Справа №2-10422/10 УХВАЛА

Іменем     України

«23» вересня 2010 року     Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Науменко А.В. за секретаря - Дідик С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеської області про проведення перерахунку пенсії та виплати різниці в пенсії, -

встановив:

Позивач звернувся до суду із вимогою до Головного управління пенсійного фонду України в Одеської області про проведення перерахунку пенсії та виплати різниці в пенсії.

Позивач звернувся до суду у порядку ст. ст. З, 15 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами " від 18 лютого 2010 року № 1691-VI (далі — Закон №1691), який набрав чинності 10 березня 2010 року, внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими розгляд спорів, пов'язаних із соціальними виплатами, здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року положення Закону №1691 визнані неконституційними.

Згідно з ч.З ст. 150 Конституції України ухвалене Конституційним Судом України рішення щодо офіційного тлумачення Конституції та законів є обов'язковими до виконання на території України, остаточне і не може бути оскаржене.

Частиною 3 ст.2 ЦПК України встановлено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Враховуючи наведене, дію процесуального закону у часі, справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства

Суд роз'яснює позивачу право звернутися за захистом свого права до відповідного суду за правилами, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд роз'ясняє сторонам, що відповідно до ч. З ст. 206 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно ч.І п.5 ст.83 ЦПК України сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі.

Враховуючи, що провадження по даній справі закривається з підстави, визначеної саме пунктом 1 статті 205 ЦПК України, суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачені при подачі позовної заяви ІТЗ у розмірі 37,00 грн.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів ..Про державне мито", пп. 16. 17 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України 22.04.1993 року № 15. державне мито повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі поданої платником заяви на протязі одного року з дня зарахування суми в бюджет.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15. п. 1 ст. 205 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Одеської області про проведення перерахунку пенсії та виплати різниці в пенсії.

Зобов'язати Управління Державного казначейства України в Одеській області повернути ОСОБА_1 сплачене ним в філію Одеського РУ «АТ «Банк Фінанси та кредит» МФО 328016 за квитанцією №347 від 14 червня 2010 року ІТЗ у розмірі 37.00 грн.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        Суддя                                             А.В. Науменко