АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-732/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія ч.5 ст.185, ч.4 ст.187, 70 КК України Василенко В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Суходольський М.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Суходольського М.І.
суддів Охріменка І.К. , Неділька М.І.
за участю прокурора Буджерак М.Р.
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора Буджерак М.Р., захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 та самого засудженого ОСОБА_6 на вирок Черкаського районного суду від 10 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий
визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.185 та ч.4 ст.187 КК України, і йому призначено покарання:
- за ст.185 ч.5 КК України – 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;
- за ст.187 ч.4 КК України – 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 до відбуття 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.
За ст.ст.304, 357 ч.3 КК України ОСОБА_6 виправданий.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_6 судові витрати в сумі 14816 грн.80 коп. на користь держави екстрадицію з Республіки Кіпр на Україну.
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду ОСОБА_6 засуджений за те, що бажаючи отримати матеріальні блага будь-яким, в тому числі протизаконним способом, восени 2003 року у м. Черкаси взяв на себе роль організатора та запропонував ОСОБА_8 разом створити стійку групу осіб, що буде спеціалізуватися на злочинах корисної спрямованості, а саме на протиправному викраденні та заволодінні чужим майном громадян. З цією метою дав останньому вказівку підшукати особу, яка погодиться прийняти участь у злочинах під його керівництвом. Виконуючи це доручення, ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_9, який погодився на цю пропозицію вчиняти злочини і познайомив останнього з ОСОБА_6, таким чином, ще до вчинення злочинів ними була створена організована злочинна група, учасники якої ретельно розробили план спільної злочинної діяльності та розділили між собою ролі і функції під час вчинення злочинів.
Розроблений план крадіжок та заволодінь чужим майном ОСОБА_6 був доведений ОСОБА_8 та ОСОБА_9, обговорений разом та погоджений між ними як учасниками організованої групи, а також були узгоджені дії та розподілені ролі кожного члена групи для досягнення злочинного результату. За цим планом членами організованої злочинної групи передбачалося: підшукати об’єкти для посягання, залучити автомобіль для пересування до місця вчинення злочину, залучити інших виконавців злочинів. Крім цього, ОСОБА_6 зобов’язався знайти шляхи збуту майна, здобутого злочинним шляхом. Після обговорення цього плану, ОСОБА_6 визначив, що для вчинення злочину буде використовуватися мікроавтобус "Тойота-Джі" державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_10, яка доручила йому право керування та яким він буде доставляти виконавців до місця вчинення злочинів та перевозити викрадене майно для його подальшого збуту. Як організатор злочинної групи ОСОБА_6 дав вказівку ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підшукати об’єкти для посягання, виконавців злочинів та доповідати йому про результати.
ОСОБА_8 та ОСОБА_9, виявивши бажання вчинити злочини у складі організованої групи на чолі з ОСОБА_6, були активними учасниками організованої злочинної групи у відповідності відведених їм ролей.
ОСОБА_6 діяв як організатор групи та також як безпосередній виконавець злочинних посягань, об’єднував під своїм керівництвом членів групи та спрямовував співучасників на ввчинення декількох злочинів, розробляв план вчинення злочинів, у скоєнні яких брав безпосередньо участь, підшукував та пристосовував засоби та знаряддя для вчинення злочинів, об’єкти для злочинних посягань, інструктував членів перед вчиненням злочинів, на місці керував вчиненням злочинів, що полягало у розстановці співучасників на місцевості біля об’єкту, координував дії членів організованої групи та визначав їх послідовність, безпосередньо приймав у злочинних діяннях, збував майно, що було здобуте злочинним шляхом та розподіляв отриманні кошти між членами злочинної групи.
ОСОБА_8 у відповідності з відведеною йому роллю, діяв наступним чином: підшуковував об’єкти для злочинних посягань, безпосередньо приймав участь у крадіжці та розбійних нападах; передавав гроші, що були отримані злочинним шляхом, для розподілу між членами організованої злочинної групи.
ОСОБА_9 у відповідності з відведеною йому роллю діяв наступним чином: приймав участь у крадіжці та розбійних нападах, підшуковував та залучав виконавців злочину.
ОСОБА_6 як організатор у складі організованої злочинної групи разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вчинили крадіжку та розбійні напади, за що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вироком Черкаського районного суду від 11 грудня 2008 року визнані винними та засуджені, скоїли дані злочини при слідуючих обставинах.
Виконуючи свою роль у організованій злочинній групі щодо пошуку об’єктів для злочинного посягання, ОСОБА_8 шляхом особистого спостереження підшукав будинок, що знаходиться в с. Свидівок Черкаського району і про це повідомив ОСОБА_6 Вони виїхали в ніч на 10 листопада 2003 року на місце для перевірки інформації, планування дій та прийняття подальших рішень. Приїхавши в с. Свидівок Черкаського району, зайшли до подвір’я АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_13, визначилися з місцем проникнення в будинок та із знаряддями, які для цього необхідно. Для вчинення крадіжки організованою злочинною групою ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_6, який залучив до вчинення цього злочину ще ОСОБА_15 в наступну ніч на 11 листопада 2003 року, взявши з собою монтировку, викрутку, плоскогубці, виготовивши маски з прорізями для очей, приїхали мікроавтобусом "Тойота-Джі" державний номерний знак НОМЕР_1 в с. Свидівок Черкаського району, машину залишили біля річки, перейшли через місток до вказаного подвір’я. ОСОБА_6 на місці дав вказівку ОСОБА_9 спостерігати за навколишньою обстановкою для того, щоб у разі наближення сторонніх осіб той міг всіх попередити про це, а ОСОБА_8 та ОСОБА_15 наказав проникнути в будинок. При цьому, ОСОБА_15 було наказано забити собаку, щоб та перестала гавкати. Після злому ролет, виїмки шибок, ОСОБА_15 та ОСОБА_8 проникли в будинок АДРЕСА_1, звідки таємно, з корисливих мотивів викрали майно, а саме: музичний центр "Ласонік" вартістю 1200 грн., кофеварку "Еспрессо" вартістю 700 грн., куртку авіаційну із хутра вартістю 600 грн., 2 хутрових покривала вартістю 400 грн. за одне на суму 800 грн., дві штори вартістю 50 грн. за кожну всього на 100 грн., набір посуди із богемського скла вартістю 1200 грн., статуетку з червоно дерева у формі жінки з глечиком вартістю 450 грн., картину "Столовий натюрморт" вартістю 850 грн. та картину "Ласточкино гнездо" вартістю 700 грн., пляшку бренді ємністю 0,75 л у вигляді статуї "Венера" 200 грн. за пляшку, пляшку вина "Сангрія" вартістю 250 грн. за пляшку, пляшку коньяку ємністю 0,75 л вартістю 200 грн. за пляшку, а загалом належного потерпілому ОСОБА_13 майна на суму 7250 грн., що у 426,47 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великим розміром, після цього з викраденим з місця вчинення злочину зникли.
Він же, в грудні 2003 року у м. Черкаси, як організатор оголосив членам організованої групи про підготовку до вчинення нового злочину, щодо виконання ними визначених та розподілених ним ролей. Дав вказівку ОСОБА_8 шукати об’єкти для заволодіння майном, а ОСОБА_9 – у залученні інших виконавців для заволодіння чужим майном. Члени організованої групи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6, діючи умисно, за заздалегідь обумовленим планом про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, на мікроавтобусі "Тойота-Джі" державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням останнього, 23 грудня 2003 року приїхали в с. Свидівок Черкаського району з двома невстановленими в ході досудового слідства особами, що були залучені до вчинення злочину ОСОБА_9, та з ними разом і за попередньою змовою підшукали об’єкт для нападу та вчинили розбій при наступних обставинах.
Перед вчиненням розбійного нападу члени організованої злочинної групи заздалегідь підготували наступні знаряддя для вчинення злочину: маски з прорізами для очей, виготовлені із спортивних шапок для закриття обличчя, металевий предмет у вигляді труби, дерев’яну палицю. По приїзду в с. Свидівок Черкаського району ОСОБА_8, знаючи і добре орієнтуючись на місцевості, вказав район у даному населеному пункті, де знаходяться добротні будови громадян. Разом пройшлися по вулиці та підібрали для нападу двохповерховий будинок. Після цього, за обговореним планом дій, за яким ОСОБА_6 залишився біля двору спостерігати за обстановкою у момент проникнення іншими в будинок, а ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ще дві невстановлені в ході досудового слідства особи, де 23 грудня 2003 року близько 1-00 години, у момент відкриття вхідних дверей господарем будинку ОСОБА_16, діючи одночасно та разом вчинили напад, а саме відкрито проникли в масках на обличчях у будинок потерпілого АДРЕСА_2, де із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я в момент заподіяння, що виразилося у нанесенні потерпілому ОСОБА_16 ударів металевою трубою, ударив скляною пляшкою по голові, численних ударів руками та ногами в різні частини тіла, застосували електрострум, притуляючи кінці проводу до розетки та тала з метою змусити останнього вказати місцезнаходження грошей, зв’язали руки та ноги потерпілому, голову накрили тканиною. Не знайшовши грошей у будинку, ОСОБА_6, який з часом долучився до співучасників, дав вказівку всім співучасникам зібрати та винести цінне майно з будинку до мікроавтобуса. Після цього ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ще дві невстановлені в ході досудового слідства особи, з корисливих мотивів заволоділи майном ОСОБА_16, а саме: телевізором "Тошиба" вартістю 1300 грн., музичним центром "Соні" вартістю 1200 грн., чоловічою дублянкою вартістю 1200 грн., пилососом вартістю 320 грн., 12 ложками на загальну суму 300 грн., 12 вилками на загальну суму 300 грн., 12 чайними ложками на загальну суму 200 грн., 12 ножами на загальну суму 600 грн., 6 фужерами загальною вартістю 600 грн., столовим сервізом з мельхіору вартістю 2200 грн., кінокамерою "Красноярськ" вартістю 1000 грн., наручним годинником "Альфа" вартістю 150 грн., барометром вартістю 300 грн., статуеткою у вигляді коня вартістю 300 грн., вазою вартістю 150 грн., 6 чарками загальною вартістю 300 грн., ключами з брелоком до автомобілю ЗАЗ "Славута" вартістю 53,60 грн. на загальну суму 10473,60 грн., яка в 616 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, після цього з викраденим з місця вчинення злочину зникли.
Крім цього, ОСОБА_6, маючи наміри продовжувати злочинну діяльність у складі організованої ним злочинної групи, як організатор обговорив із ОСОБА_8 питання щодо наступного об’єкту для нападу, а саме приміщення ігротеки, що знаходилося на околиці міста Черкаси. Для підготовки заволодіння комп’ютерами з приміщення ігротеки шляхом розбійного нападу він, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виїхали на вул. Канівську, 5 у м. Черкаси і на місці провели спостереження за об’єктом нападу, спланували подальші дії. Не зважаючи на те, що ОСОБА_6 безпосередньої участі у цьому злочині не приймав, крім того, що він був організатором злочинної групи, його роль також полягала у готуванні вчинення цього злочину та збуті комп’ютерів, здобутих злочинним шляхом, що виразилося у тому, що він дав вказівку ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вчинити розбій, а доставлення членів групи до місця вчинення злочину та перевезення комп’ютерів доручив невстановлений у ході досудового слідства особі на ім’я ОСОБА_11, яка в подальшому керувала невстановленим у ході досудового слідства автомобілем ВАЗ-2103. Про залучення до вчинення злочину водія автомобіля ВАЗ-2103 ОСОБА_6 заздалегідь попередив ОСОБА_8 Останній увів у курс справи ОСОБА_9 та вказав останньому на необхідність залучення до вчинення даного злочину ще одного співучасника. Після того, як ОСОБА_9 за винагороду в сумі 100 доларів США підшукав для участі в скоєнні злочину ОСОБА_18, члени організованої ОСОБА_6 групи – ОСОБА_8 і ОСОБА_9 разом та за попередньою змовою з ОСОБА_18, невстановленим водієм автомобіля ВАЗ-2103 вчинили розбій при наступних обставинах.
Для вчинення розбійного нападу члени організованої злочинної групи заздалегідь підготували знаряддя для вчинення злочину – маски з прорізами для очей, виготовлені із спортивних шапок, для закриття обличчя, металевий предмет у вигляді фомки, дерев’яну палицю, а у ОСОБА_9 крім цих предметів був іграшковий пістолет. По приїзду на місце, вночі 16 січня 2004 року близько 22-00 години до приміщення ігротеки по вул. Канівській, 5 В М. Черкаси, вони ще раз узгодили свій попередньо обговорений план дій, за яким ОСОБА_18 послали для проведення розвідки обстановки у приміщення ігротеки, щоб він граючи у комп’ютерні ігри визначив зручний момент для нападу. Приблизно в 4-30 годин за допомогою мобільного телефону ОСОБА_18 повідомив про те, що у приміщенні залишається один охоронець і після того, коли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заховалися за рогом приміщення, діючи разом, за заздалегідь обумовленим планом, умисно вчинили розбійний напад. Раптово застосували фізичне насильство до відвідувача ігротеки ОСОБА_19 та погрози застосування насильства, небезпечного для життя та здоров’я, що виразилося у нанесенні ОСОБА_18 двох ударів кулаками по голові ОСОБА_19, а також в цей же час демонстрації, притуплення ОСОБА_9 до голови ОСОБА_19 іграшкового пістолета, щоб змусити особу, що зазнала нападу, не чинити опір та мовчати і у останнього склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому чи не виконає його вимог, то дана погроза буде реалізована. Після цього, у момент відкриття вхідних дверей приміщення ігротеки охоронником ОСОБА_21, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, одягнувши маски на обличчя, а за ними і ОСОБА_18, відкрито проникли у приміщення ігротеки із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я в момент заподіяння, що виразилося у нанесенні охороннику ігротеки ОСОБА_21 ударів металевим предметом по голові, від нанесення яких згідно висновку судово-медичної експертизи № 707 від 14.05.2007 року при огляді було виявлено рубець на волосистій частині голові потерпілого, який є наслідком рани, що загоїлася і це тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Крім цього, до ОСОБА_21 було застосоване психічне насильство, яке є небезпечним для життя та здоров’я, що виразилося у демонстрації, притуплення в область обличчя пістолета, щоб змусити особу, що зазнала нападу не чинити опір та мовчати. У останнього склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому той реалізує свої погрози. За таких обставин, у ході нападу ОСОБА_19 та ОСОБА_21, побачивши пістолет і те, що нападники знаходилися в масках на обличчях, сприйняли ці обставини як реальну загрозу для свого життя і здоров’я.
Після цього ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_18 у приміщенні ігротеки зв’язали один до одного ОСОБА_19 та ОСОБА_21, накрили їх тканиною, після чого з корисливих мотивів заволоділи майном, чотирма комп’ютерами, а саме: трьома моніторами "Самсунг" вартістю 644,80 грн. кожен на суму 1934,40 грн., один монітор "LG" вартістю 592,80 грн., чотири системних блоки вартістю 1600 грн. за один на суму 6400 грн., чотири клавіатури вартістю 42 грн. за кожну на загальну суму 168 грн., чотири "мишки" вартістю 44 грн. за кожну на загальну суму 176 грн., свіч порт вартістю 150,80 грн., двоє навушників "Косонік" вартістю 42 грн. за кожний на суму 84 грн., двоє навушників "Сторм" вартістю 41 грн. за один на загальну суму 82 грн., 70 відеокасет вартістю 15 грн. за одну на загальну суму 1050 грн., 15 компакт-дисків вартістю 15 грн. за один на суму 225 грн., електричну дрель вартістю 75 грн., а всього викрали майна на загальну суму 10933 грн., що належать потерпілому ОСОБА_7, а також 25 грн., взуття вартістю 50 грн., диск вартістю 25 грн., що належать потерпілому ОСОБА_21, а всього заволоділи майном на загальну суму 11033 грн., яка в 179,4 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, після цього з місця вчинення злочину зникли.
На вказаний вирок прокурором подана апеляція, в якій він, не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікацію дій засудженого, просить вирок суду скасувати внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого через його м’якість, провести часткове судове слідство в частині виправдання ОСОБА_6 за ст.ст.304, 357 ч.3 КК України і постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_6 :
- за ч.5 ст.185 КК України – 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ч.4 ст.187 КК України – 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- за ст.304 КК України – 5 років позбавлення волі;
- за ст.357 ч.3 КК України – 3 роки обмеження волі.
На підстави ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 10 років позбавлення з конфіскацією майна.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог прокурор посилається на те, що суд, зазначивши пом’якшуючі обставини покарання, зовсім не мотивував свою позицію. Також суд, на думку прокурора, безпідставно виправдав ОСОБА_6 за ст.ст.304,357 ч.3 КК України, оскільки його висновки суперечать фактичним обставинам справи.
Крім цього, прокурор зазначає, що ОСОБА_6 не визнав свою вину, не сприяв суду у встановленні істини в справі, тривалий час ухилявся від слідства та суду, тому суд безпідставно призначив йому м’яке покарання.
Адвокатом ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 подана апеляція, в якій захисник просить змінити вирок та пом’якшити призначене покарання, посилаючись на те, що не всі і не в повній мірі судом були враховані пом’якшуючі обставини покарання, ОСОБА_6 потребує термінового оперативного лікарського втручання по видаленню металевої пластини у кисті правої руки, має на утриманні неповнолітню дитину, він раніше не судимий, а також на його утриманні перебуває мати-пенсіонерка, яка потребує стороннього догляду.
На думку захисту, суд належним чином не мотивував причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому злочинів та не звернув уваги на те, що переважна частина викраденого майна знаходилась у ОСОБА_8 та інших учасників групи.
Самим засудженим ОСОБА_6 також подана апеляція з її доповненням, де він в апеляції просить вирок суду скасувати, а матеріали справи направити на додаткове розслідування або пом’якшити міру покарання. В доповненні до апеляції засуджений просить кримінальну справу по фактах розбійних нападів закрити на підставі ст.213 КПК України, а по епізоду крадіжки з домоволодіння ОСОБА_13 перекваліфікувати його дії зі ст.185 ч.5 на ст.396 ч.1 КК України.
В обґрунтування своїх вимог спирається на те, що суд 1 інстанції постановив вирок на підставі показань ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15, які маючи на меті уникнути більш суворого покарання, звернули основну провину на нього, хоч відомо, що вони вчинили злочини (кілька епізодів) і без нього.
Крім цього, свідок ОСОБА_8 належним чином не був допитаний в судовому засіданні, оскільки він у відповідності до ст.63 Конституції відмовився давати показання під час розгляду справи в суді за обвинуваченням ОСОБА_6
ОСОБА_9 взагалі не був допитаний в суді при розгляді його справи, але суд послався на його показання у вироку, які він давав при розгляді справи щодо його засудження, тому він вважає, що це не може бути доказом його вини.
Суд також не звернув уваги на те, що органами досудового слідства не встановлені дві особи на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_12, які вчинили злочини, тому на думку засудженого його обвинувачення сфальсифіковано. ОСОБА_9 знає їх, але ніхто не хоче їх встановити та допитати, що є однобічним, необ’єктивним дослідженням матеріалів справи.
На думку засудженого, вони можуть дати пояснення про його непричетність до вчинених злочинів.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку своєї апеляції і залишення апеляцій засудженого та його адвоката без задоволення, пояснення засудженого та його адвоката і захисника в підтримку своїх апеляцій і залишення апеляції прокурора без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали кримінальної справи та доводи всіх апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, засудженого і його захисника задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду щодо винності ОСОБА_6 у вчиненні ним злочинів, за які він засуджений, ґрунтується на зібраних в справі доказах, які перевірені і досліджені в судовому засіданні та їм дана вірна юридична оцінка.
Заперечення засудженого ОСОБА_6 про непричетність його до інкримінованих йому злочинів спростовується наступними доказами:
- показаннями потерпілого ОСОБА_13, який суду пояснив, що в листопаді 2003 року невідомі шляхом злому ролет на дверях та виїмки скла проникли в його будинок, розташований в с. Свидівок Черкаського району, звідки викрали майно на загальну суму 7250грн.;
- показаннями засудженого ОСОБА_8, даними ним як в ході досудового слідства і в судовому засіданні при розгляді кримінальної справи відносно нього та підтвердженими ним при розгляді справи стосовно ОСОБА_6 в судовому засіданні, де він пояснив, що восени 2003 року він познайомився з ОСОБА_6, який запропонував заробляти гроші злочинним шляхом, запевнивши, що він має ділові зв’язки з працівниками міліції, має зв’язки серед кримінальних елементів, які при викритті злочинів "прикриють" та допоможуть збути викрадене. Він же запропонував зібрати "команду", автомобіль в нього є для перевезення "команди" і викраденого. Такі розмови велися неодноразово в присутності ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_15, тому всі погодилися на пропозицію ОСОБА_6
Він же дав вказівку підшукувати об’єкти для нападу та вчинення крадіжок, сказав, щоб виготовити маски для прикриття обличчя, взяти з собою монтировки, пласкогубці, викрутку, металеву трубу.
Коли визначилися із об’єктом нападу, то ОСОБА_6 особисто виїжджав на місце, щоб визначитися яким чином краще вчинити напад або крадіжку.
Таким чином, він разом із ОСОБА_6, ОСОБА_9 і ОСОБА_15 вчинили крадіжку майна із будинку ОСОБА_13, що в с. Свидівок Черкаського району, потім вчинили розбійний напад на помешкання ОСОБА_16 жителя с. Свидівок Черкаського району, а потім по вказівці ОСОБА_6 вчинили розбійний напад на приміщення ігротеки, розташованій по вул. Канівській, 5 в м. Черкаси.
- показаннями засудженого за ці злочини ОСОБА_15, даними ним як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні при розгляді його справи та при розгляді справи стосовно ОСОБА_6, де він пояснив, що організатором вчинення злочинів був ОСОБА_6, який розробляв плани нападу, розподіляв між ними ролі, самостійно брав участь у вчиненні злочинів, використовуючи автомобіль "Тойота-Джі", збував викрадене;
- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_15, де останній підтвердив участь ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів (а.с.180-183 т.2);
- даними протоколів явки з повинною ОСОБА_8, ОСОБА_9, де вони власноручно написали про участь ОСОБА_6 у вчиненні крадіжки з домоволодіння ОСОБА_13, розбійних нападів на ОСОБА_16 та ігротеку (а.с.137-145 т.1);
- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події злочинів з участю ОСОБА_8 та ОСОБА_9, де вони кожний окремо, добровільно розповіли і показали де та при яких обставинах вони вчиняли злочини під керівництвом ОСОБА_6 і з його безпосередньою участю (а.с.31-38; 39-59 т.1);
- даними протоколу очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, де останній підтвердив участь ОСОБА_6 у пред’явлених йому обвинуваченнях по організації і вчиненню злочинів (а.с.194-197 т.2);
- даними протоколу пред’явлення для впізнання обвинуваченому ОСОБА_8 фотокарток, серед яких він впізнав та вказав на ОСОБА_6, як особу, що організував вчинення крадіжки та розбійних нападів і безпосередньо приймав участь у їх вчиненні (а.с.157 т.1);
- даними протоколу пред’явлення для впізнання обвинуваченому ОСОБА_9 фотокарток, серед яких він впізнав ОСОБА_6, як особу, що організовував вчинення розбійного нападу на ОСОБА_16 і безпосередньо приймав участь у ньому (а.с.159 т.1).
Таким чином, колегія суддів вважає, що за таких обставин суд 1 інстанції обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_6 в організації і безпосередній участі інкримінованих йому злочинних діяннях.
Твердження засудженого ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_15 його обмовили з метою уникнення від відповідальності за вчинення тяжких злочинів та те, що вони самостійно вчиняли злочини, не може взятися до уваги, оскільки за вироком Черкаського районного суду від 11.12.2008 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_15 та інші визнані винними та засуджені за вчинення цих же злочинів, що інкримінуються ОСОБА_6 та за вчинення інших злочинів, які вони вчинили без участі ОСОБА_6.
Даний вирок набрав законної сили і є преюдицією для постановлення судових рішень з цього ж питання.
Спирання засудженого на те, що ОСОБА_8 відмовився давати показання в судовому засіданні під час розгляду його справи відповідно до ст.63 Конституції не може вплинути на висновок суду про винність ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, оскільки ОСОБА_8 підтвердив раніше дані ним показання про те, що саме ОСОБА_6 був організатором їх злочинної діяльності, безпосередньо приймав участь у вчиненні злочинів та займався збутом майна добутого злочинним шляхом.
Обґрунтовано суд визнав доказом показання засудженого ОСОБА_9, не зважаючи на те, що його допитати при розгляді справи стосовно ОСОБА_6 не представилось можливим, оскільки його показання за вироком Черкаського районного суду від 11.12.2008 року визнані достовірними і вирок суду набрав законної сили.
Колегія суддів не може погодитись з твердженням засудженого про те, що органами досудового слідства не встановлено, ще дві особи на ім’я ОСОБА_5 та ОСОБА_12, які можуть дати показання про його непричетність у вчиненні злочинів, оскільки вказані особи також підозрюються у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 злочинах, матеріали відносно них виділено в окреме провадження, проводяться розшукові заходи і їх не встановлення місце знаходження не може вплинути на результати розгляду справи стосовно ОСОБА_6, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів винності саме ОСОБА_6 в організації та вчиненні злочинів.
Також колегія суддів не може взяти до уваги апеляційні вимоги адвоката, яка оспорює вартість викраденого, а отже і кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_6, вказує також на те, що викрадені речі були у ОСОБА_8, а в помешканні ОСОБА_6 нічого не знайшли, що нібито ОСОБА_6 не переховувався від слідства та суду, оскільки ОСОБА_6 не визнає себе винним, то сума збитків і кваліфікація його дій для нього не має значення.
Разом з тим за вироком Черкаського районного суду від 11.12.2008 року, який набрав законної сил, вартість викраденого доведена і кваліфікація дій засуджених, які разом з ОСОБА_6 вчиняли злочини, є правильною. В матеріалах справи достатньо для цього доказів, які в тому числі наведені і в даній ухвалі.
Не має юридичного значення те, що в помешканні ОСОБА_6 не знайдено викрадених речей, оскільки з моменту вчинення злочинів до встановлення злочинного угрупування, що вчиняли злочини, пройшов тривалий проміжок часу, а також встановлено, що ОСОБА_6 збув викрадене невстановленим слідством особам.
Що стосується питання неотримання повістки по виклику ОСОБА_6 в органи слідства і тому слід вважати, що він не ухилявся від слідства та суду, то матеріали справи свідчать, що ОСОБА_6 був оголошений в розшук, з цього приводу були опитані його мама та бувша співмешканка, які не бажали повідомити місце знаходження ОСОБА_6, хоч знали, де він знаходиться і лише проведеними розшуковими заходами через "інтерпол" було встановлено місце знаходження засудженого та проведені заходи по його екстрадиції.
За таких обставин будь-яких підстав для задоволення апеляцій засудженого та його захисника немає.
Призначаючи покарання суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, їх суспільну небезпеку, особу засудженого і дійшов вірного висновку про можливість його перевиховання лише за умови позбавлення волі.
При призначенні покарання суд не в повній мірі врахував пом’якшуючі обставини покарання і як це є очевидним слід було врахувати як пом’якшуючу обставину покарання це вчинення злочину вперше та наявність на утриманні неповнолітньої дитини. Однак це не вплинуло на розмір призначеного покарання, оскільки суд призначив мінімальний розмір за санкцією найсуворішої статті Закону.
Призначене покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, знаходиться в межах санкції статті Особливої частини Кодексу і є достатнім для його перевиховання.
Колегія суддів не може погодитись з позицією прокурора про посилення призначеного покарання, оскільки прокурором не наведено до цього достатніх підстав.
Що стосується піднятого питання прокурором про скасування вироку в частині виправдання засудженого за ст.ст.304, 357 ч.3 КК України, то суд 1 інстанції обґрунтовано виправдав його, оскільки будь-яких доказів причетності саме ОСОБА_6 до вчинення цих злочинів немає, а всі сумніви трактуються на користь засудженого.
Крім цього, прокурор в своїй апеляції не просив визнати винним ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.304, 357 ч.3 КК України, а просто призначити йому за цими нормами закону покарання, що за законом не може виходити за межі апеляції, тобто колегія суддів не може самостійно вийти за рамки апеляції і погіршити становище засудженого.
За таких обставин апеляцію прокурора також слід залишити без задоволення.
Таким чином, будь-яких підстав для зміни або скасування вироку колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляції прокурора, адвоката та засудженого на вирок Черкаського районного суду від 10 вересня 2010 року щодо засудження ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок суду без змін.
Головуючий - підпис
Судді - підписи
З оригіналом згідно
Суддя М.І.Суходольський