Справа  № 2-1521/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

 23 листопада 2010 р. Ковельський міськрасуд Волинської обл.,

          в складі: головуючого-судді Логвинюк І.М.,

                         при секретарі Щесюк Н.Й.,

            з участю:  прокурора Гайдашук  Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом Ковельської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею із скасуванням його державної реєстрації, зобов»язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку з поновленням межі земельної ділянки відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 31.12.99 р., за заявою Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міськради до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Ковельський міський відділ Волинської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про визнання недійсним державного акта на право постійного користування землею від 20.05.99 р. серії НОМЕР_1 та скасування його державної реєстрації, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,    

ВСТАНОВИВ:

          12.08.10 р. позивач – Ковельська міська рада (далі – позивач, міськрада) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею із скасуванням його державної реєстрації, зобов»язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку з поновленням межі земельної ділянки відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 31.12.99 р., мотивуючи тим, що на підставі заяв, поданих ОСОБА_2, ОСОБА_1 – відповідачем у справі, міськрадою було прийнято рішення «Про вилучення і надання земельної ділянки гр. ОСОБА_1» № 5/15 від 25.11.98 р. Згідно з цим рішенням, із землекористування ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 було вилучено лишки землі у розмірі 1 380 кв. м., та відповідачеві надано у постійне користування для будівництва й обслуговування житлового будинку та господарських споруд земельну ділянку площею 1 000 кв. м. за цією ж адресою. Відповідач 20.05.99 р. отримала на земельну ділянку площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 Державний акт на право постійного користування серії НОМЕР_1. Площа, розміри та межі даної земельної ділянки визначені у Технічному звіті про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право постійного користування землею гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, виготовленому Центром «Ковельгеодезія» у квітні 1999 р.  Згідно п.6 Постанови ВР України «Про земельну реформу» № 563-Х11 від 18.12.90 р., із змінами від 17.12.97 р., щодо необхідності переоформлення права постійного користування землею у приватну власність на землю до 01.01.00 р., ст. 17 ЗК України, відповідачеві рішенням № 15/14 від 28.12.99 р. міськрадою було передано у приватну власність безоплатно вищезазначену земельну ділянку площею 1 000 кв. м. для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель, що перебувала у її постійному користуванні, по АДРЕСА_1. На підставі п.1.20 рішення міськради № 15/14 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам», відповідачеві був виданий Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р. Із видачею вказаного документа право постійного користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 у відповідача припинене, так як і чинність рішення міськради № 5/15 від 25.11.99 р., що автоматично втратило силу у зв»язку з прийняттям нового рішення щодо того самого предмета – земельної ділянки площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1. Фактично земельна ділянка у приватну власність безоплатно передана відповідачеві за місцем її розташування по АДРЕСА_1, що стверджується площею, розмірами і межами земельної ділянки, визначеними у Технічному звіті про виконані проектно - вишукувальні роботи при видачі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку відповідача. Даний Технічний звіт є копією попереднього, виготовленого Центром «Ковельгеодезія» у квітні 1999 р. із визначенням місця розташування ділянки, її координатами, межами та розмірами. Земельна ділянка має один і той же кадастровий номер - 05:029:0006, що зазначено у Кадастровій справі на дану земельну ділянку; Технічних звітах про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі державних актів відповідачеві; Генеральному плані забудови кварталу по вулицях Міцкевич – Будищанська - Загородня у м. Ковелі. Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий відповідачеві 20.05.99 р., підлягав поверненню до архіву державного органу земельних ресурсів відповідно до п.3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в т. ч. на умовах оренди), затвердженої наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.99 р. Однак, колишнім в. о. начальника відділу земельних ресурсів Ковельської міськради ОСОБА_3, Державний акт на право постійного користування землею від 20.05.99 р. у відповідача не був вилучений і його державна реєстрація не була припинена з 31.12.99 р. Вказане вище встановлене під час провадження у кримінальній справі щодо останнього за ч.1 ст. 167 КК України. Постанова Ковельського міськрайонного суду Волинській обл. у вказаній кримінальній справі від 16.10.09 р. набрала законної сили. Відповідач, маючи з 31.12.99 р. два державних акти на одну й ту ж земельну ділянку площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 (змінений адресний номер: АДРЕСА_1 згідно з рішенням виконкому № 494 від 20.11.03 р.), самовільно захопила земельну ділянку площею 655 кв. м. за рахунок частини вул. Міцкевича і земель Ковельської міськради, по яких між домоволодіннями по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 прокладено каналізаційний колектор. Згідно з висновком комісійної судової земельно-технічної експертизи № 0160 від 23.06.08 р. комісії експертів Волинської Торгово-промислової Палати та Волинського відділення Львівського НДІСЕ у цивільній справі № 2-30/80, у фактичному користуванні відповідача по АДРЕСА_1 перебуває земельна ділянка площею 1 655 кв. м. Площа збільшена на 655 кв. м. за рахунок  вул. Міцкевича (згідно з містобудівною документацією, ширина дороги становить 14 м, а фактично - 9, 94 м) та ділянки, що межує із садибою по АДРЕСА_2, - каналізаційного колектора, що не надавалась відповідачеві у власність чи користування, але перебуває у її фактичному користуванні. Згідно з планом земельних ділянок, зовнішні межі землекористування відповідача не відповідають межам, визначеним у Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р. Згідно схеми до Акту комісійного обстеження земельної ділянки від 14.11.08 р., відповідачем самочинно встановлена бетонна огорожа з порушенням меж «червоних ліній» по вул. Міцкевича, з відхиленням від меж, встановлених у Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р. Відповідач, використовуючи  Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 20.05.99 р., що підлягав поверненню до архіву органу, що його видав, безпідставно протиправно використовує земельну ділянку площею 655 кв. м., самовільно встановивши огорожу, з порушенням меж, встановлених земельно-технічними документами, Генеральним планом забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1. Просить позов задовольнити, визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею ОСОБА_1 у м. Ковелі по АДРЕСА_1, площею 1 000 кв. м., серії НОМЕР_1, виданий 20.05.99 р. та скасувати його державну реєстрацію в Книзі реєстрації актів на право постійного користування землею за № 8 від 20.05.99 р.; зобов»язати відповідача повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 655 кв. м. Ковельській міськраді та відновити порушені межі земельної ділянки відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р., містобудівної та земельно-кадастрової документації, стягнути з відповідача судові витрати у справі.  

17.08.10 р. Ковельським міжрайонним прокурором подано до суду заяву в інтересах держави в особі Ковельської міськради до Гукової - ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Ковельський міський відділ Волинської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру, про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування землею від 20.05.99 р. серії НОМЕР_1 та скасування його державної реєстрації, звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, мотивуючи тим, що під час перевірки прокуратурою дотримання земельного законодавства України при видачі державних актів на землю гр. - ці ОСОБА_1 у м. Ковелі по АДРЕСА_1, встановлено, що постановою Ковельського міськрайонного суду від 16.10.09 р. закрито кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 167 КК України, останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі акта амністії. Органами досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3, перебуваючи на посаді в. о. начальника Ковельського міськвідділу земельних ресурсів, в порушення вимог земельного законодавства, на підставі неналежно оформленого і не погодженого в установленому порядку Технічного звіту про виконані проектно-вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право постійного користування землею ОСОБА_1 площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1, 20.05.99 р. допустив видачу відповідачеві Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1. При цьому вимоги п.1 рішення міськради № 5/15 від 25.11.98 р. не було виконано, із землекористування ОСОБА_2 лишки землекористування площею 1 380 кв. м. для надання у користування відповідачеві і облаштування проїзду не були вилучені. Відповідачеві була надана суміжна земельна ділянка площею 1 000 кв. м. із земель резерву міськради без відповідного рішення щодо неї, розроблення проекту відведення, винесення її меж в натурі (на місцевості). Даній земельній ділянці було присвоєно кадастровий № 05:029:0006. Рішенням міськради № 15/14 від 28.12.99 р. «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» відповідно до ст. 17 ЗК України (1990 р.), заяви відповідача, земельна ділянка площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 (кадастровий № 05:029:0006), що була надана їй у постійне користування, безоплатно передана їй у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Колишній в. о. начальника відділу земельних ресурсів ОСОБА_3 у порушення вимог земельного законодавства, на підставі копії попереднього неналежно оформленого та не погодженого в установленому порядку Технічного звіту про виконані проектно-вишукувальні роботи по видачі Державного акту на право постійного користування землею ОСОБА_1 площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1, 31.12.99 р. видав відповідачеві Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 на ту ж земельну ділянку площею 1 000 кв. м. у м. Ковелі по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 05:029:0006. Державний акт на право постійного користування землею від 20.05.99 р. серії НОМЕР_1 у відповідача вилучений не був, до архіву Ковельського міськвідділу земельних ресурсів повернутий не був, у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею державна реєстрація даного державного акта на право постійного користування земельною ділянкою за № 8 скасована не була. Оскільки з прийняттям 28.12.99 р. міськрадою рішення № 15/14 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність» на підставі вимог ст.17 ЗК України (1990 р.) відбулось фактичне переоформлення земельної ділянки відповідача із постійного користування у приватну власність, Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий 20.05.99 р. на її ім»я, втратив чинність. Із прийняттям рішення № 15/14 міськрадою, попереднє рішення № 5/15 від 25.11.98 р. про надання земельної ділянки у постійне користування відповідачеві, також втратило чинність. В даний час у фактичному користуванні відповідача по АДРЕСА_1 перебуває обнесена огорожею земельна ділянка загальною площею 1 655 кв. м., що не відповідає розмірам та межам, зазначеним у Акті виносу в натурі меж земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку від 19.03.99 р., схемі до нього. Даний акт складено до Проекту забудови земельної ділянки відповідача, затвердженого 06.08.99 р. Фактичні межі даної ділянки не відповідають межам, зазначеним у Державному акті на право користування землею серії НОМЕР_1 від 20.05.99 р., у Державному акті на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р. Має місце самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки міськради площею 655 кв. м. за рахунок вул. Міцкевича та земель каналізаційного колектора, що не надавались у користування чи власність відповідачеві. Наведене вбачається з висновку судової комісійно-технічної експертизи № 0160 від 23.06.08 р. Просить визнати недійсним виданий на ім»я ОСОБА_1 Державний акт серії НОМЕР_1 від 20.05.99 р. на право постійного користування землею площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1; зобов»язати Ковельський міський відділ Волинської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру скасувати державну реєстрацію Державного акта серії НОМЕР_1 від 20.05.99 р. на право постійного користування землею площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1; зобов»язати відповідача повернути державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_1 від 20.05.99 р. до архіву Відділу Держкомзему у м. Ковелі Волинської обл.; зобов»язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 655 кв. м. по АДРЕСА_1.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 25.08.10 р. вимоги, заявлені  прокурором, об»єднано у одне провадження з вищезазначеним позовними вимогами Ковельської міськради.

Ухвалою суду від 21.09.10 р. прийнято відмову прокурора від частини заявлених

вимог, а саме: від вимоги за п. 2 заяви прокурора від 17.08.10 р. про зобов»язання Ковельського міського відділу Волинської регіональної філії Центру Державного земельного кадастру скасувати державну реєстрацію Державного акта серії НОМЕР_1 від 20.05.99 р. на право постійного користування землею площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримала повністю, з врахуванням заяви про відмову від частини заявлених вимог, обґрунтувала їх вищенаведеними доводами, просить позовні вимоги задовольнити.  

Відповідач в судове засідання не з»явилась, належно оповіщена, причини неявки суду не повідомила. Нею було подано до суду спільне з її представником – ОСОБА_2 письмове заперечення проти позову (а.с.179-181), мотивоване тим, що сусідня земельна ділянка позивачем гр - ці ОСОБА_4, яка придбала будинок по АДРЕСА_3, надавалась без дотримання вимог законодавства та остання здійснила захват частини належних їм земельних ділянок. За заявою представника відповідача - ОСОБА_2 було вилучено у неї частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 і передано відповідачеві. На даний час є судові рішення судів, згідно з якими ОСОБА_1 має у законному користуванні дві різні земельні ділянки загальною площею 2 000 кв. м. Державні акти видані ОСОБА_1 законно на основі рішень Ковельської міськради. За одну із земельних ділянок міськрада отримала кошти в сумі 1 302 грн., що у рази перевищує нормативну вартість даної земельної ділянки. Попередньо Ковельським міжрайонним прокурором вносився протест на предмет захисту законного права користування ОСОБА_1 згаданими двома земельними ділянками. Заявлений позов не доведено жодним судовим рішенням. Провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 відбулось без їх відома. Постановою Луцького міськрайонного суду від 22.09.08 р., 14.10.08 р. постанова про відкриття кримінальної справи щодо даної особи скасовувалась за відсутністю у діях ОСОБА_3 складу злочину. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі за безпідставністю, провадження у справі закрити.  

Представники відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судовому засіданні позову, вимог, заявлених прокурором, не визнали, дали суду пояснення, аналогічні викладеним у письмовому запереченні позивача та її представників – ОСОБА_2, ОСОБА_6    

    Представником відповідача ОСОБА_6 також було подано до суду письмове заперечення проти позову (а.с.153-155), мотивоване тим, що прокурором перед зверненням з позовом до суду не відібрано пояснення у відповідача та її сім»ї, не взято до уваги рішення судів та інші документи. Попередньо Ковельським міжрайонним прокурором підтверджувалась законність надання відповідачеві земельних ділянок як у постійне користування, так і у приватну власність. Рішення КС України, на яке посилається прокурор, стосується не  Державних актів на землю, а рішень міських рад. У 1998 р. ОСОБА_2 подала до Ковельської міськради заяву про вилучення у неї частини земельної ділянки, якою користувався її батько, а - дідусь відповідача, і її було надано відповідачеві згідно заяви. Дана земельна ділянка перебувала у користуванні родини відповідача більше 50 р. як огород. Згідно з рішенням Ковельської міськради № 5/15 від 25.11.98 р., вилучено у ОСОБА_2 земельну ділянку пл. 1 380 кв. м. і надано  відповідачеві у постійне користування. П.5 цього ж рішення зобов»язано відповідача у 30-ти денний строк сплатити кошти в сумі 1 302 грн. за право постійного користування землею, що відповідачем було виконано вчасно та у повному обсязі згідно з квитанцією № 0202001 від 14.12.98 р. Таким чином, дана земельна ділянка була надана оплатно. Згідно з цим рішенням було видано Державний акт 20.05.99 р. серії НОМЕР_1 на право постійного користування вказаною земельною ділянкою і зареєстровано  у книзі реєстрації Державний актів на право постійного користування за № 8. За станом на 25.11.98 р. нормативна вартість земельної ділянки становила 45, 61 грн., тобто, сплачено за постійне користування земельною ділянкою суму, що значно перевищує нормативну вартість. Пізніше 20.11.03 р. рішенням Ковельської міськради № 494 на цю земельну ділянку було змінено адресний номер з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1. Отримавши земельну ділянку оплатно, хоча законодавством передбачено право на отримання земельної ділянки безоплатно, відповідач у листопаді 1999 р. звернулась до Ковельської міськради із заявою про надання їй ще однієї земельної ділянки площею 1 000 кв. відповідно до діючого законодавства. Ковельська міськрада після виготовлення технічної документації, винесла рішення № 15/14 від 28.12.99 р., яким надала відповідачеві земельну ділянку площею 1 000 кв. м. у приватну власність. На основі цього рішення було виготовлено Державний акт на право приватної власності, що зареєстрований у книзі реєстрації державних актів на право приватної власності за № 1219. Обидва акти досліджувались Ковельським міжрайонним судом, було встановлено факт, що вони видані на дві різні земельні ділянки, про що свідчать різні розміри земельних ділянок та різні суміжні землекористувачі. В вищевказане рішення суду залишено в силі ухвалою апеляційного суду Закарпатської обл. від 05.07.07 р., що виступав на правах ВС України. Крім того, за рішенням Ковельського міськрайонного суду від 26.03.10 р., ухвалою Апеляційного суду Волинської обл. від 13.05.10 р., де основним доказом була постанова попереднього розгляду кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 Ковельським міськрайонним судом від 16.10.09 р., відмовлено і у перегляді вищезгаданих рішень за нововиявленими обставинами. В ухвалі апеляційного суду Волинської обл. вказано, що вищевказаною постановою не визнано недійсність державних актів, виданих  ОСОБА_1, а підстави звільнення від доказування зазначено у  ст. 61 ЦПК України. Позови підлягають поверненню позивачам з огляду на положення ч.2 ст.122 ЦПК України, так як у провадженні суду вже була справа між тими самими сторонами. Так, у листопаді 2007 р. до Ковельського міськрайонного суду подавався позов про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, виданого 20.05.99 р. № 0006493 ОСОБА_1, де співвідповідачем виступала Ковельська міськрада, яка проти такого позову заперечувала. По вказаній справі є рішення ВС України від 03.02.10 р., що набрало законної сили. В даній ухвалі зазначено, що державні акти, видані ОСОБА_1, є законними, а також, що початок перебігу строку давності розпочався з дня їх видачі, тобто, у 1999 р. Строк позовної давності становить 3 р. Про те, що державні акти видано законно, свідчать і рішення інших судів. Так, рішенням Ковельського міськрайсуду від 05.05.08 р., що набрало законної сили згідно з ухвалою апеляційного суду Волинської обл. від 07.07.10 р., досліджувалися дані державні акти і встановлено їх законність і правомірність. П. 2  Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок, що затверджене постановою ВР УРСР від 27.03.91 р. № 889-Х11 та Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, що затверджена наказом Держкомзему України № 43 від 04.05.99 р., не діяли у час, коли видавався Державний акт від 20.05.99 р. на право користування. Так, постанова ВР України втратила чинність до видачі Державного акта на підставі п.3 Постанови ВР України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» від 13.03.92 р. № 2201-Х11, а тому її положення не могли застосовуватись до Державного акта, виданого 20.05.99 р., через 7 р. після втрати чинності постановою. Вищезазначена Інструкція була затверджена до видачі Державного акта на право користування, зареєстрована у Мінюсті України лише за № 354/3647 після його видачі. Ч.1, п.1 ч.2, ч.3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», передбачено з 01.01.93 р. державну реєстрацію нормативно - правових актів, що видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю, що зачіпають права, свободи й законні інтереси або  мають міжвідомчий характер, що набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації у Мінюсті, якщо в них не встановленого пізнішого строку надання їм чинності. Інструкція набула чинності 14.06.99 р., а Державний  акт на право постійного користування земельною ділянкою було видано 20.05.99 р. На час видачі Державного акта земельний кадастр не був повністю оформлений, як і на даний час. У формах Державних актів, що були затверджені  постановою ВР України «Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею» від 13.03.92 р., не передбачалось зазначення кадастрового номера ділянки. Лише 02.04.02 р. постановою КМ України № 449 «Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою», кадастровий номер став реквізитом державних актів. Присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок відбулось у кінці 2004 р. Ковельська міськрада перед зверненням до суду з даним позовом не скасувала свого рішення № 5/15, так як Державний акт видається тільки після прийняття рішення міськрадою. Земельні ділянки є різними, що доводиться рішенням Ковельського міськрайонного суду від 07.09.04 р. та рішенням апеляційного суду Закарпатської обл., що діяв на правах ВС України, від 05.07.07 р.; рішенням  Ковельського міськрайонного суду від 05.05.08 р., ухвалою апеляційного суду Волинської обл. від 03.05.10 р., від 07.07.10 р., ухвалою ВС України від 03.02.10 р., які досліджували ці обставини, встановили той факт, що земельні ділянки не є тотожними, що мають преюдиційне значення. Покликається на норми ст. 50, 51 Закону України «Про власність», ст. 321 ЦК України, ст. 153 ЗК України та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.  

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позову не визнала, дала суду пояснення, аналогічні викладеним нею у письмовому запереченні проти позову та вимог, заявлених прокурором.      

Представник  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача в судовому засіданні проти позову не заперечив, суду пояснив, що третя особа у вирішенні справи покладається на розсуд суду.                                                                                                      

В судове засідання 23.11.10 р. представники сторін, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відповідач не з»явились, належно оповіщені. На думку суду, розгляд справи можливий у відсутності осіб, які не з»явились.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, прокурора, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, представників відповідача, показання свідків, дослідивши письмові докази, зібрані у справі та матеріали кримінальної справи Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. № 1-344/09 про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 167 (в ред. КК України 1960 р.), цивільної справи  Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. № 2-30/08 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про відновлення межових знаків та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди, приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до повного задоволення.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                

   Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до положень ст.7 ЗК України (1990 р.), було передбачено надання землі у постійне -  без заздалегідь встановленого строку, або тимчасове – короткострокове чи довгострокове користування громадянам України  

За змістом ст. 19 ЗК України (1990 р.), надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності чи користуванні, іншому громадянину, провадиться лише після вилучення (викупу) цієї земельної ділянки в порядку, передбаченому ст.ст. 31, 32 цього Кодексу.

Як зазначалось у ст. 29 ЗК України (1990 р.), припинення права власності на землю або право користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника або землекористувача, провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів. Відповідно, ст. 31 цього ж Кодексу визначала, що вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення місцевих Рад народних депутатів.

