АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 листопада 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: судді Медяного В.В.,
суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
за участю сторін у справі: представника позивача КС «Альянс Україна» Христюка О.В., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу по цивільній справі за позовом Кредитної спілки «Альянс Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про розірвання договору кредиту та стягнення суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 жовтня 2010 року, -
встановила:
У червні 2010 року Кредитна спілка «Альянс Україна» звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, та ОСОБА_2 про розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості за кредитним договором. Посилається на те, що між кредитною спілкою «Альянс Україна» та відповідачем - ОСОБА_3 21 листопада 2008 року був укладений кредитний договір № 1071-08к, за яким позичальникові була надана кредитна лінія з лімітом кредитування у сумі 25 000,00 гривень.
Також 21 листопада 2008 року на забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір поруки № 1071-08к, за яким ОСОБА_2 взяв на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями ОСОБА_3 21 листопада 2008 року між позивачем та ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки, яким забезпечено вимогу КС «Альянс Україна», предмет іпотеки - комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 531,1 кв.м.
На підставі додаткового договору №1 від 21 листопада 2008 р. позичальнику був наданий кредит у розмірі 25000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 21 листопада 2008 року
На підставі додаткового договору №2 від 17 березня 2009 р. позичальнику був наданий кредит у розмірі 2 114 грн. 00 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 17 березня 2009 року та на підставі додаткового договору № 3 від 14 травня 2009 року позичальнику був наданий кредит у розмірі 3 038 грн. 00 коп., що підтверджується видатковим касовим ордером від 14 травня 2009 року.
Однак, ОСОБА_3 не виконав взятих на себе зобов'язань, а саме п. 1.1 договору кредиту кредитна спілка надала Позичальнику кредит на засадах строковості, зворотності та платності. Позичальник зобов'язався сплачувати кредит та проценти згідно графіка розрахунків. Своє зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом ОСОБА_3 не виконує дане зобов'язання в результаті чого, станом на 25 травня 2010 року виникла заборгованість в розмірі 130 190,74 гривень, в тому числі пеня в розмірі 77892,82 гривень.
Відповідно до п. п.5.4.4 б) г) затримання сплати Позичальником частини кредиту та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний місяць, спілка має право достроково розірвати договір, достроково стягнути кредит повністю та відсотки за весь термін, передбачений п. 2.1 договору.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 жовтня 2010 року позов КС ««Альянс Україна» задоволено. Розірвано договір кредиту № 1071-08к, укладений між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_3 21 листопада 2008 року. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» суму неповернутого тіла кредиту у розмірі 24806,63 гривень, проценти за користування кредитом в розмірі 15087,97 гривень, пеню в розмірі 77892,82 гривень, штраф 50 % в сумі 12403,32 гривень, понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1301,91 гривень та по оплаті за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити частково, стягнувши з відповідачів солідарно пеню в сумі 4388,19 грн. посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині солідарного стягнення з відповідачів суми пені - зміні, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України, р ішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч.1 п. 1, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Суд першої інстанції розглядаючи даний позов правильно визначив характер спірних правовідносин, що склались між сторонами і погодився з тим, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, умови якого відповідачем не виконувались. Також на забезпечення виконання зазначеного зобов’язання між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 укладений договір поруки.
Як вбачається із матеріалів справи відповідач ОСОБА_3 цих обставин не оспорював та не погоджується з позовними вимогами лише в частині визначення розміру пені, вважаючи що її обрахування має здійснюватись, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент існування кредитного договору.
Суд першої інстанції погодився з позовними вимогами позивача та стягнув на його користь солідарно з обох відповідачів всю суму нарахованої позивачем пені.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів всієї суми нарахованої позивачем пені колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступних підстав.
Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги в частині застосування до даних правовідносин положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" при обрахуванні пені. Даний Закон поширюється на правовідносини між юридичними особами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Згідно кредитного договору та договору поруки відповідачі у справі виступали як фізичні особи, а тому в даному випадку при обрахуванні пені суд має керуватися положеннями кредитного договору та нормами ЦК України.
Так, відповідно до п.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з п.6.1 Договору при порушенні строків сплати кредиту та процентів за користування кредитом Позичальник сплачує Спілці пеню в розмірі 1% від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення.
Суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи, суть спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню.
Однак судом не враховано те, відповідно до положення ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Постановляючи рішення про повне задоволення позову, зокрема в частині стягнення на користь КС «Альянс Україна» пені, суд першої інстанції не врахував те, що нарахований позивачем розмір пені в сумі 77892,82 грн. в 3 рази перевищує розмір залишку тіла кредиту в сумі 24806,63 грн. та понад в 2 рази розмір завданих позивачу збитків.
Всупереч вимог п.2, 3 ч.1 ст.215 ЦПК України, суд першої інстанції не дав у рішенні належної оцінки поданим відповідачами доказам та не врахував того, що відповідач ОСОБА_3 працює, однак підприємство йому заборгувало станом на 20.06.2010 року заробітну плату в сумі 89400 грн. (а.с.37).
Враховуючи, що зазначені вище обставини істотно вплинули на платоспроможність ОСОБА_3, відповідно й на її можливість своєчасно та у повній мірі виконувати кредитні зобов’язання, а сума нарахованої позивачем пені більш ніж у 2 рази перевищує розмір неповернутих кредиту та процентів за його користування, у районного суду були підстави для значного зменшення грошового стягнення в частині даного виду неустойки.
Таким чином, суд вважає, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідачів солідарно 77892,82 гривень пені необхідно змінити, зменшивши суму стягнутої пені з 77892,82 гривень до 20000,00 гривень, виходячи із положень ч. 3 ст. 551 ЦК України , а в іншій частині рішення суду залишити без зміни .
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 12 жовтня 2010 року в частині стягнення 77892,82 гривень пені змінити.
Зменшити суму стягнутої пені з 77892,82 гривень до 20000,00 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без зміни.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: В.М.Медяний
Судді: М.В.Матківська
В.В.Сопрун