Справа № 1- 14/ 2010р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 березня 2010 року, Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого:     судді  Борняк Р.О.,

при секретарі     Вовк О.С.

з участю:     прокурора   Нижник М. Т.

    підсуднього  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перемишляни справу про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з вищою економічною освітою, одруженого, голова СФГ ” Залісся ” , раніше не судимого,

в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України,

встановив:

Підсудний ОСОБА_1, являючись головою СФГ ”Залісся” зловживаючи службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, в порушення вимог Декрету Кабінету Міністрів України ?ро прибутковий податок з громадян” станом на 01.01.2003р. не перерахував до бюджету прибутковий податок з виплаченої заробітної плати в сумі 12767,53 грн., в той же час, як в касу та на рахунки голова СФГ ” Залісся ” протягом 2000-2008р.р. поступили кошти в сумі 774765,31грн., з яких на сплату податків витрачено - 576442,51 грн. ,  на придбання запасних частин, паливно – мастильних матеріалів та мінеральних добрив – 549942,51 грн., що заподіяло істотну шкоду інтересам держави та спричинило тяжкі наслідки.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та повідомив, що з 2000р. будучи засновником та головою СФГ ” Залісся ” , розпоряджається майном та коштами підприємства. У 2003р. перевіркою ДПІ було встановлено, що в СФГ ” Залісся ” станом на 01.01.2003р. існує заборгованість по сплаті прибуткового податку з громадян у сумі 12767,53грн., що виникла з 2000р. У той час, як у касу та на рахунки підприємства надходили кошти, виникла заборгованість по сплаті прибуткового податку з громадян, оскільки кошти, які надходили, в першу чергу скеровувались на оплату праці та господарські потреби. Проте заборгованості з виплати заробітної плати на підприємстві немає з 2008р., вона була проведена натуроплатою – цукром, зерном та послугами.

З усім об’ємом зібраних по справі документальних доказів підсудний погодився і не настоював на їх детальному аналізі в ході розгляду справи, наслідки чого йому було роз’яснено протокольно в судовому засіданні.

Вина підсудного у скоєні злочину повністю стверджується показами свідків ОСОБА_2 та  ОСОБА_3, які були оголошені в судовому засіданні, і які підтвердили, що при комплексній перевірці ДПІ СФГ ”Залісся” власником якого є ОСОБА_1, виявлено, що залишок несплаченого ПАФ прибуткового податку з громадян станом на 01.01.2003р. становив 12767,53грн., станом на 12.03.2004р. – 14604,77грн. З 2001р. по 2008р. в касу та на рахунки СФГ ”Залісся” надійшли кошти в сумі 774765,31 грн., з яких   використано на господарські витрати 549942,51грн.

Крім цього, вина підсудного у скоєному злочині також стверджується і рядом документальних доказів по справі, а саме:

-   довідкою №21-17/13826833-207 від 08.05.2003р. про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства про оподаткування СФГ ” Залісся ”  (а.с. 6-8);

-   довідкою про рух коштів в  СФГ ” Залісся ”  за 2000-2008р.р. від 21.04.2008р. (а.с. 17-19);

-   довідкою про нарахування і сплату прибуткового податку по СФГ ” Залісся ”  з 200 по 2008 роки.

Згідно довідки Перемишлянської центральної районної лікарні (а.с.77) за №408 від 23.04.2008р.  ОСОБА_1, за меддопомогою в наркологічний та психіатричний кабінет не звертався.

Таким чином, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, суд вважає доведеною вину підсудного у зловживанні владою або службовим становищем, вчиненим умисно, з корисливих мотивів, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом інтересам держави, що спричинило тяжкі наслідки, що вірно кваліфіковані за ч.2 ст.364 КК України.

При обрані виду і міри покарання підсудному суд враховує ступень суспільної небезпечності вчиненого злочину, виходячи із сукупності всіх обставин його вчинення, форми вини, мотивів, способу, обстановки та стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, особу винного, що раніше притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, його вік, сімейний стан та поведінку. Враховує як пом’якшуючі так і обтяжуючі покарання обставини. Як пом’якшуючі покарання обставини визнає відшкодування завданого збитку. Обтяжуючу покарання обставину суд не знаходить. А тому суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного та обставини справи, приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції від суспільства, що принесе більш користь суспільству, застосувавши до підсудного вимоги ст.75 КК України.

Керуючись ст.ст. 321, 323, 324, 327, 335 КПК України, суд

присудив:

Визнати винним  ОСОБА_1  у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.364 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 1 рік.

У відповідності до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки у вигляді – не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично, буде з’являтись в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити раніше обрану – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя:                             Борняк Р.О.

Вирок надруковано в одному примірнику і є оригіналом.