Справа № 2-6222/2010р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі Кожем’яка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – сина ОСОБА_3, в зв’язку з продовженням ним навчання в вищому навчальному закладі в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 серпня 2010 року і до досягненню ним двадцяти трьох років або до закінчення навчання у вищому навчальному закладі та аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі, що складає 780 грн. щомісячно, за період з 16 серпня 2007 року по 16 серпня 2010 року.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, про що свідчить свідоцтво про шлюб, видане відділом РАЦС по м. Черкаси. Від шлюбу вони мають повнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження дитини.
Вказує, що відповідач не проживає з родиною з 2000 року. Проживаючи окремо, відповідач жодним чином не допомагає родині матеріально, тому вона змушена самостійно утримувати їх спільного сина ОСОБА_3, який є студентом НЮАУ імені Ярослава Мудрого м. Харків. Вона виховує та утримує сина самостійно, про що свідчать квитанції по оплаті за навчання та проживання дитини. Враховуючи, що син навчається в м. Харкові, він потребує більшої матеріальної допомоги, ніж вона може йому дати.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, сина продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років.
Не зважаючи на норми моралі та чинне законодавство, відповідач ухилявся та продовжує ухилятися від покладеного на нього обов’язку утримувати свою дитину.
А тому, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчатися в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 16 серпня 2010 року і до досягнення ним двадцяти трьох років або до закінчення навчання у вищому навчальному закладі, а також просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі, що складає 780 грн. щомісячно, за період з 16 серпня 2007 року по 16 серпня 2010 року.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, пояснивши, що їх повнолітній син ОСОБА_3 продовжує навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, відповідач допомоги на утримання сина їй не надає, а тому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2010 року і до досягнення сином двадцяти трьох років або до закінчення навчання у вищому навчальному закладі. Крім того, пояснила, що відповідач не надавав їй допомоги на утримання сина і протягом попередніх років, однак до суду вона не зверталася та не намагалася стягнути з нього аліменти, оскільки хотіла врегулювати дане питання з відповідачем в добровільному порядку. Оскільки вона сама утримувала сина, витрачаючи при цьому значні кошти на його навчання та проживання в м. Харків, а відповідач їй допомоги не надавав, матеріально сина не утримував, тому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі, що складає 780 грн. щомісячно, за період з 16 серпня 2007 року по 16 серпня 2010 року.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з’явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений в установленому законом порядку.
Зі згоди позивачки суд у відповідності зі ст. 224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи із наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, сторони (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) перебувають у зареєстрованому шлюбі, що стверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області 18.04.2006 року, серія НОМЕР_1
Від шлюбу сторони мають повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьком якого являється відповідач ОСОБА_2, що стверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3, серія НОМЕР_2.
ОСОБА_3 продовжує навчання в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, є студентом 5 курсу 4 групи денного факультету № 9, що стверджується довідкою НЮАУ імені Ярослава Мудрого № 05-584 від 01.09.2010 року.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язанні утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідач ОСОБА_2, який являється батьком повнолітнього ОСОБА_3, який продовжує навчатися і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги, зобов’язаний утримувати його до досягнення двадцяти трьох років, якщо він може надавати таку матеріальну допомогу.
В судовому засіданні не встановлено причин з яких відповідач не міг би надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчатися. Однак при визначенні розміру такої допомоги (аліментів) суд враховує, що позивачкою не надано суду доказів, що відповідач ОСОБА_2 має можливість надавати таку допомогу в саме розмірі 1/3 частини його заробітку щомісячно, а тому, приходить до висновку про задоволення позову в цій частині частково та вважає за необхідне стягнути з відповідача - ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчатися в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, в розмірі ? частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2010 року і до закінчення ним навчання в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого, але не довше ніж до досягнення ним 23 років.
Позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, який продовжує навчатися, в твердій грошовій сумі, що складає 780 грн. щомісячно, починаючи з 16 серпня 2007 року по 16 серпня 2010 року до задоволення не підлягають, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 199 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати в зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні позивачкою ОСОБА_1 не було надано доказів того, що вона вживала заходи для отримання аліментів з відповідача, але не отримувала їх в зв’язку з ухиленням відповідача від їх сплати. Крім того, в судовому засіданні сама позивачка пояснила, що вона не зверталася до суду та не намагалася стягнути з відповідача аліменти на утримання сина, оскільки хотіла врегулювати дане питання з відповідачем в добровільному порядку.
Також суд враховує, що понесені позивачкою витрати на утримання та навчання сина, які підтверджуються квитанціями та товарними чеками, та на які посилається позивачка, як на підставу своїх вимог про стягнення аліментів за минулий період, не являються складовою частиною аліментів, а відносяться до додаткових витрат на дитину, передбачених ст. 185 СК України, які позивачка не просила стягнути з відповідача.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України та на підставі ст. 180, 182, 191, 198, 199, 200 Сімейного Кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Кам’янка Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 16 серпня 2010 року і до закінчення дитиною навчання в Національній юридичній академії України ім. Ярослава Мудрого, але не довше ніж до досягнення 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.
Рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, допустити до негайного виконання.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подання у десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами які не були присутніми під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з моменту отримання його копії.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий: В.М. Скляренко