АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №11- 969|10
Головуюча у суді 1 інстанції Ліщишина М.Ю.
Доповідач Сілаков С.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Паська Д.П.
Суддів: Сілакова С.М., Нешик Р.І.
за участю прокурора Кузьміна С.В.
засудженого ОСОБА_2
захисника – адвоката ОСОБА_3
потерпілих: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляцією потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 на вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 червня 2010року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження, уродженець м. Вінниці гр. України, освіта
середня, вдівець, не працюючий, житель АДРЕСА_1,
раніше судимий: 23.12.2009 року Тиврівським районним
судом Вінницької області за ст.307ч.2 КК України до 5 років
позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від
відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, -
засуджений за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі; за ст. 115 ч.1 КК України до 11 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_2 призначено покарання у вигляді 11 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Тиврівського районного суду від 23.12.2009 року і остаточно призначено покарання ОСОБА_2 у вигляді 12 років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 залишено без змін – тримання під вартою.
Частково задоволено цивільний позов.
Вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду, в липні 2009 року ОСОБА_2 в с. Стояни Тиврівського району Вінницької області на території тваринницької ферми знайшов дикоростучі кущі коноплі, зірвав їх та перевіз в свій будинок АДРЕСА_1, де зберігав та особисто вживав. 28.12.2009 року по вказаному місцю проживання у ОСОБА_2 працівниками міліції було вилучено 228.1г коноплі.
Крім того, в ніч з 25 на 26 грудня 2009 року ОСОБА_2, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння в своєму будинку, по АДРЕСА_1 який розташований на території садово-городницького товариства «Здоров’я», під час сварки скоїв умисне вбивство своєї дружини ОСОБА_6 шляхом здавлення руками шиї потерпілої.
В апеляції потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5 просять скасувати вирок суду, кримінальну справу направити на досудове розслідування, так як вважають, що дії засудженого необхідно кваліфікувати за ч.2п.4ст.115 КК України, як умисне вбивство з особливою жорстокістю, оскільки крім механічної асфіксії яка стала причиною смерті, на тілі ОСОБА_6 виявлені чисельні прижиттєві тілесні ушкодження у вигляді синців , гематом, крововиливів.
Заслухавши доповідача, пояснення: потерпілих ОСОБА_5, які підтримали свою апеляцію, прокурора Кузьмина С.В. про законність судового рішення, засудженого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_3 , які просили направити справу на додаткове розслідування, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у незаконному придбанні, зберіганні, переведенню наркотичних засобів без мети збуту особою яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.307ч.2 КК України та в умисному вбивстві ОСОБА_6, за обставинах, викладених у вироку, відповідає матеріалам справи і підтверджується доказами, перевіреними у судовому засіданні, а саме: виз навальними показами засудженого ОСОБА_2, показами потерпілих подружжя ОСОБА_7, показами свідків, допитаних в судовому засіданні. Матеріалами кримінальної справи, зокрема, висновками судово-наркологічної експертизи, судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_6, цитологічної та біологічної експертиз.
Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставною вимогу потерпілих подружжя ОСОБА_7 про перекваліфікацію дій засудженого на п.4ч.2ст.115 КК України, оскільки в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження того, що засуджений ОСОБА_2 наносячи чисельні удари по тілу потерпілої бажав її смерті шляхом заподіяння їй особливих страждань. Слід зазначити, що смерть потерпілої ОСОБА_6 наступила від механічної асфіксії, а перераховані в експертизі синці та садна голови, тулуба та кінцівок мають ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв’язку зі смертю не стоять.
Обґрунтовано та об’єктивно оцінивши зібрані докази по справі суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_2 в скоєнні умисного вбивства ОСОБА_6, оскільки здавлюючи її шию руками він свідомо бажав її смерті.
Міра покарання ОСОБА_8 призначена у відповідності з вимогами статті 65 КК України та постанови пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року
№7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховуючи тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання. Враховуючи, що ОСОБА_9 скоїв злочин під час відбування покарання за минулим вироком, суд правильно застосував до нього вимоги ст.71 КК України.
Підстав для скасування вироку колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365,366 КПК України колегія суддів,
-
У х в а л и л а :
Апеляцію потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_5 залишити без задоволення. Вирок Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 червня 2010 року стосовно ОСОБА_2 – залишити без змін.
Головуючий:
Судді:
З оригіналом вірно: