Справа № 2-537/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19  листопада  2010 року  Приморський районний суд м. Одеси

у складі:     головуючого судді      Загороднюка В.І.

                     при секретарях            Сребняк І.А.,  Міневич Д.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним заповіту, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки та просить визнати недійсним заповіт від 11.01.1999 р. за номером реєстрації НОМЕР_1, засвідченого Восьмою державною конторою Одеського нотаріального округу 21.04.1999 р. від імені ОСОБА_3 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

При цьому посилається на те, що     згідно свідоцтва про право власності на житло від 25.11.1997 р. йому та його померлій матері ОСОБА_3 в рівних частках належить однокімнатна квартира АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 його мати померла. Після смерті матері він, проживаючи в тій же квартирі, фактично прийняв спадщину, тобто Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, що належить його матері. У квітні 2002 р. його сестра ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом про визнання за нею права на спадкування Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 за заповітом. 30.04.2002 р. їй було відмовлено в прийняття позовної заяви. При ознайомленні з матеріалами справи в суді в квітні 2002 р. він звернув увагу на заповіт від 11.01.1999 р., що був засвідчений нотаріусом 21.04.1999 р. тобто за два дні після смерті його матері та підпис був явне не його матері. 01.08.2004 р. вмерла його сестра ОСОБА_4 та після її смерті її донька ОСОБА_2 у вересні 2004 р. звернулася до суду з позовом про визнання за нею права власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 та позов судом було задоволено. В зв’язку з викладеним він звернувся з вказаним позовом до суду та просить його задовольнити.

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

    Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, вважає його не обґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з  наступних підстав.

    Судом встановлено, що згідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.11.1997 року позивачу та його матері ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належить право власності на квартиру АДРЕСА_1. Позивач постійно проживає в зазначеній квартирі та фактично прийняв спадщину після смерті матері. У квітні 2002 р. позивачу стало відомо про те, що ОСОБА_3 видано заповіт від 11.01.1999 р. на успадкування її частки на ім’я його сестри ОСОБА_4 У квітні 2002 р. ОСОБА_4 зверталася до суду з позовом про визнання за нею права спадкування на спірну частку квартири, але в прийняття цього позову їй було відмовлено. В подальшому позивачу стало відомо, що у вересні 2004 р. дочка його сестри ОСОБА_4 – ОСОБА_2 після смерті її матері звернулася до суду. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2004 р. за ОСОБА_2 було визнано право власності на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 за заповітом виданим ОСОБА_3 на ім’я ОСОБА_4

(а.с.5-6)

    В ході розгляду справи по ній було проведено судову почеркознавчу експертизу № 240/02 від 21.04.2010 р., згідно висновків якої запис від імені ОСОБА_3 у другому примірнику заповіту від 11.01.1999 р. виконаний самою ОСОБА_3 Крім того підпис від імені ОСОБА_3 у першому примірнику заповіту та реєстрі № 1-1 для реєстрації нотаріальних дій також виконані ОСОБА_3

Отже судом встановлено, що заповіт від імені ОСОБА_3 на ім’я  ОСОБА_4 було видано саме ОСОБА_3 Разом з тим, за життя ОСОБА_4 остання не прийняла право власності на Ѕ частку квартири АДРЕСА_1 в якій постійно проживає позивач, що є сином померлої ОСОБА_3

Згідно наданої медичної документації ОСОБА_3 на період складання заповіту тяжко хворіла цілою низкою захворювань зокрема з 21.01.1999 р. церебральним атеросклерозом. 08.02.1999 р. вона перенесла інсульт, тобто гостре порушення мозкового кровообігу, що ставить під сумнів видачу такого заповіту та нотаріальне посвідчення його з боку нотаріуса.

Таким чином, суд вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 1257 ЦК України зазначений заповіт не відповідав волевиявленню заповідача, тому його слід визнати недійсним.

На підставі викладеного та керуючись, ч.2 ст. 1257 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

         Позов  задовольнити.

Визнати недійсним заповіт від 11.01.1999 р. за номером реєстрації НОМЕР_1, засвідченого Восьмою державною конторою Одеського нотаріального округу 21.04.1999 р. від імені ОСОБА_3 на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя