Справа № 2-8419/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня  2010 року Ленінський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі: Брехунець Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Агенції з працевлаштування в особі приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 650 грн. за угодою про працевлаштування,-

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся в суд з позовом про стягнення грошових коштів за угодою про працевлаштування з відповідачки мотивуючи його тим, що 17 грудня 2009 року між ним та Агенцією з інформаційних послуг в галузі працевлаштування в особі приватного підприємця ОСОБА_2 був укладена угода № 236 щодо працевлаштування (зі слів відповідача охоронцем на торгівельній базі в Черкаській області).

 Відповідно до умов угоди він вніс в касу оплату за гуртожиток та харчування за перші 15 робочих днів вахти в сумі 650 грн. відповідач запевнила його, що більше ніяких витрат з працевлаштування він нести не буде, але згодом повідомила, що необхідно заплатити ще 600 грн. за проходження медичної комісії.

Оскільки, при укладенні угоди, ця умова не була визначена і він не мав такої суми, то повідомив відповідачку, що відмовляється від даних послуг і попрохав повернути кошти в сумі 650 грн., внесених за гуртожиток і харчування, так як даних послуг йому не надавалось.

В зв»язку з відмовою ОСОБА_2 повернути його кошти, порушення умов угоди мало місце з вини відповідача, він вимушений звернутись в суд з даним позовом.

    В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та просила його задовольнити.

    Відповідачка в судове засідання не з»явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, а тому суд прийняв рішення про розгляд справи на підставі наявних у ній документів.

    Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

    В судовому засіданні встановлено, що 17 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та Агенцією, що надає інформаційні послуги в галузі працевлаштування в особі приватного підприємця ОСОБА_2 була укладена угода № 36 щодо працевлаштування, відповідно до умов якої остання мала надати позивачу інформацію про вільні робочі місця по спеціальності: «охорона з наданням гуртожитку» та зобов»язувалась розміщувати на протязі одного місяця анкету позивача в базі даних Агенції.

    Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов»язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов»язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

 Відповідно до п.2 даної угоди в момент підписання  угоди клієнт вносить оплату 650 грн. за надання інформації про вільні робочі місця по спеціальності «охорона» з наданням гуртожитку та розміщенням на протязі місяця анкети клієнта в базі даних агенції, яка надається для ознайомлення потенційним роботодавцям. Оплата позивачем була проведена, що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру до договору № 36 від 17.12.2009 року.

Як встановлено в судовому засіданні Агенція надала позивачу роботу, що зазначено в самій угоді в кількості 2-х вакансій: в м. Черкаси, тел. Відділу кадрів (094) 9846473, за яким потрібно уточнити по документам та м. Київ, вул. Каунаська, 13 – без документів.

Відповідно до умов угоди позивач повинен був 21.12.2009 року з»явитись для працевлаштування у відділ кадрів Черкаської філії ТОВ «Земля і життя» та відповідно до п.3 угоди прозвітувати перед Агенцією про результати направлення з наданням підтверджуючих документів. Проте зазначену вимогу угоди позивач не виконав, а тому відповідно до п. 15 у разі порушення клієнтом одного із пунктів угоди вона розривається в односторонньому порядку.

Крім того згідно п.7 угоди № 36 клієнт на вимогу роботодавця самостійно, без допомоги та консультацій Агенції, готує документи, передбачені Кодексом Законів про Працю та необхідних для прийому на роботу (профільні медогляди, санітарні книжки, довідки про відсутність судимостей з обласного УМВС, допуски та інші документи, передбачені Кодексом Законів про Працю).

Як вбачається з повідомлення Черкаської філії ТОВ «Земля і життя» від 24.04.2010 року № 29 ОСОБА_1 на вахту 21.12.2009 року не з»явився не пояснюючи причин, із заявою про перенесення вахти на іншу вахту без документів не звертався і станом на 24.04.2010 року на даному підприємстві наявні робочі місця.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем були виконані всі умови, передбачені договором, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в судовому засідання, а тому позов задоволенню не підлягає.

    Відповідно до вимог ч.4 ст. 88 ЦПК України, враховуючи майновий стан позивача, те, що на даний час позивач проходить військову службу, суд вирішив віднести судові витрати на рахунок держави.

    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 901 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 30, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

    В позові ОСОБА_1 до Агенції з працевлаштування в особі приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення 650 грн. за угодою про працевлаштування - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського райсуду

           м.Кіровограда                             Шевченко І.М.