КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2010 № 10/1523
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів:
За участю представників:
від ініціюючих кредиторів:не з’явились
від боржника:ОСОБА_1 дов. №340 від 28.04.2010р.
ОСОБА_2 дов. №642 від 21.07.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3
на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 01.10.2010
у справі № 10/1523 ( .....)
за позовом ОСОБА_4
ОСОБА_3
ОСОБА_5
ОСОБА_6
до Кредитна спілка "Фортеця"
про порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство Кредитної спілки "Фортеця"
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.10.2010 року, що прийнята у справі № 10/1523-б за заявою ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 (надалі – Ініціюючі кредитори) до Кредитної спілки “Фортеця” (надалі - Боржник) провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Ініціюючі кредитори звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати оскаржувану ухвали, а справу передати до місцевого суду для розгляду. Вважають, що вона прийнята з порушенням норм процесуального права.
Ініціюючі кредитори в судове засідання не з’явились, однак, подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Представник Боржника надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в якому заперечує вимоги апеляційної скарги та просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються апеляційні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановила, що апеляційну скаргу необхідно задовільнити, ухвалу місцевого суду скасувати із наступних мотивів:
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.
Київським апеляційним господарським судом за результатами дослідження матеріалів справи встановлено такі обставини, що мають значення для справи.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 30.07.2010 р. порушено провадження у справі № 10/1523, призначено підготовче засідання, введено мараторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном, при цьому накладено арешт на все майно Боржника.
01.10.2010 р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу, якою провадження у справі припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України та ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. При цьому, ухвала суду мотивована тим що Боржником надано докази що підтверджують його платоспроможність.
Однак, апеляційний суд вважає, що оскаржувана ухвала місцевим господарським судом була прийнята з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування у відповідності до ст.104 ГПК України.
Згідно частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон).
Відповідно до частини 1 ст. 5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Враховуючи викладене, Закон за своєю суттю є законодавчим актом, який містить спеціальні норми, що мають пріоритет перед нормами загальними щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, таким чином, господарський суд, розглядаючи справу про банкрутство, повинен керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.
Підстави для припинення провадження у справі в Господарському процесуальному кодексу викладені в ч.1 ст.80, пунктом 1 частини 1 згаданої статті передбачена така підстава як “спір не підлягає вирішенню в господарських судах”.
Закон, в свою чергу, також передбачає припинення провадження у справах про банкрутство в ч.1 ст. 40 Закону та вирізняє такі підстави:
1) боржник не включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності;
2) подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи;
3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;
4) затверджено звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;
5) затверджено мирову угоду;
6) затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону;
7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;
8) кредитори не висунули вимог до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство за заявою боржника.
Натомість ч.2 даної норми встановлює, що провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2 та 5 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство, тобто як до, так і після визнання боржника банкрутом; у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6, - лише після визнання боржника банкрутом.
Отже, аналізуючи вищевикладені норми законодавства, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що нормами спеціального Закону, які мають пріоритетне значення, не передбачено такої підстави для припинення провадження у справі як “спір не підлягає вирішенню в господарських судах”. Застосовуючи ст.40 Закону в оскаржуваній ухвалі, місцевий господарський суд не конкретизує, якою саме частиною даної норми він керується при прийнятті свого рішення. Однак, враховуючи мотиви викладені в оскаржуваній ухвалі щодо наявності доказів на підтвердження платоспроможності Боржника, а саме достатність активів для задоволення вимог кредиторів та наявність майна у Боржника, які стали підставою для прийняття даного судового рішення, апеляційний суд вважає, що припинення провадження у справі про банкрутство, враховуючи приписи ч.2 ст. 40 Закону, є передчасним.
Виходячи з наведеного, Київський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що апеляційна скарга ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала від 01.10.2010 р. - скасуванню, у зв’язку з порушенням норм процесуального права. Враховуючи викладене апеляційний суд направляє матеріали справи до місцевого господарського суду для розгляду.
Керуючись статями 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_7 задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.10.2010 р. у справі № 10/1523 скасувати.
3. Справу № 10/1523 повернути до господарського суду Черкаської області для розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
28.11.10 (відправлено)