РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"05" вересня 2006 р. |
Справа № 17/154-3115 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Чіо-Вольф», м. Київ
до відповідача Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи - ОСОБА_1, м. Тернопіль
За участю представників від:
позивача: не з»явився
відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю „Чіо-Вольф”, м. Київ звернулося 26.07.06р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Тернопіль , про стягнення 1046,37 грн. боргу згідно дистрибуторського договору НОМЕР_1 з яких: 986,40 грн. основного боргу, 49,57 грн. пені, 1,97 грн. - інфляційних втрат та 8,43 грн. - 3% річних, посилаючись на таке.
- згідно дистрибуторського договору НОМЕР_1позивач на підставі видаткової накладної НОМЕР_2 (копія міститься в матеріалах справи) на підставі довіреності НОМЕР_3 передав відповідачу у власність товар - чіпси та соломку на загальну суму 986,40 грн.;
- пунктом 5.1. договору сторони передбачили оплату товару з відстрочкою платежу в тридцять календарних днів з моменту отримання товару;
- станом на день подання позову заборгованість відповідачем не погашена і становить 986,40 грн.;
- на підставі п. 7.2. Договору від 17.02.2006 р. позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 05.04.2006р. по 17.07.2006р., що становить 49,57 грн.;
- спираючись на приписи ст. 625 ЦК України та п.7.1 договору від 17.02.2006р., позивач також нарахував відповідачу інфляційні збитки та 3 % річних на суму 1,97 грн. та 8,43 грн. відповідно.
В обґрунтування ціни позову позивач подав розрахунок суми боргу, пені, збитків, завданих інфляцією, 3 % річних, інші документи.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак звернувся до суду з клопотанням б/н від 14.08.2006р. в якому просить розглянути справу без участі повноважного представника.
Судове засідання, призначене вперше на 15.08.2006р. з урахуванням клопотання позивача, відкладалося в порядку ст..77 ГПК України на 05.09.2006р. до 11год.10хв.
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов не подав, його повноважний представник судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку (повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції НОМЕР_4 та НОМЕР_5), тому справа розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд задовольняє позовні вимоги повністю з огляду на таке.
Відповідно до статей 509, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк у відповідності до вимог закону, договору, або інших вимог -що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
17 лютого 2006 року між позивачем, Товариством та відповідачем, Дистрибутором, укладено дистрибуторський договір за НОМЕР_1 та Додаток до нього від 17.02.2006р., який є невід»ємною частиною договору. Предметом договору є надання Суб'єкту підприємницької діяльності фізичній особі ОСОБА_1(«Дистрибутору») ексклюзивного права купівлі товарів у «Товариства»для їх перепродажу на території м. Тернополя, Тернопільської області, м. Львова та Львівської області всім покупцям через торгівельну мережу (з урахуванням додатку НОМЕР_6 до дистибуторського договору НОМЕР_1).
За своєю правовою природою між сторонами виникли правовідносини з купівлі-продажу, що регулюються нормами статті 655 ЦК України, згідно якої за договором купівлі-продажу, продавець зобов'язується передати товар у власність другій стороні, а покупець прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов укладеного договору позивач на підставі видаткової накладної НОМЕР2 передав, а відповідач через свого представника -ОСОБА_1, згідно виданої йому довіреності на отримання товару НОМЕР_3 прийняв вказаний у накладній товар на загальну суму 986,40 грн. Факт отримання продукції підтверджується підписом представника відповідача на накладній, який скріплено його печаткою.
Розрахунок за товар згідно договору від 17.02.2006р. здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Товариства (п.5.2 договору) з відстрочкою платежу в тридцять календарних днів з моменту отримання товару (п.5.1договору). При цьому датою отримання товару вважається дата отримання відповідної партії товару на складі Дистрибутора з відповідним документальним оформленням накладних.
Пунктом 3.1.13 договору сторони також встановили обов»язок Дистрибутора провести оплату товару незалежно від кількості перепроданого товару згідно умов, встановлених п.5.1 договору.
Матеріалами справи підтверджуються доводи позивача стосовно того, що відповідачем в установлені договором строки вартість отриманого товару не сплачена, що є порушенням умов договору від 17.02.2006р., ст. 527 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Направлена на адресу відповідача рекомендованим листом 15.06.2006р. претензія НОМЕР_7 з вимогою оплатити протягом 3-х днів вартість отриманого товару в сумі 986,40 грн. останнім залишена без відповіді та задоволення.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний сторонами станом на 29.05.2006р. без заперечень, однак, зі сторони відповідача засвідчений печаткою ТОВ «Захід ТМ», засновником якого є, за твердженням позивача, суб»єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 Проте, судом такі доводи до уваги не можуть бути прийняті, оскільки в силу ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Однак вказані вище обставини не знаходять свого підтвердження в матеріалах справи.
Разом з тим, в силу приписів ст. ст. 11, 16, 509 ЦК України та ст.ст. 1,2 ГПК України кредитору належить право у судовому порядку вимагати від боржника виконання його обов'язків.
Станом на 17.07.2006р. (день складання позовної заяви) заборгованість перед позивачем не погашена і становить 986,40грн., що не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку, а тому вимоги в цій частині позову як обґрунтовані та правомірні підлягають до задоволення.
Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення пені, нарахованої в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати товару за період з 05.04.2006 р. по 17.07.2006 р. (104 дні) у відповідності до п.7.2 договору від 17.02.2006р., що складає за підрахунками позивача 49,57 грн. та поданий розрахунок цих санкцій, суд дійшов до висновку, що вимоги в цій частині підлягають до задоволення, як такі, що відповідають положенням статей 258, 546, 547, 549 ЦК України, вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та умовам укладеного договору від 17.02.2006 р.
У зв'язку з тим, що грошові зобов'язання відповідачем не виконані в строк, обумовлений в договорі, тому правомірними є вимоги, котрі ґрунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України і надають право позивачу вимагати від боржника сплати боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За таких обставин справи, вимоги про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 8,43 грн. та 1,97 грн. інфляційної суми, нарахованих з 05.04.2006р. по 17.07.2006р., підлягають до задоволення судом як такі, що відповідають закону, встановленим судом обставинам справи та підтверджуються розрахунком.
Отже, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю в розмірі 1046,37 грн.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 42 -47, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 811, 82, 84, 116, 117 ГПК України, господарський суд
Вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Чіо-Вольф», м. Київ, вул.. Гришко, 8-б, к.6, ідент. код 30107943 -986,40 грн. - основного боргу, 49,57 грн. - пені, 1,97 грн. - інфляційних витрат, 8,43 грн. -3% річних та 220,00 грн. судових витрат.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 11__вересня___2006р., через місцевий господарський суд.
Суддя Н.О. Андрусик