Копія

                                                        Справа № 2-3373/10

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 листопада 2010 року                                                              м Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області  в складі: головуючого – судді Карпушина Г.Л.; при секретарі – Калініченко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з комунальних платежів,  

В С Т А Н О В И В:

Позивач Хорольське КП «Комунсервіс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з комунальних платежів. В позовній заяві позивач вказував, що Хорольське комунальне підприємство «Комунсервіс» є виготовлювачем та надавачем комунальних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідно до вимог ст. ст. 13, 16 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» відповідачеві протягом тривалого часу надаються комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Відповідач зобов’язаний своєчасною, але не пізніше 10 числа кожного наступного за звітним місяця вносити плату за надання послуг згідно встановлених тарифів за затвердженими міською радою нормативами, згідно ст. ст. 20, 32 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» та п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

Послуги з централізованого водопостачання (водовідведення) відповідачеві надавалися своєчасно та встановленої якості, однак він в односторонньому порядку не виконував зобов’язання по оплаті з комунальних послуг, в результаті чого станом на 01.09.2010 року склалась заборгованість в сумі 2180 грн. 85 коп.

В судове засідання представник позивача не з’явився, але подав письмову заяву з проханням справу слухати в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та прохав стягнути з відповідача заборгованість з комунальних платежів в сумі 2180,85 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи, що підтверджується поштовим повідомленням, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не подавав. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Врахувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що виробником послуги з централізованого водопостачання та водовідведення є позивач, який безпосередньо виробляє вказану послугу та отримує за це плату. Відповідач ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_1. Між відповідачем та позивачем за час надання послуг договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення не укладався.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач, як виробник послуг, зобов’язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року передбачено обов’язок відповідача, як споживача житлово-комунальних послуг, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

З наведених вище норм Закону видно, що, маючи обов’язок на укладення договору, сторони по справі допустили його невиконання без поважних причин, а тому ступінь їх вини є однаковою. Зважаючи на те, що між сторонами відсутні договірні відносини, які б визначали зміст та обсяг зобов’язань між ними, на думку суду, вирішення спірних питань, які виникли необхідно проводити згідно з чинним законодавством, яке їх регулює.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. Житловим Кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», іншими піднормативними актами, встановлено, зважаючи на те, що значна частина житлових будинків відноситься до державного житлового фонду та перебуває у державній власності, обов’язковість надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, яка обумовлена необхідністю забезпечення належних умов проживання та перебування осіб у будинках.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язанні виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 11 ЦК України, передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

В даному випадку обов’язок позивача, як виробника послуги, забезпечувати надійне водопостачання та водовідведення відповідно до умов договору та стандартів, передбачено законом України «Про житлово-комунальні послуги». Обов’язок відповідача, як споживача, оплачувати отримані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, закріплений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 10 ЖК України, п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року та п. 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.  

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання.

Судом встановлено, що між сторонами мається зустрічне зобов’язання, яке полягає в тому, що згідно законодавчих актів у сфері водопостачання та водовідведення, які є чинними на момент розгляду справи та носять обов’язковий характер виконання, позивач зобов’язаний своєчасно та відповідної якості надавати відповідачу послуги з водопостачання і водовідведення, а відповідач зобов’язаний проводити оплату за надані йому послуги у строки встановлені законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем протягом спірного періоду послуги з централізованого водопостачання та водовідведення відповідачу надавалися своєчасно та відповідної якості. Згідно з п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою Кабінету Міністрів № 630 від 21.07.2005 року відповідач повинен проводити оплату за отримані послуги з водопостачання та водовідведення щомісячно, але не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяцем.

Перевіркою законності розроблення та затвердження тарифів з надання комунальних послуг встановлено, що останні розробленні та прийнятті на підставі та в порядку, передбаченому чинним законодавством, а зокрема Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та іншими піднормативними  актами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що станом на 01.09.2010 року відповідач розрахунок за комунальні послуги проводив не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2180 грн. 85 коп., суд визнає, що ним порушено зобов’язання.

Статтями 611 та 623 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов’язання особа, яка його порушила повинна відшкодувати завдані нею збитки. Беручи до уваги наведені вище норми закону та надані докази, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача ОСОБА_2 завданих ним збитків є законною.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Беручи до уваги викладене, судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 538, 544, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-227 ЦПК України, ст. ст. 10, 156, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановами Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року та № 630 від 21.07.2005 року, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов Хорольського комунального підприємства «Комунсервіс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з комунальних платежів задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, мешканця АДРЕСА_1, на користь КП «Комунсервіс» заборгованість за отримані послуги з центрального водопостачання і водовідведення в сумі 2180 грн. 85 коп. на р/р 26007054501951 в Хорольському відділенні ПРУ КБ «ПриватБанк», ідентифікаційний код 32429709, МФО 331401.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення може бути переглянуте Хорольським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, або з дня отримання копії рішення, в разі якщо особа, яка подає апеляційну скаргу, не була присутня під час проголошенні рішення суду.

Г о л о в у ю ч и й: (підпис)

З оригіналом вірно:
Суддя Хорольського районного суду                         Г.Л.Карпушин