Справа № 2-2617/10

Заочне

  Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 жовтня  2010 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі:  головуючої – судді     Бойко О.М.,

   при секретарі               Гулі А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь АТ «Український інноваційний банк» 2545,35 грн.  заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 15.08.2007р. між АТ «Український інноваційний банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №19-06/2204-163, згідно якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит на купівлю товарів тривалого використання в розмірі 4317,50 грн. терміном з 15 серпня 2007р. до 14 серпня 2009р. із сплатою за користування кредитом 18% річних та щомісячною комісією за адміністрування кредиту 0,6% від суми фактичної заборгованості за кредитом. Позивач виконав взяті на себе зобов`язання, а відповідач не виконує свої зобов`язання, внаслідок чого сума заборгованості відповідача станом на 28 травня 2010р. становить 2545,35 грн., де 1811,50грн. – сума неповерненого кредиту,  267,98 грн. – несплачені проценти, 107,30 грн. – комісії, 358,57 грн. – нарахована пеня за пропуск платежів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, не заперечує проти прийняття по справі заочного рішення.

Відповідач  в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому, згідно ст.224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу заочно, у  його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.08.2007р. між АТ «Український інноваційний банк» (далі –Кредитор) та ОСОБА_1 (далі – Позичальник) було укладено кредитний договір 19-06/2204-163, згідно якого кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії. Сума кредиту 4317,50 грн., кошти надаються на купівлю товарів тривалого використання, кінцевий строк погашення кредиту 14.08.2009р., строк кредиту 24 місяців, процентна ставка за користуванням кредиту 18% та щомісячна комісія за адміністрування кредиту 0,6%. Графік погашення кредиту та інших платежів і є невід`ємною частиною Договору (а.с.9-10).

Кредитор виконав свої зобов`язання за договором належним чином, видавши кредит в розмірі 4317,50 грн., однак зі сторони позичальника умови договору не дотриманні, так як були допущенні порушення терміну повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених графіком повернення кредиту.

Згідно розрахунку заборгованості по кредиту, станом на 28.05.2010р. заборгованість становить 2 545,35 грн., з них: 1811,50грн. – сума неповерненого кредиту,  267,98 грн. – несплачені проценти, 107,30 грн. – комісії, 358,57 грн. – нарахована пеня за пропуск платежів (а.с.5-6).

23.01.2008р., 16.06.2008р., 12.09.2008р., 17.10.2008р., 13.11.2008р. та 12.03.2009р. позивачем скеровувались відповідачу листи про наявну заборгованість та невиконання зобов’язань по кредитному договорі, однак листи відповідачем залишені без відповіді, а заборгованість по договору не погашена (а.с.11-16).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання  від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.  

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виходячи з положень ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув  суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  Якщо позичальник своєчасно не повернув  речі,  визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу,  яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати  процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1052 ЦК у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення  виконання  зобов'язання  або  погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу,  якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з вище викладеного, аналізуючи зібрані по справі докази, враховуючи, що відповідач не виконує належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити в повному обсязі.

На підставі ст.79 ЦПК України судові  витрати  складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі ст.1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 169, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» заборгованість за кредитним договором №19-06/2204-163 від 15.08.2007р. в розмірі 2 545 (дві тисячі п’ятсот сорок п’ять) грн. 35 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Український інноваційний банк» судовий збір в розмірі 51,00 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії вказаного рішення.

Апеляційна скарга позивача може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Головуюча                                                        О.М.Бойко