Справа №3-3788/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2010 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
прож. АДРЕСА_1,
не працює, -
за ст.130 ч.1 КУАП, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 2 жовтня 2010 р. о 0.10 год. на вул.Скорини, 18 в м.Львові керував автомобілем «ЗАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння /запах алкоголю з рота та почервоніння очей/ та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння ухилився (категорично відмовився), чим порушив п.2.5 ПДР України.
У суді правопорушник свою вину у вчиненому заперечив та пояснив, що дійсно перебував в стані алкогольного сп’яніння, проте автомобілем не керував, так як такий стоїть зламаний біля будинку. Ствердив, що підписував протокол про адміністративне правопорушення та добровільно писав письмові пояснення; дії працівників ДАІ не оскаржував.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується протоколом та первинними письмовими визнавальними поясненнями правопорушника, зазначеними в протоколі, в яких вказав, що на експертизу їхати відмовляється, з протоколом погоджується. Даний протокол відповідає вимогам ст.251 КУАП, а відтак є належним і допустимим доказом та підтверджує вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Також з пояснень правопорушника, даних в суді, вбачається, що останній на момент правопорушення перебував в стані алкогольного сп’яніння.
Щодо покликання правопорушника на те, що не керував автомобілем, оскільки такий зламаний, то таке є голослівним, доказів цього правопорушник суду не надав, тому таке жодним чином не підтверджене, а відтак не приймається до уваги та розцінюється як спроба уникнення адміністративної відповідальності. Крім того, в первинних поясненнях правопорушника, даних добровільно одразу на місці вчинення правопорушення, як ствердив сам правопорушник, нічого про зламаний автомобіль не вказував, а погодився із інкримінованим правопорушенням та зазначив, що «переїздив автомобілем».
Враховуючи наведене, вина у вчиненні правопорушення є доведеною, а тому від підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України.
При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст.33 КУАП, враховую характер та обставини вчиненого, його суспільну небезпеку та грубе порушення правил дорожнього руху, особу правопорушника, який не працює, невизнання ним своєї вини, неусвідомлення та байдуже ставлення до вчиненого. З огляду на наведене, вважаю, що на ОСОБА_1, з врахуванням суспільної небезпеки вчиненого, грубого порушення правил дорожнього руху та те, що не довів необхідність використання транспортного засобу, слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті у виді позбавлення права керування транспортними засобами
Керуючись ст.283,284 КУАП, –
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Виконання постанови доручити ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ при ГУМВСУ у Львівській області.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.
Суддя О.В.Тімченко