П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е  М     У К Р А Ї Н И

                                    Справа № 2-а-1286/10

25 листопада 2010 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у складі:  

головуючої - судді Бондарьової Г.М.

при секретарі Кобкі Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Першотравенську Дніпропетровської області у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенськ Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав, визнання відмови у виплаті сум пенсії дітям війни незаконною,

ВСТАНОВИВ:

12 жовтня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Першотравенськ Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду за захистом порушених прав, визнання відмови у виплаті підвищення  до пенсії за віком як дитині війни ,та стягнення на її користь недоплаченого їй як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2010 роки в сумі 1162грн.

Позивачка в судове засідання не з»явилася,надала заяву про слухання справи у її відсутність,позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у справі Управління Пенсійного фонду України в місті Першотравенськ Дніпропетровської області позов не визнав,надав суду заперечення згідно яких вважає вимоги позивача безпідставними,оскільки  ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у місті Першотравенськ та отримує пенсію за віком.З 01 грудня 1999 року ОСОБА_1 отримує підвищення до пенсії як учасник війни відповідно до ч.4 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх  соціального захисту» із змінами та  доповненнями,відповідно до якого учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність.

Так як ОСОБА_1 є учасником війни та отримує підвищення до пенсії як учасник війни відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» ,на отримання підвищення до пенсії як дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не має права.

Просять залишити позов без задоволення,справу слухати у відсутність їх представника  у порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи суд вважає,що позовні  вимоги позивачки, в межах заявлених ним позовних вимог, не підлягають  задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено,що позивачка ОСОБА_1 згідно копії посвідчення серії Д-1 № 359141,яке мається в матеріалах справи є учасником війни.

Крім того,згідно заперечень відповідача та доданих ним документів-довідки відповідача про те,що ОСОБА_1 перебуває у них на обліку  та отримує пенсію у зв»язку з втратою годувальника та  01  грудня 1996 року отримує надбавку учасника війни,надбавку  як дітям війни не отримує, вбачається,що позивачка отримує підвищення до пенсій як учасник війни на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту».

Згідно  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У /в редакції до 28 грудня 2007 року дітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується  замість пенсії,підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дія ст.6 Закону України № 2195-1У була призупинена на 2006 рік Законом України

№ 3235 від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік».

Дію ст..6 Вказаного Закону відновлено у зв»язку з виключенням пункту 17 ст.77 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-1У згідно із Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-1У.

Дія ст..6 Закону України № 2195 -1У була призупинена п.12 ст.71 та ст..111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік».

Рішенням Конституційного  суду України № 6-рп від 09 липня 2007 року  п.12 статті 71 та ст..111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,якими призупинено дію ст..6 Закону України № 2195-1У на 2007  рік  визнані неконституційними.

Згідно п.41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-У1  текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було викладено у такій редакції:

«Дітям війни,крім тих,на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту»/до пенсії або щомісячного довічного  грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для  учасників війни.

Ветеранам війни,які мають право на отримання  підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги ,що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».

Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 /справа № 1-28/2008/  вказані зміни до ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,зокрема п.41 розділу 11 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів  України» визнані неконституційними.

Тобто починаючи з 22 травня 2008 року ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 -1У від 18 листопада 2004 року діє в   редакції  до 28 грудня 2007 року:

«Д ітям війни  пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачується  замість пенсії,підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.»

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 № у справі № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Отже, з цієї дати особи зі статусом дітей війни мають право на підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат,які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати,в абсолютних сумах у межах асигнувань передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Статтею 70 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат,які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати,в абсолютних сумах у межах асигнувань,передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат,вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини,оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже нарахування та виплата у 2009 році та у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно  ч.2 ст.99 КАС України в редакції з 30 липня 2010 року, для звернення до адміністративного суду за захистом прав,свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк,який,якщо не встановлено інше,обчислюється з дня,коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов,поданий після закінчення строків,установлених законом,залишається без розгляду,якщо суд за заявою особи,яка його подала,не знайде підстав для поновлення строку,про що постановляється ухвала.

Оскільки позивачка звернулася до суду з  позовом  12 жовтня 2010 року,тобто після 30 липня 2010 року, нею пропущений шестимісячний строк для звернення до суду за захистом своїх прав за вказаним позовом до 12 квітня 2010 року,заяву  про поновлення  строку для звернення до суду, оскільки про порушення її прав їй стало відомо після висвітлення Конституційним судом України 09 липня 2007 року,її права порушувалися впродовж 2007-2010 років,через похилий вік та погане самопочуття вона не могла звернутися до відповідача,а про порушення її прав їй стало відомо після видачі довідки про розмір сплачених надбавок як дитині війни, суд вважав  необґрунтованою  та не вбачав підстав для поновлення  строку.

Ухвалою суду від 25 листопада 2010 року залишено без розгляду позовні вимоги  позивачки  за період з 01 січня 2007 року до  12 квітня 2010 року.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в межах заявленого позову з 12 квітня 2010 року суд вважає їх безпідставними зі слідуючих причин:

Згідно п.2 Розділу 1У Прикінцеві положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 -1У від 18 листопада 2004 року  в редакції на 28 грудня 2007 року особам,які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону  України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» ,пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.

Вказане положення закону нечинним не визнано.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено,що позивачка ОСОБА_1перебуває у них на обліку  та отримує пенсію у зв»язку з втратою годувальника та  отримує надбавку учасника війни,надбавку  як дітям війни не отримує, Тобто встановлено,що позивачка отримує підвищення до пенсій учасник війни на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту» тому права  на отримання  підвищення до пенсії як дитина війни відповідно до Закону України «про соціальний захист дітей війни» не має.

На підставі викладеного,  ст. ст. 2,4,6,8,9,19,69,94,102,104,159,160,163 КАС України, ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-1У /в редакції до 28 грудня 2007 року/суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Першотравенськ Дніпропетровської області про поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав, визнання відмови у виплаті сум пенсії дітям війни незаконною,стягнення на її користь недоплаченого щомісячного  підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007-2010 роки в сумі  1162 гривні відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою,яка її подає,до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу,а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб»екта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу,було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді,то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п»ятиденного строку з моменту отримання суб»ектом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                                        Бондарьова Г.М.