РІШЕННЯ
  ІМЕНЕМ     УКРАИНИ

Справа №2-987/2010р.

25 жовтня 2010 року                              

 Краснодонський міськрайонний  суд  Луганської області в складі: головуючого судді – Баличевої М.Б., при секретарі – Савіної Г.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснодон цивільну справу  за позовом ОСОБА_1  до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та  профзахворювання України в м. Краснодон та Краснодонському районі  Луганської області, державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація») про стягнення неоплачених сум компенсаційних виплат по відшкодуванню шкоди здоров'ю, -

    ВСТАНОВИВ:

05.08.2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та  профзахворювання України в м. Краснодон  та Краснодонському районі Луганської області (Далі Фонд), ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» в якому оспорює правильність розміру нарахованих йому компенсаційних виплат  по відшкодуванню шкоди  у зв’язку з втратою професійної працездатності з серпня 1994 р. по грудень 1996р.. Позивач вказує, що при розрахунку розміру середньомісячного заробітку, з якого нараховані компенсаційні виплати, не в повному обсязі були застосовані накази та розпорядження Міністерства вугільної промисловості та Міністерства палива та енергетики України при підвищенні заробітної плати, що вплинуло на ії середній розмір, з якого позивачу нараховувалась компенсація втраченого заробітку.

Позивач просить суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області заборгованість по щомісячним страховим виплатам. Зобов’язати  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області  провести перерахунок суми щомісячних страхових виплат виходячи з базової суми в 470,52 коп. з подальшим корегуванням суми щомісячної страхової виплати  в порядку, визначеному ст.. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності».

17 вересня 2010 позивач уточнив позовні вимоги, просить суд зобов’язати зробити йому перерахунок суми щомісячної страхової виплати по професійному захворюванню з 01.08.2001 р. виходячи з базової суми в 470,52 грн. станом на 01.10.2001 р. з подальшим корегуванням суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст. 29 ЗУ «О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності»; починаючи з 01 серпня 2008 року продовжити виплату щомісячних страхових виплат у визначеному на 01 серпня 2008 року розмірі з подальшим корегуванням суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності»; розрахувати та виплатити на його користь заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01.08.2005 року по 01.08.2008 року .   Крім того, позивач  не заявив вимог до ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація».

У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву в якій просить розглянути справу за його відсутністю в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, на задоволенні заявлених вимог наполягає.

Представник позивача  в судовому засіданні просив задовольнити позов,  та перерахувати  позивачу  сплачені йому страхові  виплати та  виплатити  недостатню суму.

Представник відповідача – Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області у судовому засіданні позовні вимоги позивача ОСОБА_1 не визнали,  вказали що позивачем не надані докази підвищення тарифних ставок на підприємстві. Відділення фонду здійснює перерахунок страхової виплати у випадках встановлених ст.. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності», а саме: зміни ступеня втрати професійної працездатності, зміни складу сім’ї померлого, підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку визначеному законодавством. На підставі викладеного представники відповідача просять суд відмовити позивачу у задоволенні позову за необґрунтованістю. Крім того представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області надав до суду письмові заперечення проти позову.

Представник  державного підприємства «Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств  в судовому засідлані  позов визнає,  вважає, що він підлягає  задоволенню  в часині   стягнення з  ВВФ ФССНВ у м.Краснодон та Крансодонському районі Луганської  області  щомісячних страхових виплат  починаючи з  2001 р.  з послідуючим  корегуванням.

Суд, заслухавши пояснення  представника позивача, представників  відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному об'ємі з таких підстав.

У своїх позовних вимогах позивач вказав, що він довгий час працював на підприємствах вугільної промисловості, зокрема на шахті Донецька ПО «Краснодонвугілля». У зв'язку з пошкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків висновком Луганськой обласної МСЕК позивачеві було встановлено 25% втрати професійної працездатності з 07.04.1994 року. На момент встановлення втрати працездатності діяли Правила  «про відшкодування власником підприємства, організації або уповноваженим їм органом, шкоди, заподіяним пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконання трудових обов'язків» затверджені постановою КМУ № 472 від 23.06.1993 року далі «Правила».  

У зв'язку з пошкодженням здоров'я позивачеві підприємством було виплачено одноразову допомогу і нараховані щомісячні страхові виплати, з розміром яких на даний час позивач не згоден, вказавши, що Шахтою порушуючи п. 28 Правил до базового розміру його регресних виплат неправильно застосовувалися коефіцієнти підвищення тарифних ставок, які застосовувалися на підприємстві, що підтверджується його особовими рахунками. Згідно особових рахунків, після послідовного застосування вказаних позивачем коефіцієнтів сума його щомісячних регресних виплат на  31.12.1996 рік повинна була складати 470,52 грн. щомісячно.

03.10.97 роки ПКМУ N 1100 були внесені зміни в Правила   відповідно до яких вводилося обмеження, а саме «Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більше середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи впродовж повного календарного місяця або в перерахунку на повний календарний місяць роботи.»

Проте згідно п. 9 Правил   «Виплати по втраті працездатності визначені раніше коректуванню   у бік зменшення не підлягають .  ».  

Таким чином, досягнутий розмір, по втраті працездатності в сумі 470,52 грн., Шахта, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове   державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»   від 23.06.1999 року (далі Закон) зобов'язана була передати до Фонду.

Позивачем був наданий розрахунок що обґрунтовує позовні вимоги, яки були недоплачені шахтою за період 01.04.1994  року до 31.12.1996 роки регресних виплат, сума щомісячних страхових виплат, яка виплачувалась позивачу у період з 01.1994 року по 01.10.1994 року становила 1047700,00 крб. У жовтні  1994 року тарифні ставки були збільшені з 2577,00 крб. до 10380,00 крб. Таким чином до його тарифних ставок був застосований коефіцієнт 4,02 однак щомісячні страхові виплати Шахта не перерахувала, що на думку позивача є порушенням п.28 Правил. У грудні 1994 року його щомісячні виплати збільшились на 42200,00 крб. Однак дії шахти є порушенням Правил, згідно з якими, у випадку підвищення тарифних ставок шахта повинна була провести й перерахунок розміру відшкодування шкоди   на коефіцієнт росту тарифних ставок. Так розмір щомісячних виплат повинен складати с жовтня 1994 року 4211754,00 крб., однак складав 1047700,00 крб. що на  3164054,00 крб. менше.

У січні 1995 року шахта збільшила щомісячні виплати позивача по відшкодуванню шкоди з 1089900,00 крб. до 1772500,00 крб., та стала щомісячно недоплачувати 2439254,00 крб. (із розрахунку 4211754,00 крб.- 1772500,00 крб.). У лютому шахта до його тарифних ставок застосувала коефіцієнт 1,79 та збільшила тарифні ставки з 10380,00 крб. до 18650,00 крб. розмір щомісячних страхових виплат  збільшила с 1772500,00 крб. до 1950000,00 крб., при цьому шахта павина була збільшити виплати по відшкодуванню шкоди з 4211754,00 крб. до 7539039,60 крб., таким чином шахта з лютого 1995 року щомісячно недоплачувала 5589039,60 крб. (із розрахунку 7539039,60 крб.- 1950000,00 крб). У березні 1995 року шахта до його тарифних ставок застосувала коефіцієнт 1,76 та збільшила тарифні ставки з 18650,00 крб. до 32830,00 крб. однак розмір щомісячних страхових виплат не збільшила, при цьому шахта павина була збільшити виплати по відшкодуванню шкоди з 7539039,60 крб. до 13268709,00 крб., таким чином шахта з лютого 1995 року щомісячно недоплачувала 11318709,00 крб.  (із розрахунку 13268709,00 крб.- 1950000,00 крб.). У квітні 1995 року збільшила його щомісячні виплати з 1950000,00 крб. до 2804500,00 крб., та таким чином з квітня 1995 року стала щомісячно недоплачувати 10464209,00 крб. (із розрахунку 13268709,00 крб. - 2804500,00 крб.). У травні 1995 року шахта збільшила його щомісячні виплати з 2804500,00 крб. до 3522500,00 крб., та таким чином з травня 1995 року стала щомісячно недоплачувати 9746209,00 крб.. (із розрахунку 13268709,00 крб. - 3522500,00 крб.). В липні 1995 року Шахта тарифні ставки не збільшила але збільшила його щомісячні виплати з 3523000,00 крб. до 6125000,00 крб.  У вересні 1995 року шахта до його тарифних ставок застосувала коефіцієнт 1,49 та збільшила тарифні ставки з 32830,00 крб. до 49240,00 крб. при цьому шахта повинна була збільшити виплати по відшкодуванню шкоди з 13268709,00 крб. до 19770376,00 крб.  таким чином шахта з вересня 1995 року щомісячно недоплачувала 13645376,00 крб (із розрахунку 19770376,00 крб. - 6125000,00 крб. ). У жовтні 1995 року шахта збільшила його щомісячні виплати з 6125000,00 крб. до 10181000,00 крб., та таким чином з жовтня 1995 року стала щомісячно недоплачувати 9589376,00 крб. (із розрахунку 19770376,00 крб. - 10181000,00 крб.). У жовтні 1996 року шахта до його тарифних ставок застосувала коефіцієнт 2,38 та збільшила тарифні ставки з 0,49 грн. до 1,17 грн. однак розмір щомісячних страхових виплат не збільшила, та продовжувала виплачувати страхові виплати у сумі 101,81 грн. У випадку збільшення шахтою суми щомісячних виплат, виплати повинні були складати б 197,70 грн. х 2,38 =  470,52 грн.. Таким чином позивач вважає, що розмір його щомісячних виплат на момент передачі справи до Фонду повинний складати 470,52 грн..

З 01.10.2001 року по 01.08.2008 рок Фонд виплачував позивачу щомісячно страхові виплати, виходячи з щомісячної суми 156,43 грн. з подальшим застосуванням щорічних коефіцієнтів збільшення з 1 березня кожного року: березень 2002 г.- 1,193; березень 2003 р. – 1,182: березень 2004 р. - 1,152; березень 2005 р. – 1,238; березень 2006 р. – 1,203; березень 2007 р. – 1,183; березень 2008 р. – 1,125,

На підставі вищевикладеного позивач просить суд зобов'язати Фонд провести перерахунок його щомісячних страхових виплат з розрахунку 470,52 грн. в місяць станом на 2001 рік (момент передачі справи до Фонду), виплатити йому суму заборгованості по регресних виплатах за період з 01.08.2005 року по 01.08.2008 року , зобов'язати Фонд починаючи з 01.08.2008 року продовжити виплату у визначеному на 01.08.2008 р. розмірі з подальшим корегуванням суми щомісячних страхових виплат в порядку, визначеному ст. 29 Закону.

Встановлено, що фактично підприємством провадилось підвищення тарифних ставок та посадових окладів за період з жовтня 1994р. по жовтень 1996р. в наступні терміни що підтверджується довідкою (а.с. 49), та представленою відповідачем: у жовтні 1994 р. - 4,02; у лютому 1995 р. – 1,79; у березні 1995р. – 1,76; у вересні 1995р. – 1,49; у жовтні 1996 р. – 2,38

Застосування вказаних коефіцієнтів було підставою для перерахунку розміру відшкодування шкоди, але вказаний перерахунок проведений не був.

Як наслідок, в серпні 2001 р. станом на 01.04.2001р. до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області(далі Фонд), була передана довідка про розмір щомісячних регресних виплат позивача в сумі 156,43 грн.

Вказана сума щомісячних регресних виплат у розмірі 156,43 грн. нарахована невірно та не відповідає правильному розміру регресу позивача. Підприємство було зобов’язане перевірити правильність нарахування базового розміру регресу і провести його перерахунок, починаючи з жовтня 1994р., шляхом послідовного коригування на коефіцієнти підвищення тарифних ставок, яки фактично застосовувались на підприємстві.

Застосовані послідовно, вказані коефіцієнти підвищення тарифних ставок вказують на вірну суму відшкодування втраченого заробітку, яку підприємство повинно було передати в серпні 2001р. до Фонду станом на 01.04.2001 р. та становить: 1047700 крб. х 4,02 х 1,79 х 1,76 х1,49/100000= 197,70х2,38=470,53 грн.

Згідно з Указом Президента України «Про грошову реформу в України» від 25.08.1996р. № 762/96 суд вважає за можливе  проводити  наступні розрахунки у гривнях України, відповідно до встановленого курсу обміну карбованців (100000 карбованців на 1 гривню).

Згідно п. 9 «Правил…» визначений розмір втраченого заробітку або відповідна його частина залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності коригуванню у бік зменшення не підлягає, тому саме сума у розмірі 470,53 грн.  є правильним щомісячним розміром відшкодування втраченого заробітку ОСОБА_1.,  який повинен був бути переданий підприємством до Фонду станом на 01.04.2001р.

Згідно роз’ясненнь, викладених у п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6(із наступними змінами), вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем  підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Позивач звернувся до суду у серпні 2008р., виходячи з вищенаведеного, розрахунок заборгованості по виплатам сум відшкодування шкоди слід провадити з серпня 2005року.

На зазначену дату виплата сум відшкодування шкоди вже здійснювалась Фондом, отже позовні вимоги щодо зобов’язання Фонду визначити та вплатити заборгованість по відшкодуванню шкоди з 01.08.2005р. підлягають задоволенню.

Крім того відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності» від 23 вересня 1999 року (далі - Закон) страхування від нещасного випадку здійснює саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно із ч. 1 ст. 21 вказаного Закону, саме Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому щомісячну грошову суму у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого. Ч.1 ст. 25 Закону  передбачає, що усі види страхових виплат провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві  за рахунок коштів цього Фонду, а у відповідності до п. 1. ч. 2 ст. 28 Закону до страхових виплат відносяться страхові виплати втраченого заробітку(відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата).

п. 3. ст. 29 Закону України  Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності» передбачає перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу у разі: підвищення розміру мінімальної заробітної плати, у порядку визначеному законодавством. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному місяці середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

В зв’язку з тим що, позовні вимоги не ґрунтуються на винних діях Фонду, виходячи зі змісту ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинили втрату працездатності» від 23.06.1999 року (далі Закон)   і роз'яснення Постанови   Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року зі змінами (Далі Пленум) присутність або відсутність провини Фонду має значення тільки у випадку, якщо перерахунок робився на підставі в ст. 29 Закону у випадку перерахунку за іншими підставами наявність або відсутність провини Фонду не враховується, як це має місце в даному випадку, тому що вимоги по даній справі зв'язані з відшкодуванням недоотриманих сум  у зв'язку з допущеними Підприємством помилками при вирахуванні Позивачеві сум щомісячного відшкодування шкоди, а не через визначення або не виплату страхових виплат саме з провини Фонду.  Період заборгованості, що утворилася в даному випадку визначається з урахуванням загальних термінів позовної давності, а обов'язок Відповідача по своєчасному і повному відшкодуванню шкоди з моменту передачі підприємством необхідних документів на своїх працівників передбачена ст. 5 Закону.  

Крім того в 1997 році було прийняте доповнення до Угода з тарифів, трудовим і соціальним гарантіям між Госвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості в редакції від 12.12.1992 року з доповненнями і змінами. Пунктом 3 доповнення передбачалося проведення убік збільшення сум відшкодування втраченого заробітку, на загальний коефіцієнт збільшення тарифних ставок. Виходячи зі змісту п. 3 Доповнення загальний коефіцієнт підвищення тарифних ставок визначався саме співвідношенням тарифної ставки, що діяла на підприємстві в жовтні 1997 року і тарифної ставки, що діяла на підприємстві в останньому місяці періоду, узятого для визначення розміру відшкодування втраченого заробітку потерпілому.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книги, ОСОБА_1 з 1954 року працював, електро слюсарем підземним, з 1972 по 1989 був переведений гірничим майстром підземним , з 1989 року працював електро слюсарем підземним на шахті «Донецька» ПО «Краснодонвугілля». 07.04.1994 року відповідно до висновку Луганської обласною МСЕК позивачу було встановлено спочатку 25% втрати професійної працездатності безстроково.  На час встановлення позивачеві 25% втрати працездатності (по професійному захворюванню) діяли Правила. Виходячи з п. 22 Правил для розрахунку середнього заробітку для нарахування виплат по втраті працездатності був узятий особистий заробіток позивача. Згідно наказу директора шахти від № 84 від 20.08.1994 року, для відшкодування втрати працездатності позивачеві встановлений середній заробіток у розмірі 4190865 крб., а щомісячний розмір відшкодування шкоди склав 1047700 крб..

У судовому засіданні представником позивача був визнаний той факт, що розрахунок його заробітної плати і визначення базового розміру його регресних виплат в сумі 1047700 крб., щомісячно - зроблений вірно.

Суд перевіривши розрахунки позивача, по щомісячних страхових виплатах з моменту встановлення втрати працездатності до передачі шахтою особистої справи до Фонду прийшов до висновку, що станом на грудень 1996 р., виплати по втраті працездатності позивача досягли б 470,53 грн. Таким чином базовою сумою на початок виплат Фондом повинна бути сума яку вказав в своїх розрахунках позивач – 470,52 грн.

Суд встановив, що в даний час шахта «Донецька» ПО «Краснодонвугілля» ліквідована. Правонаступником всіх прав і обов'язків Шахти є ДП «Обласна дирекція «Луганськвуглереструктуризація» у тому числі і по відшкодуванню шкоди, заподіяної здоров'ю працівникам, під час виконання ними трудових обов'язків. Оскільки з позовом до суду, позивач звернувся тільки 01.08.2008 року, то розрахунок заборгованості по виплатах сум відшкодування шкоди слід проводити з 01.08.2005року. Оскільки у вказаний період, виплати по відшкодуванню збитку, проводилися вже Фондом, то саме Фонд, зобов'язаний провести перерахунок сум по відшкодуванню збитку, нарахувати і виплатити заборгованість по відшкодуванню шкоди, за останніх три роки з моменту подання даного позову до суду.

Відповідно до ст. 5 ЗУ № 1105-ХІ на Фонд покладене зобов’язання по своєчасному та повному відшкодуванні шкоди страховиком. Також згідно вказаної статті закону на Фонд покладена зобов’язанность по сплаті страховиком страхових внесків.

    Посилання відповідача на те що позивачем пропущений строк позовної давності є безпідставними оскільки згідно п.3 ст. 268 ЦК України позовна давність на данні спірні правовідносини  не поширюються.  

Таким чином суд прийшов до висновку про необхідність зобов'язати Фонд зробити ОСОБА_1 перерахунок суми щомісячної страхової виплати з моменту передачі Шахтою особової справи позивача, виходячи з базової суми 470,52 грн.  з подальшим корегуванням отриманої суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності», починаючи з 01 серпня 2008 року продовжити виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у визначеному на 01 серпня 2008 року розмірі з подальшим корегуванням суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності», розрухувати та виплатити ОСОБА_1 суму заборгованості за період з 01.08.2005 р. по 01.08.2008 р., як ризницю між нарахованими і фактично виплаченими сумами щомісячних страхових виплат.

На підставі вищевикладеного, керуючись Правилами «про відшкодування власником підприємства, організації або уповноваженим їм органом, шкоди, заподіяним пошкодженням здоров'я, пов'язаним з виконання трудових обов'язків» затверджених постановою КМУ № 472 від 23.06.1993 року; постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами об відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 (із змінами); Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності», ст. ст. 5-11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Уточненні позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і профзахворювання України в м. Краснодон і районі Краснодону Луганської області:

Зробити ОСОБА_1 перерахунок суми щомісячної страхової виплати по професійному захворюванню з 01.08.2001 р. виходячи з базової суми в 470,52 грн. станом на 01.10.2001 р. з подальшим корегуванням суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст. 29 ЗУ «О загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності».

Починаючи з 01 серпня 2008 року  продовжити  виплату ОСОБА_1 щомісячних страхових виплат у визначеному на 01 серпня 2008 року розмірі з подальшим корегуванням суми щомісячної страхової виплати в порядку, визначеному ст. 29 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві і професійного захворювання, які послужили причиною втрати працездатності».

Розрахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість по щомісячних страхових виплатах за період з 01.08.2005 року по 01.08.2008 року .

На рішення  може бути  подана апеляційна скарга  протягом  десяти днів   з дня проголошення.  

Особи, які брали участь  у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового  рішення, можуть подати   апеляційну скаргу   протягом  десяти днів   з дня його отримання  копії   цього рішення   в апеляційний   суд  Луганської  області  через  Краснодонський міськрайонний суд   Луганської  області.

Головуючий: