28.04.2010
Cправа № 2а-1074/10/06
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 вересня 2010 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючий - суддя Золотарьова Л.І.
при секретарі - Рева Л.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби БДПС м. Харкова Дєвоніна Олександра Аркадійовича про скасування Постанови по справі про адміністартивне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати недійсною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 22.04.2010 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 22.04.2010 року, інспектор ДПС Дєвоніна О.А. виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, за те, що 22.04.2010 року о 16-50 год. Він рухався по Харківській набережній в м. Харкові, керуючи автомобілем „Форд” д/н НОМЕР_1 та при повороті праворуч на червоний (білий трафарет з зеленой стрілкой) не дав дорогу пішоходу, який переходив приїжджу частину . Зазначив, що Постанова є необґрунтованою та винесена з порушенням вимог КУпАП. Вказує, що 22.04.2010 року в 16-50 год. він рухався з двома пасажирами на власному автомобілі „Форд” по Харківській набережній в напрямку Московського проспекту. При наближенні до перехрестя з пр-т. Московським він зайняв праву смугу руху, проїхав світлофор і наблизившись до умовної лінії перехрестя зупинився щоб пропустити транспортні засоби, які рухались по Московському проспекту в напрямку центру міста, після чого на невеликій швидкості переткнув перехрестя і став рухатись по пров. Вірменському, але жодних перешкод чи небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, у тому числі і пішоходам він не створював. А тому не порушував жодним чином правил дорожнього руху України.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи в їх сукупності, всебічно й повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені факти та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2010 року, винесеної інспектором ДПС взводу ДПС м. Харкова Дєвоніним О.А ., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425,00 грн. за споєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.
В Постанові зазначено, що ОСОБА_1 22.04.2010 року, о 16-50 хв. по Харківській набережній в м. Харкові, керуючи автомобілем „Форд” д/н НОМЕР_1, при повороті праворуч на червоний (білий трафарет з зеленой стрілкой) не дав дорогу пішоходу, який переходив приїжджу частину, чим порушив п. 16.9 ПДР України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають для правильного вирішення справи.
Крім того, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, а також іншими документами.
Відповідно до Правил дорожнього руху України, пунктом 16.4 встановлено, що забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, в тому числі при сигналі світлофора, який дозволяє рух, якщо виник затор, який змусить водія зупинитись на перехресті, що створить виникнення перешкоди для руху інших транспортних засобів та пішоходів.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що позивач здійснював керування транспортним засобом з дотриманням правил дорожнього руху України та здійснював рух додержуючись швидкісного режиму, зазначив що при переїзді перехрестя ніякої перешкоди для руху пішоходів вони не чинили так як пішоходи на той час були відсутні на проїжджій частині. Та підтвердив, що в автомобілі позивача в якості пасажирів знаходилось дві особи, але їх свідчення не були взяті інспектором ДАІ до уваги та не надано відповідного обґрунтування відмові.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив доводи викладені в позові позивача та зазначив, що та пішохідному переході не було жодного пішоходу, а тому вони без перешкод здійснили проїзд перехрестя. Правил дорожнього руху ніякими діями не порушували та не створювали аварійних ситуацій.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що на момент винесення Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відповідач не встановив подію та склад адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення не містить обставин, які б встановлювали порушення ОСОБА_1 ПДР України, постанова не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2010 року про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону, постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню, постанова скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 11, 159, 160-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовільнити.
Скасувати Постанову про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п*ять) грн. 00 коп..
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий