Справа №  2- 1197/2010 року    

 Р  І Ш Е Н Н Я

іменем      України

 29  листопада 2010  року  Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді                     Фетісової Т.Л.

при секретарі                         Заруби Н.М. , Івлєвій С.М.              

розглянувши  у   відкритому  судовому  засіданні  в залі суду в м. Черкаси цивільну справу  за позовною заявою ОСОБА_1  до   ОСОБА_2    про стягнення боргу   ,-

в с т а н о в и в  :

      Позивач  ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу   , мотивуючи свій позов тим  , що відповідач 01.01.2008 року  надав  їй розписку , згідно   якої  він отримав від неї  суму позики  у розмірі 3900 доларів США та 500 Євро. За користування  грошовими коштами відповідач зобов’язався  сплачувати 24 % річних. На дату передачі грошей договір був укладений і усній формі  на невизначений строк до першої вимоги позивача  про повернення грошей.  

            З моменту одержання грошей відповідач  за договором  позики зобов’язання не виконав    Після чого позивач ОСОБА_1  наполягала на тому, щоб договір був оформлений  письмово. На таку вимогу відповідач ОСОБА_2  погодився оформити   письмову розписку в які вказав , що станом на 01.06.2008 року він їй заборгував   3900 доларів США та 500 Євро та 5877 грн., яку   сторони оформили  23.06.2008 року    ,  та писав особисто відповідач ОСОБА_2  та  

         До цього часу відповідач ОСОБА_2 належним чином  не виконав  взяті на себе зобов’язання  за договором позики  по сплаті процентів , в зв’язку з чим позивачка ОСОБА_1 01.02.2010 року  звернулася  до нього з вимогою  повернути позичені гроші. Однак  відповідач ОСОБА_2 в односторонньому порядку  відмовився  виконувати  взяті на себе зобов’язання  за договором. Тому позивачка  змушена   звернутись до суду з даним позовом та просити стягнути з ОСОБА_2 на її  користь суму основного  боргу з відсотками за користування коштами ,  що становить 57620,63 грн.  

     У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги  підтримали та просили суд стягнути на  користь позивача  з відповідача  суму основного  боргу  ,  що становить  36 587 грн.  , а також 24 % річних  від простроченої  суми боргу що становить 21033,03 грн. ,  що загалом  становить 57620,63 грн. Також  просять стягнути з відповідача судові витрати понесених позивачем .

       Відповідач  ОСОБА_2  та його представник ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали,  мотивуючи це тим , що  розписку писав , але в розписці зазначений значок після суми 3900 , що  може означати згідно до міжнародного класифікатору  і  португальське ескудо  , і    песо та ін.  , а не тільки  американські долари. При цьому не заперечував , що брав в борг гроші в сумі 3900 у саме вигляді американських  доларів  та визнав борг по коштам , зазначеним у розписці в повному обсязі, щодо стягнення боргу в сумі  500 Євро також не заперечував , заперечував лише щодо стягнення процентів  за користування коштами.

Суд , розглянувши матеріали справи , дослідивши докази ,надані по справі , заслухавши пояснення сторін  їх представників, прийшов до наступних висновків .  

             Згідно з  наданої позивачем ОСОБА_1  суду копії  розписки від  23.06.2008 року вбачається , що ОСОБА_2.  надав  їй розписку , згідно   якої  він отримав від неї  суму позики  у розмірі 3900 доларів США  та 500 євро  під 24 % річних .

     Як вбачається з вимог ст.ст. 1046-1050 ЦК України, на підтвердження  укладення договору  позики та його умов може бути представлена розписка позичальника , або інший документ , який посвідчує  передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

               Заперечення   відповідача  щодо факту  передачі грошових коштів в натурі йому від позивачки у сумі , вказаній в розписці ,  повністю спростовуються його ж  показами ,а саме  в судовому засіданні  він пояснив суду , що  особисто брав і позивачки ОСОБА_1 кошти у вигляді  американських  доларів та  Євро   погодився та вказав , що розрахунок заборгованості  наданий позивачем  по сумам щодо   валютного еквіваленту  в гривні цілком  вірний .

              Крім того сторони  намагалися укласти мирову угоду , але не зійшлися в питанні  графіку погашення боргу.        

      Позовні вимоги   щодо стягнення суми боргу підлягають до задоволення , згідно до вимог ст. 1049 ЦК України , де зазначено , що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю грошові кошти  у строк та порядку , що встановлені договором.

    Як випливає з вимог ст. 533 ЦК України , грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов’язання визначено  грошовий еквівалент в іноземній валюті , сума , що підлягає до сплати у гривнях визначається за офіційним курсом  відповідної валюти   на день платежу, якщо інший порядок не визначений договором або законом.

      Судом встановлено , що у відповідності до офіційного курсу валют , встановлених національним банком України від  16.03.2010 року 100 доларів США коштували 797,67 гривень , відповідно  3900 доларів США складає   31122  грн., та 100 Євро  коштували  10,93 гривень , відповідно 500 Євро складає 5465 грн. , загальна сума боргу  складає 36587 грн.  що і підлягає до стягнення  як основна сума боргу за вищезазначеним зобов’язанням.

    Відповідно до вимог ст.1048 ЦК України , позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договором не встановлено розмір процентів , їх розмір визначається на рівні  облікової ставки Національного банку України, проценти виплачуються щомісяця , до дня повернення позики.

 Згідно до  п.5 розділу  8 « Прикінцевих положень « Закону України « Про фінансові послуги  та державне регулювання  ринків фінансових послуг» , передбачено , що  до приведення законодавства  у відповідність з цим законом  , закони України  та інші нормативно – правової акти  застосовуються в частині , що  не суперечить цьому закону , якщо інше  не передбачено  цим законом .

 Відповідно до п. 6 ст. 4  вказаного закону , надання коштів  ( грошових ) у позику є  фінансовою послугою.  Фінансова послуга  надається  з метою отримання  прибутку  , різновидом якого є проценти  ( ст. 1 закону ).

Фінансові послуги  надається фінансовими установами  , а також  фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності , якщо це прямо передбачено законом за спеціальними дозволами.

В інших випадках  надання грошових коштів  на умовах позики  зі сплатою процентів не допускається.    

            Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог  частково  та з відповідача на користь позивача має бути стягнуто загальна сума заборгованості у розмірі   36587 грн.  

 Згідно ст. 88 ЦПК України стороні , на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з іншої сторони  понесені  нею  і документально підтверджені  судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог  . Тому з відповідача  на користь позивача   має бути стягнуто   515,19   грн. понесених і підтверджених  нею  судових витрат .

Керуючись  ст.ст. 533, 625, 1046-1050 ЦК України   Законом  України « Про фінансові послуги  та державне регулювання  ринків фінансових послуг», ст.ст.88, ч.4 ст.130, ч.4 ст.174, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

      Позов -  задоволити частково  .

      Стягти з  ОСОБА_2   на користь  ОСОБА_1  заборгованість за договором позики на загальну суму   36 587  грн.      

Стягти з   ОСОБА_2    на користь     ОСОБА_1  судові витрати на загальну суму  515,19  грн.

Апеляційна скарга  на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його   проголошення  через суд першої інстанції.

  Суддя                                   Фетісова Т.Л.