Справа №3-3786/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 жовтня 2010 року м.Львів
Суддя Сихівського районного суду м.Львова Тімченко О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
прож. АДРЕСА_1,
менеджер ПП «Усмішка плюс», -
за ст.130 ч.1 КУАП, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 21 вересня 2010 р. о 8.30 год. на вул.Наукова-Симоненка в м.Львові керував скутером Aprilia з ознаками алкогольного сп’яніння /почервоніння очей, тремтіння пальців рук, різкий запах алкоголю з рота/ та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння ухилився (категорично відмовився), чим порушив п.2.5 ПДР України.
У суді правопорушник свою вину у вчиненому заперечив та пояснив, що дійсно 21 вересня 2010 р. о 9.35 год., а не о 8.30 год. як зазначено в протоколі, його зупинено працівником ДАІ, який запитав його про вживання алкогольних напоїв. У відповідь він повідомив, що вчора, тобто 20 вересня 2010 р. вживав лікарські засоби. На прохання працівника ДАІ дмухнув у спеціальний прилад у вигляді трубки. Після цього працівник ДАІ повідомив, що прилад вказує на те, що він перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Він ще раз пояснив, що ні 20 ні 21 вересня 2010 р. алкогольних напоїв не вживав, а лише вжив лікарський препарат, оскільки мав застуду. Після того, як працівник ДАІ оглянув надані ним документи на скутер, вказав, що перебування в стані алкогольного сп’яніння є підставою для доставки скутера на арешт-майданчик. З огляду на те, що посвідчення водія не має та жодного разу не приймав участь у спілкуванні з працівниками ДАІ, будучи схвильованим від неординарної ситуації та під впливом шантажу працівником ДАІ, злякався, що у нього вилучать скутер, який використовує в робот як засіб пересування, а тому розписався у наданому працівником незаповненому бланку протоколу про адміністративне правопорушення. Ствердив, що дійсно, без тиску працівника ДАІ, в протоколі зазначив «вчора (20.09.2010р.) вжив лікарський препарат, керував скутером, зупинений інспектором, від проходження медогляду відмовляюсь». Покликається на те, що інспектором ДАІ при складанні протоколу порушено вимоги чинного законодавства. Ствердив, що неправомірні дії працівника ДАІ полягали в тому, що він сказав про те, що вилучить скутер та поставить на штраф-майданчик, проте такі його дії до вищестоящого органу чи прокуратури не оскаржував. Подав суду висновок медогляду від 21 вересня 2010 р., згідно якого ознак сп’яніння в нього не виявлено.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення стверджується протоколом та первинними письмовими визнавальними поясненнями правопорушника, в яких зазначив, що «вчора (тобто 20.09.2010 р.) вжив лікарський препарат, керував скутером, зупинений інспектором, від проходження медогляду відмовляється, згідний». Тому даний протокол відповідає вимогам ст.251 КУАП, оформлений у присутності свідків та його копія вручена правопорушнику, та є належним і допустимим доказом вчинення правопорушення, а відтак підтверджує вчинення ОСОБА_1 правопорушення.
Щодо невизнання правопорушником вини є голослівним, спростовується вищенаведеним, а відтак не приймається до уваги та, з врахуванням первинних, даних одразу після вчинення правопорушення визнавальних пояснень, розцінюється як спроба уникнення адміністративної відповідальності. Поданий висновок медогляду від 21.09.2010 р. про те, що ОСОБА_1 не перебуває в стані алкогольного сп’яніння, не приймаю до уваги, оскільки останньому не інкримінується керування в стані сп’яніння, а відмова від його проходження. Крім того, такий не може свідчити про відсутність сп’яніння на момент виявлення правопорушення - 8.30 год., оскільки такий огляд проведено о 15.30 год., тобто через 7 год. після його вчинення, а згідно п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції такий огляд повинен проводитися не пізніше двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Також покликання правопорушника на схвильованість та побоювання про те, що заберуть скутером не може бути підставою для звільнення від відповідальності, а повідомлення працівника ДАІ про те, що скутер у разі виявлення стану алкогольного сп’яніння водія ставиться на арешт-майданчик не може визнаватися неправомірним, оскільки є тільки роз’ясненням закону. Про погодження правопорушника з діями інспектора ДАІ свідчить і те, що такий дії останнього не оскаржував /достовірно знав про складення протоколу, оскільки ствердив, що підписував його/, а став невизнавати свою вину тільки після надходження повістки суду про виклик на розгляд справи. Крім того, в своїх поясненнях правопорушник наголошує на своїх правах, але забуває про свої обов’язки як учасника дорожнього руху. Щодо допиту в якості свідків працівника ДАІ, який складав протокол, та осіб, зазначених в протоколі, то складання протоколу є компетенцією інспектора ДАІ, який в останньому фіксує вчинення правопорушення правопорушником, а свідки своїми підписами підтверджують факт вчинення даного правопорушення і складання протоколу. Покликання правопорушника й у письмових поясненнях на те, що підписував незаповнений протокол, невірність зазначення години вчинення правопорушення, нероз’яснення прав та обов’язків, відсутність свідків жодним чином не підтверджується, копія даного протоколу надавалась правопорушнику, про що свідчить його підпис у відповідній графі, а відтак таке є безпідставними. Навіть керування транспортним засобом під дією лікарських препаратів заборонена п.2.9б ПДР України.
Враховуючи наведене, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення є доведеною, а тому від підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України.
При накладенні адміністративного стягнення, у відповідності до вимог ст.33 КУАП, враховую характер та обставини вчиненого, його суспільну небезпеку та грубе порушення правил дорожнього руху, особу правопорушника, який працює менеджером, невизнання ним своєї вини, неусвідомлення та байдуже ставлення до вчиненого. З огляду на наведене, вважаю, що на ОСОБА_1, який не отримував права водія /інформація-лист ВДАІ з ОАТ м.Львова та АТІ при ГУ МВСУ у Львівській області від 29.09.2010 р./, слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу в мінімальному розмірі.
Керуючись ст.221, 283, 284 КУАП, –
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2550 /дві тисячі п’ятсот п’ятдесят/ грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.
Суддя О.В.Тімченко