Та обставина, що за заявою ОСОБА_2, мешканки АДРЕСА_1 у неї було вилучено лишки землекористування у розмірі 1 380 кв. м. та за заявою відповідача земельна ділянка площею 1 000 кв. м., за цією ж адресою надана останній у постійне (без заздалегідь встановленого строку, тобто, довгострокове) користування для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на згідно з рішенням  Ковельської міськради № 5/15 від 25.11.99 р., стверджується копією витягу з рішення Ковельської міськради Волинської обл. від 25.11.98 р. № 5/15 «Про вилучення та надання земельної ділянки ОСОБА_1» та представниками відповідача не оспорюється.  

У вищевказаному рішенні зазначено, що міськрада, розглянувши заяви гр - ки ОСОБА_1 та ОСОБА_2, керуючись ст. ст. 10, 19, 29 ЗК України, вирішила вилучити з землекористування ОСОБА_2, прож. АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 1 380 кв. м. для землекористування  по АДРЕСА_1, надавши її у постійне користування для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель гр.-ці ОСОБА_1, яка проживає по АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1. Земельна ділянка площею 380 кв. м. залишена для облаштування проїзду. Перенесення газопроводу низького тиску, що прокладений  через земельну ділянку, вирішено провести за рахунок гр. ОСОБА_1 Також зобов»язано гр. ОСОБА_1 у 30-ти денний строк сплатити 1 302 грн. за право постійного користування землею. Зазначено, що при невиконанні п.п.4, 5 рішення міськради, в зазначений у ньому строк, п. 2 рішення втрачає силу. Зобов»язано відділ земельних ресурсів внести відповідні зміни у земельно-облікові документи (а.с.7).

    Згідно копії  Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, ОСОБА_1, яка мешкає у АДРЕСА_1, на підставі вищезазначеного рішення міськради № 5/15 від 25.11.98 р. було видано Державний акт на право постійного користування землею – земельною ділянкою площею 1 000 кв. м. в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована у АДРЕСА_1, призначення її – для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Державний акт складено у двох примірниках, перший з яких видано землекористувачеві ОСОБА_1, а другий зберігається у Ковельській міськраді народних депутатів. Даний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8. У акті мається план зовнішніх меж землекористування, де вказано, що межа від літери А до літери Б – це землі міської ради (проїзд); межа від літери Б до літери В – це садиба АДРЕСА_1; межа від літери В до літери Г – це садиба; межа Г до літери А – це вулиця Міцкевича (а.с.8). Згаданий Державний акт на право постійного користування землею серії НОМЕР_1, виданий на ім»я ОСОБА_1 – відповідача у справі – знаходиться у останньої на даний час. Вищенаведене представниками відповідача також не оспорюється.

    Як вбачається із змісту ст. 2 Закону України «Про власність», що діяв на час видачі позивачем відповідачеві вищезазначеного Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном та, з огляду на це, позивач як землекористувач, не мала та автоматично не набула права розпорядження земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1.  

А тому безпідставним є посилання відповідача та представників відповідача на ту обставину, що оплата відповідачем суми 1 302 грн. за право постійного користування землею на виконання п.5 рішення Ковельської міської ради № 5/15 від 25.11.98 р., надало відповідачеві права власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1  у м. Ковелі.  

Надалі, як слідує з копії рішення Ковельської міськради Волинської обл. від 28.12.99 р. № 15/14 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам», міськрада у п.п.1.20 п.1 даного рішення вирішила, на підставі особистих заяв громадян, рішення постійної депутатської комісії з питань комунального господарства, міських пасажирських перевезень, екології і благоустрою, керуючись ст. 17 ЗК України, передати у приватну власність для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських будівель ОСОБА_1 – відповідачу у справі, яка проживає по АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 (а.с.9).

Згідно з копією Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, його видано ОСОБА_1, яка мешкає у АДРЕСА_1, на підставі рішення міськради від 28.12.99 р. № 15/14 про передачу їй у приватну власність земельної ділянки площею 1 000 кв. м. у межах згідно з планом. Зазначено, що земельна ділянка розташована на території АДРЕСА_1, призначення її – для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Акт складено у двох примірниках, з яких перший видано ОСОБА_1, другий зберігається у Ковельській міськраді народних депутатів. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 1219. Мається план зовнішніх меж  земельної ділянки, та за описом меж: межа від літери А до літери Б – землі запасу міста; межа від літери Б до літери В – вул. Міцкевича; межа від літери В до літери Г – проїзд, межа  від літери Г – до літери А - садиба АДРЕСА_3 (а.с.10). Згаданий Державний акт на право приватної власності на землею серії НОМЕР_2, виданий на ім»я ОСОБА_1 – відповідача у справі – також знаходиться у останньої на даний час. Вищенаведене представниками відповідача також не оспорюється.

Також, відповідно до копії рішення виконкому Ковельської міськради № 494 від 20.11.03 р. «Про зміну та присвоєння адресних номерів», виконком вирішив: змінити адресний номер земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, з АДРЕСА_1

(рішення сесії міської ради від 25.11.98 р. № 5/15) на АДРЕСА_1.

