Справа № 2-3835/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 жовтня 2010 року                 Залізничний  районний суд м. Львова  в складі:

головуючого - судді   Мусієвського Є.П.                                      

при секретарі -            Пелещишин І.А.                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Львівської міської ради про визнання права власності на майно,

в с т а н о в и в :

    Позивачі звернулись в суд з позовом, в якому просять визнати за ними право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 загальною площею 668,2 кв.м. із розподілом за кожним із позивачів наступні приміщення: за ОСОБА_1 приміщення першого поверху будинку загальною площею 50,1 кв.м, що складається з однієї житлової кімнати площею 23,1 кв.м, кухні площею 14.9 кв.м., санвузла площею 5.3 кв.м., коридору площею 6.8 кв.м., що разом становить 8/100 частини будинку, за ОСОБА_2 приміщення цокольного та першого поверхів будинку загальною площею 69.0 кв.м, що складається з двох житлових кімнат площею 38,6 кв.м, кухні площею 11.5 кв.м., санвузлів площею 1,5 кв.м. та 7.7 кв.м., коридору площею 9.7 кв.м. та гаражу в цокольному приміщенні площею 15,8 кв.м., що разом становить 14/100 частини будинку, за ОСОБА_5 – приміщення другого поверху загальною площею 50,2 кв.м., що складається з одної житлової кімнати площею 23,2 кв.м, кухні площею 14.9 кв.м., санвузла площею 5.4 кв.м. та коридору площею 6.7 кв.м., що разом становить 8/100 частини будинку, за ОСОБА_3 - приміщення цокольного та другого поверхів будинку загальною площею 72,7 кв.м, що складається з двох житлових кімнат площею 38,9 кв.м, кухні площею 11.4 кв.м., санвузлів площею 1,6 кв.м. та 7.7 кв.м., коридору площею 13.1 кв.м. та гаражу в цокольному приміщенні площею 16,6 кв.м., що разом становить 15/100 частини будинку, за ОСОБА_4 приміщення цокольного, третього і мансардного поверхів будинку загальною площею 117,2 кв.м, що складається з трьох житлових кімнат площею 73,1 кв.м, кухні площею 14,0 кв.м., санвузлів площею 3,6 кв.м. та 8.4 кв.м., коридорів площею 8.1 кв.м. та 10.0 кв.м., цокольного господарського приміщення площею 27,2 кв.м і гаражу площею 15,3 кв.м., що разом становить 26/100 частини будинку, за ОСОБА_6 - приміщення цокольного, третього та мансардного поверхів будинку загальною площею 135,2 кв.м, що складається з трьох житлових кімнат площею 82,1 кв.м, кухні площею 11,5 кв.м., санвузлів площею 4,0 кв.м. та 7,7 кв.м., коридорів площею 15,2 кв.м. та 14, 7 кв.м., двох гаражів в цокольному приміщенні площею 24,5 кв.м і 20.9 кв.м., що разом становить 29/100 частини будинку, а сходові клітки залишити в спільній сумісній власності з присвоєнням будинку АДРЕСА_2 мотивуючи свої вимоги тим, що в липні 2010 року між ними та відповідачем ОСОБА_7 укладено договір про фінансування будівельним робіт по спорудженню будинку по АДРЕСА_1 в силу якого вони передали кошти, а відповідач зобов’язався до 8.09.2010 року завершити будівництво будинку площею 668,2  кв.м. на належній йому на праві власності земельній ділянці по АДРЕСА_1 і передати у власність кожному з позивачів у вищенаведених розмірах приміщення будинку, однак відповідач в повному обсязі свого обов’язку не виконав так як будинок збудував, однак право власності на позивачів не оформив в встановленому законом порядку, що спонукало звернутись з позовом в суд за захистом прав.

    Представник позивачів позов підтримав, покликаючись на мотиви такого, дав пояснення аналогічні вищенаведеному, просить позов задоволити.

    Представник відповідача ОСОБА_7 позов визнав та пояснив, що його довіритель на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.06.2004 р. є власником земельної ділянки площею 0,00272 га на АДРЕСА_1 з цільовим призначенням - будівництво індивідуального житлового будинку, тому через ліцензовану організацію виготовив проектну документацію, яку в встановленому порядку погодив з управлінням архітектури Львівської міської ради та в інспекції Держархбудконтролю отримав дозвіл на проведення будівельних робіт, що давало можливість відповідачу укласти з позивачами договір будівельного підряду, який частково виконав, збудував спарений будинок, а тому  Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «БТІ та ЕО» зареєструвало право власності на незданий в експлуатацію будинок за відповідачем, однак останній не заперечує про визнання право власності за позивачами у визначених договором частках в збудованому будинку.

    Представник відповідача – Львівської міської ради позову не визначала, покликаючись на те, що відповідач ОСОБА_7 завершив будівництво будинку з дотриманням встановленого законом  порядку, однак з дотриманням встановленого законом порядку необхідно здати в експлуатацію збудований будинок, а  тоді переоформляти право власності на позивачів, що не виконано. Просить в позові відмовити.

    Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку від 22.06.2004 р. убачається, що ОСОБА_7 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,0272 га на АДРЕСА_1 Цільове призначення земельної ділянки – для будівництва індивідуального житлового будинку. (а.с.8)

Наказом Департаменту містобудування № 54 від 12.03.2010 р. затверджено містобудівне обґрунтування та містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на проектування та будівництво гр. ОСОБА_7 двох спарених будинків на АДРЕСА_1 (а.с.22)

З листа Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 11.05.2010 р. слідує, що департаментом погоджено проект будівництва і на виконання будівельних робіт слід одержати дозвіл в Інспекцієї державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області (а.с.21)

Відповідно до Дозволу на виконання будівельних робіт від 05.07.2010 р.  № 1/286-10, виданого Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю у Львівській області ОСОБА_7 надано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва АДРЕСА_1 відповідно до проектної документації (а.с.18)

    Відповідно до договору про фінансування робіт з будівництва житлового будинку по АДРЕСА_1 від 07.07.2010 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,  ОСОБА_6, як замовники, зобов’язувались фінансувати, а ОСОБА_7, як забудовник, здійснити будівництво вказаного будинку загальною площею 668.2 кв. м. до 08.09.2010 року. Відповідно до п.2.3 договору забудовник зобов’язаний був передати будинок у власність замовників з розподілом часток:  ОСОБА_1 – 8/100 часток будинку, ОСОБА_2 – 14/100 часток будинку, ОСОБА_3 – 15/100 часток будинку, ОСОБА_4 – 26/100 часток будинку, ОСОБА_5 - 8/100 часток будинку ,  ОСОБА_6 – 29/100 часток будинку (а.с.6-7).

    Згідно копії технічного паспорту від 30.08.2010 р. ОСОБА_7 збудовано будинок на АДРЕСА_1 загальною площею 668,2 кв.м (а.с.9-17).

    Висновком державної експертизи №14-00587-10  підтверджено, що проектні рішення щодо будівельної безпеки та інженерно-технічного забезпечення робочого проекту „Будівництво двох спарених будинків на розі АДРЕСА_1 розглянуто без зауважень (а.с.19-20)

          З витягу про реєстрацію права власності вбачається, що 27.07.2010 р. за № 31072898 запису ОКП ЛОР „Бюро технічної інвентаризації  та експертної оцінки” зареєструвало на і’мя  ОСОБА_7 право власності на об»єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1(а.с. 33)

    З довідки ОКП ЛОР „Бюро технічної інвентаризації  та експертної оцінки” за № 4/30603 убачається, що в установі  інвентаризація та реєстрація об’єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_2 не проводилась (а.с.24)

Вирішуючи спірні питання суд виходить з представлених та досліджених у суді вищенаведених документів, а також вимог діючого законодавства.

     Ч.2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

    Відповідно до ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України зазначає, що на вимогу власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

 Ст. 392 ЦК України передбачено право власника майна  пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За наведених обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачів слід задовольнити та визнати за ними право спільної часткової власності на новостворений житловий будинок, зобов’язавши ОКП ЛОР БТІ та ЕО зареєструвати таке право власності, з присвоєнням будинку номеру 35 по вул. Дрогобицькій у м. Львові, оскільки будівництво здійснювалося на підставі визначених чинним законодавством дозвільних документів, відповідно до Державних будівельних норм та правил і не порушує права третіх осіб.

    Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 331, 375, ч.5 ст. 376, 392 ЦК України, суд,

                        в и р і ш и в :

    Позов задовольнити.

    Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6  право спільної часткової власності на новозбудований житловий будинок по АДРЕСА_2 загальною площею 668,2  кв.м.

    Частки у спільній власності визнати у розмірах:

за ОСОБА_1 приміщення першого поверху будинку загальною площею 50,1 кв.м, що складається з однієї житлової кімнати площею 23,1 кв.м, кухні площею 14.9 кв.м., санвузла площею 5.3 кв.м., коридору площею 6.8 кв.м., що разом становить 8/100 частини будинку;

за ОСОБА_2 приміщення цокольного та першого поверхів будинку загальною площею 69.0 кв.м, що складається з двох житлових кімнат площею 38,6 кв.м, кухні площею 11.5 кв.м., санвузлів площею 1,5 кв.м. та 7.7 кв.м., коридору площею 9.7 кв.м. та гаражу в цокольному приміщенні площею 15,8 кв.м., що разом становить 14/100 частини будинку;

за ОСОБА_5 – приміщення другого поверху загальною площею 50,2 кв.м., що складається з одної житлової кімнати площею 23,2 кв.м, кухні площею 14.9 кв.м., санвузла площею 5.4 кв.м. та коридору площею 6.7 кв.м., що разом становить 8/100 частини будинку;

за ОСОБА_3 - приміщення цокольного та другого поверхів будинку загальною площею 72,7 кв.м, що складається з двох житлових кімнат площею 38,9 кв.м, кухні площею 11.4 кв.м., санвузлів площею 1,6 кв.м. та 7.7 кв.м., коридору площею 13.1 кв.м. та гаражу в цокольному приміщенні площею 16,6 кв.м., що разом становить 15/100 частини будинку;

за ОСОБА_4 приміщення цокольного, третього і мансардного поверхів будинку загальною площею 117,2 кв.м, що складається з трьох житлових кімнат площею 73,1 кв.м, кухні площею 14,0 кв.м., санвузлів площею 3,6 кв.м. та 8.4 кв.м., коридорів площею 8.1 кв.м. та 10.0 кв.м., цокольного господарського приміщення площею 27,2 кв.м і гаражу площею 15,3 кв.м., що разом становить 26/100 частини будинку;

за ОСОБА_6 - приміщення цокольного, третього та мансардного поверхів будинку загальною площею 135,2 кв.м, що складається з трьох житлових кімнат площею 82,1 кв.м, кухні площею 11,5 кв.м., санвузлів площею 4,0 кв.м. та 7,7 кв.м., коридорів площею 15,2 кв.м. та 14, 7 кв.м., двох гаражів в цокольному приміщенні площею 24,5 кв.м і 20.9 кв.м., що разом становить 29/100 частини будинку.

    Приміщення загального користування, сходові клітки залишити у спільній сумісній власності зазначених осіб.

    Присвоїти новоствореному АДРЕСА_2

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції.

Суддя