Справа № 2 – 45 / 2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого     судді  Борняк Р.О.,

при секретарі     Вовк О.С.

з участю       позивача  ОСОБА_1

    представника відповідача   ОСОБА_2

    представника Короснянської сільської ради Ясінського Р.В.

т.о. представника управління Держкомзему у Перемишлянському районі Барана І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, Короснянської сільської ради, третьої особи управління Держкомзему у Перемишлянському районі, про усунення перешкод в користування земельною ділянкою, звільнення самовільно захопленої чистини земельної ділянки та інше, та зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 до ОСОБА_1, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 в травні 2008 року звернувся з позовом до ОСОБА_5, Короснянської сільської ради, про звільнення частини самовільно захопленої земельної ділянки площею 0,0575 га, знесення самовільно встановленої господарської споруди - літньої кухні, визнання акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 08 жовтня 2007 року недійсним. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що після смерті матері (1979 рік), користується не приватизованою земельною ділянкою в АДРЕСА_1 де розташовано належний йому на праві приватної власності жилий будинок. Розміри земельної ділянки протягом часу змінювалися, та її частина незаконно вилучалась. Реалізовуючи своє право на приватизацію земельної ділянки при складенні акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки було встановлено невідповідність розміру земельної ділянки фактичним її розмірам, та в такий акт було внесено невідповідну інформацію. Стверджує, що саме зменшення розмірів земельної ділянки виникло в результаті захоплення її частини зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_5

Свої позовні вимоги позивач підтримав в судовому засіданні, зазначивши, що фактичне захоплення земельної ділянки мало місце ще в 1973 році, на захопленій земельній ділянці відповідачем незаконно було споруджено літню кухню. З метою повернення захопленої його земельної ділянки в 2008 році викорчував насадження відповідача.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з ОСОБА_1 7152,50 грн. відшкодування за завдану матеріальну шкоду та 5 тис. грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди. Матеріальну шкоду завдано в результаті неправомірних дії ОСОБА_1 по порубці плодових дерев та ягідних кущів. Вартість яких підтверджує наданою довідкою станції садівництва. Крім цього, завдано моральну шкоду вищезазначеними протиправними діями ОСОБА_1 ,яку  позивач оцінює в розмірі 5 тис. грн.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги щодо захоплення земельної ділянки заперечила, покликаючись на те, що на земельній ділянці, на яку заявляє свої права позивач в 1970 роках була споруджена літня кухня, і протягом усього часу позивач відкрито користувався такою спорудою та земельною ділянкою.

Представник Короснянської сільської ради проти позову ОСОБА_1 в частині повернення захопленої земельної ділянки заперечив, зазначивши, що будь якого вилучення земель в останнього не було. Розмір земельної ділянки лише збільшувались за рахунок проведених меліоративних робіт. В результаті розгляду звернень щодо захоплення земельної ділянки такого факту встановлено не було. Комісією засвідчено факт порубки ОСОБА_1 плодових дерев та ягідних кущів, що належать ОСОБА_5, а невідповідність розміру земельної ділянки позивача пояснює помилковим рішенням сесії сільської ради в 1995 році згідно з яким останньому передано у власність земельну ділянку 0,48 га та приведення земельної ділянки у відповідність не може бути за рахунок відповідача ОСОБА_5

Представник управління Держкомзему у Перемишлянському районі в судовому засіданні проти позовних вимог позивача ОСОБА_1 в частині повернення захопленої земельної ділянки заперечив, та пояснив, що будучи в складі комісії по розгляду земельного спору 08.04.2008 року встановили фактичні розміри земельних ділянок, які відповідають розмірам на 15.05.1992 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засідання матеріали справи, представлені сторонами документальні докази суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме в частині визнання акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки землекористувача ОСОБА_1 недійсним, в решті позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Згідно рішення 4 сесії 2 скликання Короснянської сільської ради від 03.03.1995 року «Про передачу земельних ділянок у приватну власність і постійне користування» ОСОБА_1 передано безкоштовно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд земельну ділянку площею 0,25 га, для ведення особистого підсобного господарства – 0,23 га.

Згідно довідки представленої виконавчим комітетом Короснянської сільської ради від 29.10.2009 року розміри земельної ділянки якою на даний час користується ОСОБА_1 в 1986 році становила 0,14 га, в 1992 році становила 0,14 га, в 1993 році становила 0,16 га, з 1995 року становить 0,48 га.

Згідно свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок від 26 грудня 2002 року, гр. ОСОБА_5 належить на праві приватної власності за АДРЕСА_1 житловий будинок з господарськими спорудами, серед яких зазначено споруду «літня кухня» 1970 року будівництва.

Згідно акту розгляду звернення ОСОБА_5 від 06.05.2008 року зафіксовано факт порубки гр. ОСОБА_1 дерев, яблунь – 3 шт., слив – 2 шт., кущів смородини та малини 15 шт.

Згідно довідки державного підприємства «Дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту садівництва УААН» № 86 від 03 липня 2008 року проведено розрахунок вартості плодових дерев та кущів ягідників.

Згідно абрису земельної ділянки від 09.07.2008 року графічно відображено частину земельної ділянки щодо повернення якої заявляє права позивач, та на якій розташовано будівлю літньої кухні ОСОБА_5

Від так, суд приходить до висновку, про те розміри земельної ділянки позивача не зменшувались та факту самовільного захоплення земельної ділянки зі сторони відповідача ОСОБА_5 не встановлено. Позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частині визнання недійсним акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки, оскільки інформація викладена в ній не відповідає фактичним даним щодо розміру такої.

В цей же час, на думку суду, відповідачем доведено факт незаконної порубки плодових дерев та ягідних кущів позивачем, що не заперечує і позивач. Розмір завданої в результаті таких дій шкоди доведено вищезазначеною довідкою державного підприємства «Дослідного господарства Львівської дослідної станції садівництва інституту садівництва УААН» та відповідно до вимог ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

В цей же час, вирішуючи питання про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_5, суд приходить до висновку про те, що останнім не доведено в судовому засіданні факт заподіяння моральної шкоди, а від так в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з позивача в користь відповідача підлягає стягнення судових витрат по справі.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 185, 215, 224, ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 386, 1192 ЦК України, ст.ст. 107, 119,120, 125, 126, 152, 158 Земельного кодексу України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задоволити частково. Визнати недійсним акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від 08.10.2007 року.

В решті позовних вимог – відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_6 задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_6 7152 грн. 50 коп. відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, та 81 грн. судових витрат по справі.

В решті позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області.

Суддя:                         Борняк Р.О.

Рішення надруковано в одному примірнику і є оригіналом.