Справа №2-2357/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

06 жовтня 2010 року

Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді Пилип'юк Г. М.,

при секретарі Пацюркевичу О. В.,

з участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом про зміну розміру аліментів, а саме стягнення їх в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн. або в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей відповідного віку.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 28 листопада 2003 року відповідач зобов’язаний сплачувати їй аліменти на утримання дитини – сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян.  Однак, з метою ухилення від сплати аліментів, відповідач влаштувався на роботу в ТзОВ «Світ-Комфорту Львів», де отримує офіційну заробітну плату в незначному розмірі, значно нижчу за прожитковий мінімум, а насправді отримує додаткову зарплату, яка не обліковується, а також виконує неофіційно, без укладення відповідних цивільно-правових угод, ремонтно-будівельні роботи, зокрема щодо заміни, влаштування вікон, дверей. З таких неофіційних та не облікованих доходів відповідач аліментів не сплачує. Тому розмір аліментів підлягає перегляду відповідно до ст. 192 СК України.

В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку. Зазначила, що аліменти на утримання дитини є мізерними, що не дає можливості належним чином утримувати дитину, а матеріальний стан відповідача значно покращився, оскільки він придбав машину, побудував гараж та утримує неофіційні доходи.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги позивачки та додав, що на даний час, відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,   ніж   30  відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та зазначив, що він належним чином сплачує аліменти на дитину із заробітку, як встановлено рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 28.11.2003 року, та офіційно працює на ТзОВ «Світ-Комфорту Львів» з 01.03.2004 року по даний час. Зазначив, що матеріальний стан його не змінився, він вдруге одружився і на його утриманні перебуває дочка від другого шлюбу ОСОБА_5, непрацююча дружина ОСОБА_6, яка перебуває на четвертому місяці вагітності, підприємницькою діяльністю не займається. Також додав, що матеріально їм також допомагають батьки дружини. Просить у позові відмовити, оскільки позивачкою жодним чином не доведено, що його матеріальний стан будь-яким чином змінився.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до переконання, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати  дитину  до  досягнення  нею повноліття.

Частка  заробітку  (доходу)  матері,  батька,   яка   буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. (ч.1 ст.183 СК України).

Мінімальний  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,   ніж   30  відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку (ч.2 ст.182 СК України).

Згідно ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_7, такий народився ІНФОРМАЦІЯ_3, батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.4).

Як вбачається з рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 28.11.2003 року, присуджено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 20 жовтня 2003 року до досягнення ним повноліття (а. с. 2).

З доданих до матеріалів справи відповідачем довідок вбачається, що він з 01.03.2004 року по даний час працює в ТзОВ «Світ-Комфорту Львів» старшим монтажником згідно штатного розкладу та щомісячно сплачує аліменти.

З долученого до матеріалів справи свідоцтва про народження ОСОБА_5 вбачається, що у відповідача від другого шлюбу з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дочка.

З довідки, виданої Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області від 07.09.2010 року вбачається, що Відповідач ОСОБА_2 не є суб’єктом підприємницької діяльності.

З довідки, виданої Суховільською сільською радою Городоцького району Львівської області вбачається, що ОСОБА_2 має на утриманні дружину ОСОБА_6, яка не працює, та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, проаналізувавши вищезазначені матеріали справи, суд прийшов до висновку, що слід відмовити у позові позивачці в частині зміни розміру аліментів на 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше прожиткового мінімуму, оскільки позивачкою не подано жодних доказів на підтвердження того, що у відповідача змінився матеріальний стан. Покликання позивачки в судовому засіданні на те, що відповідач придбав автомобіль та інші матеріальні блага та виконує неофіційну роботу не обґрунтовується будь-якими доказами, а тому не може бути взято судом до уваги.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,   ніж   30  відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку, а тому в цій частині позов слід задоволити, оскільки на момент постановлення рішення Жидачівським районним судом Львівської області від 28.11.2003 року мінімальний розмір становив Ѕ неоподаткованого мінімуму доходів громадян.  

               На підставі ст.79 ЦПК України судові  витрати  складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової  справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Згідно п.4 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, зокрема, про стягнення аліментів.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо  позивача,  на  користь   якого   ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору (ст.4 п.5 Декрету КМ України «Про державне мито»), він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі ст.182, 183, 192 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд -

                                                    В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 17.03.2010 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. на користь держави та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя:                                                                                                  Г. М. Пилип'юк