ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.11.10 Справа № 3/11/10
Суддя
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна”, м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення боргу в сумі 14 169,05 грн.
Суддя Соловйов В.М.
при секретарі Василенко В.В.
Представники:
від позивача: Берчук С.Г., юрисконсульт, довіреність № 161 від 28.12.2009р.
від відповідача: не з’явився
ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ПП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 14 169,05 грн. за договором оренди № 06091321 від 01.12.2009р.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані ст. 525, 526, 549, 610, 625 ЦК України, ст. 218 ГК України, ст. 1, 54-56 ГПК України.
Ухвалою господарського суду від 16.09.2010р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 3/11/10, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 04.10.2010р. о 14 годині 30 хвилин.
Ухвалою від 04.10.2010р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів у сторін та неявкою відповідача розгляд справи відкладений до 26.10.2010р. о 15 годині 30 хвилин.
В судовому засіданні 04.10.2010р. представник позивача надав довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 015325 станом на 28.09.2010р., згідно якої місце проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: 69006, АДРЕСА_1.
Копія ухвали про порушення провадження у справі № 3/11/10 від 16.09.2010р., надіслана ПП ОСОБА_1 за адресою: 69006, АДРЕСА_1 повернулась 18.10.2010р. до господарського суду Запорізької області з відміткою пошти: “адресат за отриманням не з’явився”.
Оскільки копія ухвали суду про порушення провадження у справі від 16.09.2010р. надіслана відповідачеві на неналежну адресу, ухвалою від 26.10.2010р. розгляд справи відкладений до 15.11.2010р. о 10 годині 00 хвилин. Відповідачеві копія ухвали направлена за належною адресою згідно довідки ЄДРПОУ № 015325 від 28.09.2010р.
В судовому засіданні 15.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 17.11.2010р.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення до позовної заяви № 1-21 від 01.10.2010р. та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором оренди № 06091321 від 01.12.2009р. в сумі 17 270,41 грн., з яких 16 436,54 грн. сума основного боргу, 488,11 грн. сума пені, 146,31 грн. сума 3% річних, 199,45 грн. сума інфляційних збитків та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначив наступне.
01.12.2009р. між ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” та ПП ОСОБА_1 був укладений договір оренди № 06091321 (надалі - Договір оренди).
Відповідно до пункту 1.1 Договору оренди ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” передало в оренду ПП ОСОБА_1 частину нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 137,31 кв.м.
Згідно з додатковою угодою № 2 від 31.05.2010р. з 01.06.2010р. загальна площа орендованого приміщення складає 113,17 кв.м.
З урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.02.2010р. строк оренди складає з 01.12.2009р. по 30.11.2010р.
Згідно п. 6.1 договору оренди, приміщення було передано в оренду 01.12.2009р. за актом прийому-передачі об’єкту оренди.
Згідно з п. 4.1 договору оренди, за об’єкт оренди орендатор сплачує щомісячно орендодавцю орендну плату по наступному тарифу:
- 20,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м. підвального приміщення;
- 2,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м. місця загального користування.
Відповідно до умов договору оренди (п. 4.3) щомісячний розмір орендної плати за кожний наступний місяць підлягає індексації на коефіцієнт інфляції за попередній місяць. Індексація розміру орендної плати здійснюється з наростанням. У випадку зміни індексу інфляції у сторону зменшення, розмір орендної плати за поточний місяць залишається без зміни.
Згідно до п. 3.2 Договору орендар, крім оплати орендної плати, взяв на себе обов'язок компенсувати орендодавцю вартість спожитих комунальних послуг. Відповідно до п.п. 3.2, 4.2 договору оплата за спожиті комунальні послуги здійснюється на підставі розрахунку, узгодженого сторонами.
Додатком № 2 від 01.02.2009р. до договору оренди встановлено, що вартість комунальних послуг в місяць в неопалювальний сезон становить 190,15 грн. та в опалювальний сезон становить 567,28 грн.
Додатком № 2 від 01.02.2010р. встановлено, що з 01.02.2010р. вартість комунальних послуг в місяць в неопалювальний сезон становить 203,33 грн. та в опалювальний сезон становить 580,46 грн.
Листом № 16/293 від 19.05.2010р. відповідача було повідомлено про зміну суми компенсації послуг - в місяць в неопалювальний сезон це становить 221,90 грн. та в опалювальний сезон - 603,67 грн.
Додатком № 2 від 01.06.2010р. до Договору встановлено, що з 01.06.2010р. вартість комунальних послуг в місяць в неопалювальний сезон становить 206,80 грн. та в опалювальний сезон становить 521,78 грн.
Листом № 16/534 від 03.08.2010р. відповідача було повідомлено про зміну суму компенсації послуг в місяць - в неопалювальний сезон це становить 217,66 грн. та в опалювальний сезон - 532,64 грн.
На підставі п. З.2, 4.5 договору оренди, за оренду приміщення та за надані комунальні послуги відповідачу було виставлено рахунки, які направлені поштою (додаються до позову).
Загальна сума рахунків з ПДВ складає 13 335,18 грн.
Відповідно до п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п. 4.4 Договору, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату до останнього числа звітного місяця на підставі рахунку. У разі виставлення рахунку пізніше вказаного строку, відповідач зобов'язаний сплатити рахунок на протязі 10 днів з дня його поштового відправлення орендодавцем.
21.04.2010р. з вимогою оплатити заборгованість та штрафні санкції ПП ОСОБА_1 була направлена претензійна заява № 1-4пр. Відповідач отримав претензійну заяву 24.04.2010р., але відповідь на неї не надав.
Станом на 14.09.2010р. ПП ОСОБА_1 не оплачено рахунки на загальну суму 13 335,18 грн. з ПДВ.
Згідно зі ст. 546 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.
Пунктом 5.2 Договору оренди встановлено, що у разі несвоєчасного внесення орендної плати, орендар повинен сплатити пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
За порушення строку внесення орендної плати ПП ОСОБА_1 відповідно до п. 5.2 договору оренди нарахована пеня у розмірі 488,11 грн. (розрахунок додається).
Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Відповідно до вищезазначеної статті ЦК України ПП ОСОБА_1 зобов'язаний оплатити 3% річних у розмірі 146,31 грн. з ПДВ та інфляційні збитки у розмірі 199,45 грн. з ПДВ.
Отже, всього сума заборгованості відповідача складає 17 270, 41 грн., в т.ч. основний борг –16 436,54 грн., інфляційні збитки –199,45 грн., пеня –488,11 грн., 3 % річних –146,31 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з’явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності до господарського суду від відповідача не надходило.
Місцезнаходження відповідача визначається відповідно до вимог ст. 93 Цивільного кодексу України в редакції Закону № 2452-IV від 03.03.2005р.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 28.09.2010р. місцезнаходження ПП ОСОБА_1 є: 69006, АДРЕСА_1
Саме ця адреса відповідача зазначена у позовній заяві ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна”.
Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що він не надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і місця знаходження. Копія ухвали про відкладення розгляду справи від 26.10.2010р., направлена відповідачу рекомендованим листом за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві, до канцелярії суду не поверталась.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) та про неможливість прибуття в судове засідання.
До того ж, надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” (Орендодавець) та ПП ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди № 06091321 від 01.12.2009р. (надалі –Договір оренди), за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення ( далі по тексту –об’єкт оренди), яке знаходиться в будові за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 137,31 кв. м. (підвал № ІV к. 6, 9), в тому числі 96,7 кв. м. –підвальне приміщення, 40,61 кв. м. –місця загального користування (п. 1.1 Договору оренди).
Згідно з Додатковою угодою № 2 від 31.05.2010р., сторони дійшли згоди, що Орендатор передає, а Орендодавець приймає частину об’єкту оренди, а саме: кімнату № 9 підвал № ІV, загальною площею 24,14 кв. м., із них: 17,0 кв. м. –підвального приміщення, 7,14 кв. м. –місце загального користування. У зв’язку з цим, п. 1.1 Договору оренди № 06091321 від 01.12.2009р. від 01.06.2010р. викладено в наступній редакції: “Орендодавець надає, Орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення (далі по тексту – об’єкт оренди), яке знаходиться в будові за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 113,17 кв.м. (підвал № ІV к. 6), в тому числі: 79,7 кв.м. –підвальне поміщення, 33,47 кв. м. –місця загального користування”.
Відповідно до п. 1.3 Договору оренди, строк оренди з 01.12.2009р. до 31.05.2010р., строк оренди відповідає строку дії договору.
З урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.02.2010р. строк оренди складає з 01.12.2009р. по 30.11.2010р.
Згідно п. 6.1 Договору оренди, приміщення було передано в оренду 01.12.2009р. за актом прийому-передачі об’єкту оренди, який підписано та скріплено печатками сторін.
Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, за об’єкт оренди орендатор сплачує щомісячно орендодавцю орендну плату по наступному тарифу:
- 20,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м. підвального приміщення;
- 2,00 грн. (в т.ч. ПДВ) за 1 кв.м. місця загального користування.
Щомісячний розмір орендної плати, вказаний у п. 4.1, розпочинаючи з другого місяця оренди приміщення та за кожний останній місяць підлягає індексації на коефіцієнт інфляції за попередній місяць, індексація розміру орендной плати здійснюється Орендодавцем із наростанням. У випадку зміни індексу інфляції у сторону зменшення, розмір орендної плати за поточний місяць залишається без зміни (п. 4.3 Договору оренди).