З копії постанови попереднього розгляду кримінальної справи № 1-344/09 Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 16.10.09 р. про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 167 ККК України (в ред. 1960 р.), слідує, що останнього звільнено від кримінальної відповідальності на підставі акту амністії та справу провадженням закрито за нереабілітуючою підставою. У цій кримінальній справі органами досудового слідства встановлено, що ОСОБА_3, працюючи на посаді в. о. начальника Ковельського міського відділу земельних ресурсів, будучи посадовою особою, внаслідок неналежного виконання своїх службових обов»язків через несумлінне ставлення до них, діючи в порушення ст. 19 ЗК України (1990 р.), п. 2 Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок, затвердженого постановою ВР УРСР від 27.03.91 р. № 889-Х11 та п. 3.10 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю і право постійного користування землею (в т.ч. на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України № 28/ від 05.04.93 р., із змінами, внесеними наказом Держкомзему України № 453 від 04.05.99 р., видавши ОСОБА_1 Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 та не вилучивши у неї Державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 20.05.99 р., сприяв незаконному розширенню землекористування ОСОБА_1 на 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 за рахунок земель Ковельської міської ради вартістю 47 840 грн., хоча фактично Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р., та Державний акт на право постійного  користування землею серії НОМЕР_1 від 20.05.99 р., видані ним на одну і ту ж саму земельну ділянку площею 1 000 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1, кадастровий № 05:0259:00006, тим самим заподіявши державні істотну шкоду в сумі 47 840 грн. ОСОБА_3 вчиняв явно незаконні рішення та дії, що суперечать завданням виконавчої влади, що є порушенням ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади, органи місцевого самоврядування  та їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі та в межах повноважень, чим підірвав авторитет державного органу – Ковельського міського відділу земельних ресурсів, тобто, своїми необережними діями заподіяв державним інтересам істотну шкоду.  

Вищезазначені обставини ствердив у судовому засіданні і свідок ОСОБА_3

Відповідно до положень ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов»язкові для суду, що розглядає справу про цивільно -правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як слідує з копії висновку № 0160 судової комісійної земельно - технічної експертизи (а.с.44-48), а також - матеріалів оглянутої в судовому засіданні цивільної справи  № 2-30/08 Ковельського міськрайонного суду Волинської обл., зокрема, цього ж висновку експертизи (т. 3, а. с. 58-61 вказаної цивільної справи) з додатками, що дійсно, при дослідженні земельних ділянок, у т.ч.: площею 1 000 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд згідно з рішенням виконкому Ковельської міськради від 19.12.96 р. № 364; площею 504 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.06.04 р. Р№ 2896; площею 926 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.06 р. Р№ 4404; площею 331 кв. м., розташованої по АДРЕСА_3 у м. Ковелі, що перебувала у користуванні (в оренді) ОСОБА_4 для городництва згідно з договором оренди земельної ділянки від 01.07.04 р., укладеного відповідно з рішенням  Ковельської міськради від 24.06.04 р. № 19/7; що був продовжений згідно з рішенням Ковельської міськради від 09.06.05 р. № 30/7; площею 1 000 кв. м., розташованої по АДРЕСА_2 у м. Ковелі, що перебуває у власності ОСОБА_7 для будівництва і обслуговування житлового будинку згідно з рішенням Ковельської міськради від 25.11.98 р. № 5/5; площею 1 000 кв. м., розташованої по АДРЕСА_1, що перебуває у постійному користуванні ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно з рішенням Ковельської міськради від 25.11.98 р. № 5/15, з врахуванням даних технічного звіту про виконані проектно – вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право постійного користування землею по АДРЕСА_1 ОСОБА_1; фотокопії Державного акта серії НОМЕР_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м., виданого ОСОБА_1 на підставі рішення Ковельської міськради від 28.12.99 р. № 15/4 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 в м. Ковелі,  встановлено, що земельна ділянка площею 2 327 кв. м., що розташована по АДРЕСА_3 у м. Ковелі, що перебуває у власності ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку згідно з рішенням Ковельської міськради від 06.07.04 р. № 1 774, має відхилення в розмірах по межі з вул. Будищанською в сторону збільшення на 45 м., а по межі з земельною ділянкою ОСОБА_2 – в сторону зменшення на 25 кв. м.;  земельна ділянка площею 331 кв. м., розташована по АДРЕСА_3 у м. Ковелі, що перебувала у користуванні (в оренді) ОСОБА_4 для городництва згідно з договором оренди земельної ділянки  від 01.07.04 р., укладеного згідно з рішенням Ковельської міськради від 24.06.04 р. № 19/7, що продовжувався згідно з рішенням Ковельської міської ради від 09.06.05 р. № 30/7, має відхилення в розмірах по межі із земельною ділянкою ОСОБА_2 площею 472 кв. м. в сторону зменшення на 3 кв. м.. Межі земельної ділянки площею 1 000 кв. м., наданої ОСОБА_1 згідно з Державним актом серії НОМЕР_1 на право постійного користування земельною ділянкою на підставі рішення Ковельської міськради від 25.11.98 р. № 5/15 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель по вул. Будишанській, 22 «а» у якій, м. Ковелі, проходять слідуючим чином: А-Б – землі міської ради (проїзд), Б-В – садиба АДРЕСА_1, В-Г – садиба ОСОБА_7 Г-А – землі міської ради (вул. Міцкевича). За фотокопією Державного акта серії НОМЕР_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м., виданого ОСОБА_1 на підставі рішення Ковельської міськради від 28.12.99 р. № 15/4 для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 в м. Ковелі, не виявилось за можливе встановити фактичне місце розташування даної земельної ділянки згідно містобудівної документації м. Ковеля. Копії Державних актів на право користування та на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_1 є фактично ідентичними, так як межі землекористування ті ж, та видані на ту ж саму земельну ділянку. Відхилення розмірів досліджуваної земельної ділянки, що перебуває у фактичному користуванні Гукової - ОСОБА_1 загальною площею 1 655 кв. м., збільшена на 655 кв. м. за рахунок вулиці Міцкевича, так як згідно з містобудівною документацією ширина дороги  становить 14 м., а фактично – 9, 94 м., а також – ділянки, що межує із садибою по АДРЕСА_2 (ОСОБА_7) (каналізаційний колектор, що межує із землеволодінням ОСОБА_7 та не надавався ОСОБА_1 у користування чи власність, однак,  перебуває  у її фактичному користуванні).  

 Як слідує з копії акта від 14.11.08 р. із схемою розташування фундаментних блоків та огорожі, складеного комісійно в результаті обстеження земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 (АДРЕСА_1) на предмет відповідності укладення бетонних фундаментних блоків проектові забудови від 06.08.99 р. даної земельної ділянки, схемі виносу меж земельної ділянки в натурі, встановлено, що впритул  до огорожі земельної ділянки, що перебуває у користуванні ОСОБА_4, відповідачем частково облаштовано фундамент розміром 13,7 м х 9, м з відхиленням від затвердженого Генерального плану забудови земельної ділянки, мається самочинно встановлена бетонна огорожа.

Ця ж обставина стверджується і копією проекту забудови земельної ділянки індивідуальним житловим будинком по АДРЕСА_1, квартал 6, затвердженим 08.08.99 р. забудовникові ОСОБА_1 – відповідачеві у справі.

Площа, розміри і межі земельної ділянки площею 1 000 кв. м., наданої у постійне користування відповідачеві згідно з рішенням Ковельської міськради від 25.11.98 р. № 5/15 по АДРЕСА_1, визначено у Технічному звіті про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право постійного користування землею гр-ці ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, виготовленому Центром  «Ковельгеодезія» у квітні 1999 р.  

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що дійсно, відповідачеві ОСОБА_1 на підставі рішення Ковельської міськради від 25.11.98 р. № 5/15 відповідно до чинного на той час земельного законодавства, було надано у постійне користування для будівництва й обслуговування житлового будинку та господарських споруд земельну ділянку площею 1 000 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

20.05.99 р. на підставі вищевказаного рішення позивача, відповідачеві було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1 000 кв. м., розташованою по вул. Будищанській у м. Ковелі серії НОМЕР_1, а її площа, розміри, межі визначено у Технічному звіті про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право постійного користування землею гр. - ці ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, виготовленому Центром  «Ковельгеодезія» у квітні 1999 р.

Ця ж земельна ділянка за заявою відповідача була передана їй у приватну власність за рішенням  Ковельської міськради № 145/14 від 28.12.99 р. та відповідно до цього рішення відповідачеві було 31.12.99 р. видано Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, а її площа, розміри, межі визначено у Технічному звіті про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку гр. - ці ОСОБА_1 по АДРЕСА_1. При цьому протиправно через злочинні дії ОСОБА_3, як в. о. начальника Ковельського міського земельного відділу, у відповідача не було вилучено Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1 000 кв. м., розташованою по вул. Будищанській у м. Ковелі серії НОМЕР_1.

Змінений адресний номер з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 за рішенням виконкому Ковельської міськради № 494 від 20.11.03 р. «Про зміну та присвоєння адресних номерів», присвоєний саме земельній ділянці, що на час прийняття такого рішення перебувала у власності відповідача, а її розташування стверджувалось лише тим Технічним звітом, що виготовлявся у квітні 1999 р. Центром  «Ковельгеодезія», що стверджується і показаннями свідка ОСОБА_8

Відповідач в даний час має право власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м. з адресним номером 85 «а» по вул. Міцкевича у м. Ковелі, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р.. Однак, у неї безпідставно знаходиться не вилучений відповідно до законодавства Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1 000 кв. м., розташованою по вул. Будищанській у м. Ковелі серії НОМЕР_1, що має бути вилучений та переданий до відповідної землевпорядної організації як такий, що посвідчував право користування об»єктом – земельною ділянкою, адреса розташування якої до прийняття виконкомом Ковельської міськради рішення про зміну адресних номерів була зазначена: АДРЕСА_1 у м. Ковелі, на яку відповідачеві як землекористувачеві було видано Державний акт, що посвідчує право приватної власності відповідача на землю, а саме: на вищевказану земельну ділянку.

Відповідно до ст. 83 чинного ЗК України, землі, що належать на праві власності  територіальним громадам міст, є комунальною власністю.

За змістом ст. ст.125, 126 ЗК України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються КМ України, а право оренди землі оформляється договором, що реєструється відповідно до закону.

Фактично відповідач безпідставно, без наявності будь-якого правовстановлюючого документа користується земельною ділянкою площею 655 кв. м., без врахування площі тієї земельної ділянки, що надана їй у приватну власність та перебуває у її законному користуванні - 1 000 кв. м., площа, розміри, межі якої визначено у Технічному звіті про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право постійного користування землею гр. - ці ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, виготовленому Центром  «Ковельгеодезія» у квітні 1999 р., а згодом -  у Технічному звіті про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право приватної власності на землею гр. - ці ОСОБА_1 по АДРЕСА_1. Інші земельні ділянки відповідачеві ні у користування, ні у власність ні по вул. Будищанській, ні по вул. Міцкевича, не надавались, тобто, є самовільно зайнятими відповідачем.

Дані про площі, розміри та межі земельних ділянок, що перебувають у незаконному користуванні відповідача фактично як самовільно зайняті нею, вбачаються з копій: висновку № 0160 судової комісійної земельно - технічної експертизи з додатками; Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою площею 1 000 кв. м., розташованою по вул. Будищанській у м. Ковелі серії НОМЕР_1; Технічного звіту про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі державного акта на право постійного користування землею гр. - ці ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, виготовленому Центром  «Ковельгеодезія» у квітні 1999 р.; Державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2; Технічного звіту про виконані проектно - вишукувальні роботи по видачі Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку гр. - ці ОСОБА_1 по АДРЕСА_1; проекту забудови земельної ділянки індивідуальним житловим будинком по АДРЕСА_1, квартал 6, затвердженим 08.08.99 р. забудовникові ОСОБА_1, а також відповідають схемі розташування самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 655 кв. м., наданій позивачем (а.с.49).

Як зазначено у ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов»язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Самовільно зайняті земельні ділянки, відповідно до ст. 212 ЗК України, підлягають  поверненню власникам землі без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Посилання представників відповідача на ту обставину, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 1 000 кв. м., розташованою по АДРЕСА_1  у м. Ковелі серії НОМЕР_1 та Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 1 000 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1  у м. Ковелі серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р., видані на дві різні земельні ділянки, не знайшло свого ствердження в судовому засіданні та відповідачем, його представниками не надано суду переконливих доказів цього.  

Посилання відповідача та її представників на ту обставину, що судовими рішеннями, що набрали законної сили, підтверджено ту обставину, що відповідач має у своєму законному користуванні дві різні земельні ділянки загальною площею 2 000 кв. м., не спростовує доводів позивача та прокурора на підтвердження заявлених ними позовних вимог. Те, що відповідач має у своєму користуванні дві різні земельні ділянки загальною площею 2 000 кв. м., що були б розташовані у кварталі 6 по вул. Будищанській чи по вул. Міцкевича у м. Ковелі, не підтверджується наявними у розглядуваній справі та у оглянутих судом в судовому засіданні вищевказаних кримінальній та цивільній справах, матеріалами.

Суд не вбачає підстав для застосування положень 2 ст. 122 ЦПК України, так як посилання представника відповідача на ту обставину, що у провадженні суду вже була справа між ними ж сторонами, не може бути підставою для застосування даної норми процесуального закону.

Також, на думку суду, позивачем та прокурором не пропущено встановлений законодавством 3-річний строк позовної давності для звернення з даними позовними вимогами,  так як підставою вимог позивача та прокурора стало судове рішення у вищевказаній кримінальній справі за 2009 р. щодо ОСОБА_3, висновок експертизи  № 0160 зав 2008 р., а тому підстав для відмови у позові з мотивів пропуску строку позовної давності суд не вбачає.

Посилання представників відповідачів на ту обставину, що відповідачеві до надання їй у власність земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, було затверджено проект забудови земельної ділянки як такої, що знаходиться у користуванні відповідача, суд розцінює як реалізацію відповідачем її законних прав,  передбачених чинним законодавством, вважає, що це та інші доводи відповідача та її представників, наведені на підтвердження їх заперечень проти позовних вимог, не спростовують доводів позивача та прокурора

А тому слід визнати недійсним Державний акт на право постійного користування землею площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі Волинської обл. серії НОМЕР_1, що виданий 20.05.99 р. на ім»я ОСОБА_1, що зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 8 від 20.05.99 р., із скасуванням його державної реєстрації у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею за 1999 р. за  № 8 від 20.05.99 р. Відповідача слід зобов»язати повернути вказаний державний акт до архіву відділу Держкомзему у м. Ковелі Волинської обл. та звільнити та повернути Ковельській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 655 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1 в м. Ковелі Волинської обл., відновити порушені межі земельної ділянки, що визначені відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р., містобудівної та земельно-кадастрової документації.    

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що їх слід стягнути з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

 На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 45, 61, 88, 213-218 ЦПК України, ст. ст. 10, 17, 19, 29, 31, 129 ЗК України (в ред. 1990 р.), ст.ст. 78, 83, 125, 126, 212, 152  ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов Ковельської міської ради та заяву Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Ковельської міської ради задовольнити.

        Визнати недійсним Державний     акт на право постійного користування землею площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі Волинської обл. серії НОМЕР_1, виданий 20.05.99 р. на ім»я ОСОБА_1, що зареєстрований у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею за № 8 від 20.05.99 р., із скасуванням його державної реєстрації у Книзі реєстрації державних актів на право постійного користування землею за 1999 р. за  № 8 від 20.05.99 р..

      Зобов»язати ОСОБА_1 повернути до                                   архіву відділу Держкомзему у м. Ковелі Волинської обл. Державний     акт на право постійного користування землею площею 1 000 кв. м. по АДРЕСА_1 в м. Ковелі Волинської обл. серії НОМЕР_1, виданий 20.05.99 р. на ім»я ОСОБА_1.

Зобов»язати ОСОБА_1 звільнити та повернути Ковельській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 655 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1 в м. Ковелі Волинської обл. та відновити порушені межі земельної ділянки, що визначені відповідно до Державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 від 31.12.99 р., містобудівної та земельно-кадастрової документації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ковельської міської ради 16 (шістнадцять) грн. судових витрат.  

    Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської обл. у слідуючому порядку: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справ, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу подано не було.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Головуючий: