Копія
Справа № 2- 2513-10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Резнік Ю.В.
при секретарі Ящук Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Умань справу за позовом ОСОБА_1 до Уманської міської ради про визнання права власності на самовільну забудову, -
В С Т А Н О В И В :
В жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на самовільну забудову – балкон трикімнатної квартири АДРЕСА_1 . Відповідачем в позові вказано - Уманську міську раду Черкаської області. В позові він вказує, що самовільно збудував балкон до кімнат №2 і №3 трикімнатної квартири АДРЕСА_1 та зазначене в позові самочинне будівництво не суперечить суспільним інтересам та не порушує прав інших осіб. Тому він просить суд визнати за ним право власності на самочинну забудову.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на зазначені в ньому обставини. В своїх поясненнях він вказував, що відповідну самовільну забудову у вигляді балкону( який в т.ч. розташований і на землі) до своєї квартири, яка знаходиться на першому поверсі у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1 , він зробив уже давно ( приблизно 18-20 років тому назад) і сусіди до нього ніяких претензій не мають.
Представник відповідача по дорученню Романчик Василь Сергійович в судовому засіданні вказував, що позов вони визнають, але при цьому зазначив, що у винесенні рішення вони покладаються на думку суду, оскільки в матеріалах доданих позивачем до позовної заяви є висновки відповідних контролюючих органів. При цьому в своїх поясненнях представник відповідача вказував, що висновок ПП ?ентр ОЗР” датований 2008 роком і до нього ліцензія не додана ( хоча в тексті є посилання на неї) , а у самому висновку відсутні посилання на нормативні документи , в тому числі ДБН .
Заслухавши пояснення сторін – позивача і представника відповідача, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, відповідно до даних технічного паспорта, що складений БТІ 01.04.2008 року( а.с 4-7).
Згідно технічного висновку ПП ?ентр ОЗР” від 14.11.2006 року ?Про стан балкону АДРЕСА_1 з метою визначення технічного стану конструкцій” (а.с. 8-12) - технічний стан конструкції визнано добрим. Обстежена конструкція та планувальне рішення споруди відповідають державним будівельним нормам. При цьому у вказаному висновку відсутні будь-які посилання на відповідність конструкції вимогам нормативних документів (напр.. ?удинки і споруди” Житлові будинки. Основні положення” ДБН В.2.2.-15-2005., тощо).
В листі від 01.10.2010 року Уманського районного управління ГУ МНС України в Черкаській області за підписом головного державного інспектора м. Умань Уманського району з пожежного нагляду Даценко Р.В. вказано, що балкон станом на 30.09.2010 року відповідає нормативно-правовим актам з питань пожежної безпеки ( а.с. 13).
Згідно висновку Уманської міської санітарно-епідеміологічної станції (вих. № 08/1-3233 від 04.10.2010 року – а.с. 14) при санітарно-гігієнічному обстеженні домоволодіння по АДРЕСА_1 встановлено, що „ ... житлова двокімнатна квартира, розміщена на 1 поверсі 5 поверхового житлового будинку, до якої побудовано балкон (7,0*1,0)м. ... Інсоляція за рахунок будівництва балкону не порушена для сусідських житлових кімнат. ...” .
Будь-яких документів, які б підтверджували правовий статус земельної ділянки ( право власності, користування, тощо ) на якій розташована відповідна самовільна забудова позивачем не надано.
Звертаючись з позовом позивач ОСОБА_1 заявив вимоги про визнання за ним права власності на балкон і в обґрунтування позовних вимог позивач послався на ст. 16 , ч. 2 ст. 376, ст. 392 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 376 – особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво не набуває право власності на нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника ( користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Згідно з вимогами ст. 380 ЦК України житловий будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами і призначена для постійного у ній проживання.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 319 ЦК України передбачено, що всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, також власник не може використовувати право власності в шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про планування і забудову територій» будівництво об'єктів містобудування здійснюється відповідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією.
Згідно зі ст. 5 Закону України ?ро основи містобудування", при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені:
- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів;
- раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій;
- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва;
- захист прав громадян та громадських організацій згідно з законодавством.
Статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» передбачено, що будівництво (реконструкція) об'єкту - здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.
Статтею 12 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що до компетенції органів місцевого самоврядування у сфері містобудівельної діяльності на їх території належить право затвердження місцевих правил забудови, внесення змін у зазначені документи за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури відповідно до законодавства.
Крім того, наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. № 273 затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (далі-Положення). Це Положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту. Положення обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.
Згідно п. 1.1. Положення дозвіл на виконання будівельних робіт є документом, що засвідчує право забудовника (замовника) на виконання будівельних робіт, у відповідності затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд. Виконання будівельних робіт без відповідальність згідно діючого законодавства.
П.5.1. Положення зазначено, що виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт, вважається самочинним і тягне за собою відповідальність згідно діючого законодавства.
Відповідно до ст. 18 Закону України ?ро основи містобудування" будівництво об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад. Це право Ради можуть делегувати відповідним виконавчим органам.
Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 державно будівельних норм( будинки та споруди), балкон визначається, як виступаюча з площини стіни фасаду огороджена площадка для відпочинку .
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. А в ч. 3 ст. 61 ЦПК України вказано, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
На позивача покладений обов’язок довести в суді ті обставини, що позивач є власником ( користувачем) відповідної земельної ділянки, що самовільна забудова - балкон, належить до нерухомого майна та відповідає поняттю самочинного будівництва і при цьому відповідає будівельним нормам і відповідно є підстави до застосування до спірних правовідносин положень ч. 5 ст. 376 ЦК України . Тобто, відповідно до вимог ст.. 10 ЦПК України - позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст. ст. 57-59 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав і не ставив питання в судовому засіданні про їх витребування. Таким чином, при викладених обставинах, у зв’язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві - позов не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 181, 328, 331, 376,380 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58-60, 61, 88,208, 209, 212, 214, 215, 224, 294 ЦПК України , суд –
В И Р І Ш И В :
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Уманської міської ради про визнання за ним права власності на балкон трикімнатної квартири АДРЕСА_1
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис Резнік Ю.В.
З оригіналом згідно:
Суддя: Секретар: