Справа № 2-678/2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11  листопада  2010 року                         Миколаївський районний суд Львівської області

в складі:  головуючої-судді   Берези В.І.,  при секретарі Волківській Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом                      ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права на користування житловим приміщенням та про усунення перешкод у здійсненні цього права користування,-

В С Т А Н О В И В:

        Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права на користування житловим приміщенням та про усунення перешкод у здійсненні цього права користування. Просить визнати за нею та її неповнолітніми дітьми право на користування квартирою АДРЕСА_3 усунути перешкоди  у здійсненні права користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідача не перешкоджати їй та дітям у користуванні вказаною квартирою, не виганяти їх з квартири, не перешкоджати користуватись кімнатами, кухнею, ванною, туалетом.

          В обгрунтування заявлених вимог зазначила, що у 1998 р. зареєструвала шлюб з відповідачем, від подружнього життя є дві дочки – ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають зі сторонами у квартирі АДРЕСА_1, де і зареєстровані.

           У 2009 р. шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу усі четверо продовжують проживати у квартирі, діти за місцем проживання відвідують школу.

           З моменту розірвання шлюбу відповідач безперервно чинить перешкоди у користуванні житлом. Виганяє її та дітей з квартири, не дає займатись веденням домашнього господарства, нецензурно вислювлюється, вона, позивач, неодноразово зверталась в правоохоронні органи та 04.03.2010 р. органами міліції було винесено офіційне застереження щодо насильства в сім’ї.

            Відповідач продовжує, незважаючи на застереження, чинити перешкоди у користуванні житлом, переховує будинкову книгу, чим створив перешкоди в отриманні довідки про склад сім’ї, наголошує на зняття з реєстрації її та дітей.

             В судовому засіданні позивач позов підтримала, пояснила, що квартира, у якій проживають сторони та їх діти, належить відповідачу на праві власності. Відповідач намагається чинити дії, так як наслідок цих дій, очікувати виселення її з  дітьми з квартири. Протягом двох років проганяв з квартири, закриває окремі кімнати, погрожує, не дозволяє користуватись приладами побуту, виключає колонку, фіксує на відеокамеру зайво включену лампу, обмежує дітей використовувати воду, місяць тому закрився з середини та не пускав її та  дітей у квартиру, коли телефонувала, говорив, що його немає вдома.

              Відповідач відносно позову заперечив, пояснив, що позивачка з дітьми на даний час проживають як і проживали у АДРЕСА_1 перешкод таким не чинить, не заперечує про проживання дітей, однак вважає, що позивачка може жити в іншому будинку, який на даний час не введено в експлуатацію у с. Рудники. Пояснює, що позивачка його провокує на конфлікти та він теж міг звертатись до правоохоронних органів щодо перешкод з її боку у користуванні його житлом.

               Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного.

              Як встановлено, сторони розірвали шлюб у 2009 році (а.с.      ), мають спільних дітей – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5

               З договору дарування квартири від 21.06.2001 р. видно, що батько відповідача подарував такому квартиру по АДРЕСА_1. Квартира складається з 2 житлових кімнат (а.с.      ). Встановлено, що у квартирі зареєстровані сторони та їх діти.

              Як видно з висновку ДІМ Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області по заяві р. ОСОБА_2 25.02.2010 р. в Миколаївський РВ ГУМВС України з письмовою заявою звернулась гр. ОСОБА_2 про те, що 25.02.2010 р. об 17.30 год. її колишній чоловік ОСОБА_3 чіплявся до неї та їх дочки ОСОБА_4, виганяв з дому, принижував.

              Перевіркою встановлено, що колишній чоловік прийшов у нетверезому стані, виганяв колишню дружину з квартири, кричав до доньки і звинувачував її в тому, що вона більше любить матір, ніж батька, конфлікт тривав 20 хв., на підставі наведеного гр. ОСОБА_3 винесено офіційне застереження щодо не вчинення насильства в сім’ї.

              Як видно з заяви клопотання про видачу довідки про склад сім’ї на ім’я ЖКУ м. Миколаєва, позивачка зверталась щодо потреби отримати довідку, однак паспортистом відмовлено видати таку через відсутність будинкової книги, мотивувала, що будинкова книга у колишнього чоловіка. (а.с.      ). Про відмову відповідачем надати будинкову книгу свідчить і пояснення паспортиста від 18.05.2010 р. (а.с.     ).

               З постанови «Про відмову в порушенні кримінальної справи» від 12.09.2008 р. видно, що  09.09.2008 р. з письмовою заявою зверталась до Миколаївського РВ ГУМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 про те, що її чоловік приходить додому у нетверезому стані, виганяє її з квартири, погрожує фізичною розправою. Згідно зазначеної постанови так як конфлікт виник на побутовому грунті, тривав недовго, громадський порядок порушений не був, сторонні особи не втручались, погрози були лише словесні, вбачаються цивільно-правові відносини, тому в порушенні кримінальної справи за                                 ст. ст. 129, 296 КК України відмовлено та винесено офіційне попередження ОСОБА_3 про недопустимість вчинення насильства в сім’ї.

         Таким чином зібраними у справі письмовими доказами підтверджено  про неодноразові конфлікти між сторонами стосовно здійснення права користування житловим приміщенням позивачкою.

          Відповідач не заперечує щодо права користування житлом спільними дітьми, не погоджується з тим, що з його боку є перешкоди у користуванні побутовими приладами та допоміжними приміщеннями (ванна, кухня, туалет), заперечує щодо проживання позивачки. Таким чином встановлено та зафіксовано документально про існуючі конфлікти між сторонами, що носять тривалий побутовий характер та стосуються права проживання і користування житлом.

           Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім’ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

           Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користуватись займаним приміщенням.

           Як встановлено з пояснень сторін, спору між сторонами щодо утримання житла немає, сторона відповідача не надала доводів того, що позивачка чинить дії, які роблять неможливим спільно проживати у даній квартирі.

           Таким чином у суду не виникає сумніву щодо правомірності вимог позивачки усунути перешкоди у користуванні житлом. Крім цього, сторони виховують двох неповнолітніх дітей. Згідно Розпорядження Миколаївської РДА від 09.08.2010 р. № 446 (а.с.       ) заборонено відповідачу чинити будь-які дії стосовно виселення з квартири АДРЕСА_2 цих дітей, що є дотримання ЗУ «Про охорону дитинства» стосовно захисту житлових прав дітей.

           Враховуючи  наведене, вимоги позивачки є підставними, представлені письмові документи свідчать про порушення житлових прав позивачки, неповнолітніх дітей щодо користування житлом, тому такі слід задоволити.

            Керуючись ст.ст. 208, 209, 213,  215 ЦПК України, ст. 156 ЖК України,  ст. 405 ЦК України, ЗУ «Про охорону дитинства» суд,-

в и р і ш и в :

            Позов задоволити.

            Визнати за позивачкою ОСОБА_2 та неповнолітніми дітьми ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 право користування квартирою АДРЕСА_1

            Зобов’язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачкою права користування квартирою АДРЕСА_1 не чинити перешкод позивачу ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми у користуванні зазначеною квартирою, не проганяти таких з квартири, не перешкоджати користуватися кімнатами, кухнею, ванною, туалетом.

            Рішення можна оскаржити шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з часу проголошення через місцевий суд до суду апеляційної інстанції.

              Суддя :