Згідно до п. 3.2 Договору оренди, орендатор зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати Орендодавцю орендну плату та компенсувати вартість спожитих комунальних послуг.
Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата за спожиті комунальні послуги здійснюється на підставі розрахунку, узгодженого сторонами.
Додатком № 2 від 01.02.2009р. до Договору оренди встановлено, що вартість комунальних послуг в місяць в неопалювальний сезон становить 190,15 грн. та в опалювальний сезон становить 567,28 грн.
Додатком № 2 від 01.02.2010р. встановлено, що з 01.02.2010р. вартість комунальних послуг в місяць в неопалювальний сезон становить 203,33 грн. та в опалювальний сезон становить 580,46 грн.
Листом № 16/293 від 19.05.2010р. відповідача було повідомлено про зміну суми компенсації послуг в місяць - в неопалювальний сезон це становить 221,90 грн. та в опалювальний сезон - 603,67 грн.
Додатком № 2 від 01.06.2010р. встановлено, що з 01.06.2010р. вартість комунальних послуг в місяць в неопалювальний сезон становить 206,80 грн. та в опалювальний сезон становить 521,78 грн.
Листом № 16/534 від 03.08.2010р. відповідача було повідомлено про зміну суми компенсації послуг в місяць - в неопалювальний сезон це становить 217,66 грн. та в опалювальний сезон - 532,64 грн.
На підставі п.З.2, 4.5 Договору оренди, за оренду приміщення та за надані комунальні послуги відповідачу було виставлено наступні рахунки, та направлені поштою, згідно реєстру:
- рахунок № НОМЕР_2 від 24.12.2009р. за комунальні послуги за грудень 2009 року на суму 567,28 грн.(рахунок відправлений 12.01.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_3 від 18.01.2010р. за комунальні послуги за січень 2010 року на суму 567,28 грн.(рахунок відправлений 25.01.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_4 від 18.02.2010р. за оренду приміщення за лютий 2010 року на суму 2 069,96 грн.(рахунок відправлений 21.04.2010 р.);
- рахунок № НОМЕР_5 від 18.02.2010р. за комунальні послуги за лютий 2010 року на суму 580,46 грн.(рахунок відправлений 21.04.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_6 від 12.03.2010р. за оренду приміщення за березень 2010 року на суму 2 109,29 грн.(рахунок відправлений 21.04.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_7 від 12.03.2010р. за комунальні послуги за березень 2010 року на суму 580,46 грн.(рахунок відправлений 21.04.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_8 від 30.04.2010р. за комунальні послуги за квітень 2010 року на суму 203,33 грн.(рахунок відправлений 17.05.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_9 від 30.04.2010р. за оренду приміщення за квітень 2010 року на суму 2 128,27 грн.(рахунок відправлений 17.05.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_10 від 31.05.2010р. за оренду приміщення за травень 2010 року на суму 2 128,27 грн.(рахунок відправлений 03.06.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_11 від 31.05.2010р. за комунальні послуги за травень2010 року
на суму 221,90 грн.(рахунок відправлений 03.06.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_12 від 30.06.2010р. за комунальні послуги за червень 2010 року на суму 206,80 грн.(рахунок відправлений 21.08.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_13 від 30.07.2010р. за оренду приміщення за липень 2010 року на суму 1 754,22 грн.(рахунок відправлений 12.08.2010р.);
- рахунок № НОМЕР_14 від 30.07.2010р. за комунальні послуги за липень 2010 року на суму 217,66 грн.(рахунок відправлений 12.08.2010р.).
Згідно п. 4.4 Договору оренди, вказану в п.4.1, 4.2 оплату Орендар зобов’язаний перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця, вказаний в п.8 даного договору, щомісяця до останнього числа звітного місяця на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем. У разі виставлення Орендодавцем рахунку пізніше вказаного строку, Орендар зобов'язаний сплатити рахунок на протязі 10 днів з дня його поштового відправлення Орендодавцем.
Відповідач свої зобов’язання за договором оренди № 06091321 від 01.12.2009р. не виконав належним чином.
21.04.2010р. з вимогою оплатити заборгованості та штрафних санкцій ПП ОСОБА_1 була направлена претензійна заява № 1-4пр.
Відповідач отримав Претензійну заяву 24.04.2010р., але відповідь на неї не надав.
Відповідно до п. 5.2 Договору оренди, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який нараховувалася пеня).
Таким чином, станом на 01.10.2010р. ПП ОСОБА_1 є боржником перед ВАТ “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” за договором оренди № 06091321 від 01.12.2009р., заборгованість складає 17 270,41 грн., а саме: 16 436,54 грн. –основного боргу, 488,11 грн. –пені, 199,45 грн. –інфляційних збитків, 146,31 грн. –3% річних.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;
3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
4) інші юридичні факти.
Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір оренди № 06091321 від 01.12.2009р.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
В даному випадку Орендар зобов’язаний перераховувати орендну плату на розрахунковий рахунок Орендодавця, вказаний в п.8 даного договору, щомісяця до останнього числа звітного місяця на підставі рахунку, виставленого Орендодавцем. У разі виставлення Орендодавцем рахунку пізніше вказаного строку, Орендар зобов'язаний сплатити рахунок на протязі 10 днів з дня його поштового відправлення Орендодавцем (п. 4.4 Договору оренди).
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
21.04.2010р. з вимогою оплатити заборгованість та штрафні санкції ПП ОСОБА_1 була направлена претензійна заява № 1-4пр. Відповідач отримав Претензійну заяву 24.04.2010р., але відповідь на Претензійну заяву не надав.
Також відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язання і сплати суми боргу.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Підстави для припинення зобов’язання за договором оренди № 06091321 від 01.12.2009р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.
Враховуючи встановлений факт невиконання ПП ОСОБА_1 грошових зобов’язань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу по Договору оренди у розмірі 16 436,54 грн. є обґрунтованими, підтверджуються розрахунком доданим до позовної заяви і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також позивач просить стягнути з відповідача 199,45 грн. - інфляційні збитки, 146,31 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 488,11 грн. –пені.
Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки (штрафу, пені).
Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).
Згідно зі ст. 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності із ч.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.
В даному випадку, відповідно до п.5.2 Договору оренди, за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі 0,2 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період за який нараховувалася пеня).
Господарським судом встановлено, що відповідачу правомірно нараховано пеню в розмірі 488,11 грн., тому вимога про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню у повному обсязі (розрахунок у додатку до позовної заяви).
Що стосується стягнення 3 % річних від простроченої суми та сум інфляційних збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом встановлено, що 3% річних від простроченої суми в розмірі 146,31 грн. та втрати від інфляції грошових коштів в сумі 199,45 грн. за несплату основного зобов’язання, позивачем розраховано невірно.
При розрахунку вказаних сум позивач, з посиланням на Закон України “Про податок на додану вартість” та листи Державної податкової адміністрації України (№7599/6/16-1515-26 від 06.08.2009р., №8920/6/15-2415-26 від 07.10.2004р., №738/7/16-1517-26 від 16.01.2009р.) додатково нараховує на вірно розраховані ним суми 3% річних (121, 93 грн.) та суми втрат від інфляції грошових коштів (166, 21 грн.) додатково ще і податок на додану вартість в розмірі 20%, що збільшує ці суми до 146, 31 грн. та 199, 45 грн. відповідно.
Господарський суд не погоджується з таким збільшенням заявлених до стягнення сум на 20 % ПДВ у зв’язку з наступним.
По-перше, Закон України від 03.04.1997р. N 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” не регулює питання нарахування ПДВ на 3% річних від простроченої суми та на суми втрат від інфляції грошових коштів. Згідно Преамбули, цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
По-друге, листи Державної податкової адміністрації України №7599/6/16-1515-26 від 06.08.2009р., №8920/6/15-2415-26 від 07.10.2004р., №738/7/16-1517-26 від 16.01.2009р. не віднесено до законодавства, яке застосовується при вирішенні господарських спорів.
Так, відповідно до ч.1 ст.4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
По-третє, листи Державної податкової адміністрації України №7599/6/16-1515-26 від 06.08.2009р., №8920/6/15-2415-26 від 07.10.2004р., №738/7/16-1517-26 від 16.01.2009р. прийнято у зв’язку з роз’ясненням питань щодо особливостей оподаткування податкового обліку при оподаткуванні ПДВ.
Таким чином, у стягненні 3% річних від простроченої суми в розмірі 24, 38 грн. та у стягненні суми втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 33, 24 грн. слід відмовити.
Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства “Електрометалургійний завод “Дніпроспецсталь” ім. А.М. Кузьміна” (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 81, код ЄДРПОУ 00186536) 16 436 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять шість) грн. 54 коп. основного боргу, 488 (чотириста вісімдесят вісім) грн. 11 коп. пені, 121 (сто двадцять одну) грн. 93 коп. –три проценти річних від простроченої суми, 166 (сто шістдесят шість) грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 172 (сто сімдесят дві) грн. 14 коп. витрат на держмито і 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Суддя В.М. Соловйов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України 17.11.2010р.