РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-5428/2010р.
м. Краснодон 15 листопада 2010 року
Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді Баличевої М.Б., при секретарі Талалаєвої Ю.М., за участю представників позивача - Костилєвої Д.М., Бєлєцької О.В.., у відкритому судовому засіданні, у залі суду м. Краснодона розглянувши цивільну справу за позовом ТОВ ЛДЦ «Здоров»я» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої робітником при виконання своїх трудових обов»язків-
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з дійсним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 12.05.2010 р. під час чергування відповідача, який працював в кафе «Мандарин» було скоєно крадіжку комплекту меблів та пальми «Юка». Загальна вартість вкраденого майна складає 3648 грн., відповідач в добровільному порядку шкоду відшкодовувати не має наміру, тож певну суму було утримано з його заробітної плати 343.30 грн, в зв»язку з чим у теперішній час сума шкоди складає 3304.70 грн. У відповідності до трудового законодавства робітники несуть повну матеріальну відповідальність за шкоду, спричинену підприємству в разі порушення ними своїх трудових обов’язків, розмір спричиненої шкоди в разі укладення між робітником та роботодавцем письмової угоди щодо повної матеріальної відповідальності підлягає відшкодуванню в повному обсязі. В зв»язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача спричиненої шкоди, в розмірі втраченого майна.
У судовому засіданні представник позивача Костилєва Д.М. позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним у позові, просила задовольнити позов в повному обсязі.
Представник позивача Бєлєцька О.В. в судовому засіданні також позовні вимоги підтримала, пояснила, що відповідач був робітником ЛДЦ «Здоров»я»,що підтверджується відповідними документами та про це свідчить запис у трудовій книжці, з керівником підприємства була укладена угода щодо матеріальної відповідальності, яка підписана 01.05.2010 р., відповідач збирався відшкодувати шкоду, тобто провину свою визнав, однак, до теперішнього часу це не зробив, через це позивачем не було заявлено в міліцію щодо крадіжки, просила задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав через наступне: офіційно він був оформлен на посаді наглядача приміщення лише 17.05.2010 р., в той же день з ним було укладено договір щодо матеріальної відповідальності, в якому зазначено, що він несе відповідальність за передані йому матеріальні цінності, однак, ніякі матеріальні цінності йому не були передані, за них він не розписувався при прийомі на роботу, ні при початку чергування, ні після цього, жодних пояснень в нього не відбирали з цього приводу, заяви в органи міліції також не було подано, при проведенні інвентаризації в кафе він також не приймав участі, хоча позивач наполягає на тому, що відповідач є матеріально-відповідальною особою, зауважив, що питання про крадіжку виникло після конфлікту його та завідуючої кафе, коли він повідомив про те, що звільняється з роботи. Тож, просить суд відмовити в задоволені позову, оскільки він є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Перевіривши письмові матеріали справи, вислухавши сторони, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без задоволення через її необґрунтованість з наступних підстав.
Ст.. 60 ЦПК України передбачено, що сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються.
Згідно наказу № 75-к від 01.05.2010 р. позивача було прийнято на роботу у ТОВ ЛДЦ «Здоров»я» на посаді оглядача будівлі з оплатою згідно штатного розпису на 0.5 ставки.
Також 01.05.2010 р. з відповідачем було укладено договір про повну матеріальну відповідальність, яким, зокрема, передбачено, що «действие настоящего договора распространяется на время работы с вверенными работнику материальными ценностями предприятия».
Однак, позивачем не надано документів, які б підтверджували прийом-передачу матеріальних цінностей при прийомі своєї зміни відповідачем.
Згідно зі ст. 135-1 КЗпП встановлено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками, які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов»язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
У Постанові Пленуму Верховного суду України за № 14 від 29.12.92 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподяної підприємствам,установам, організаціям їх працівниками» п.2 ч.3 передбачено, що судом повинно бути з»ясовано: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов»язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретній обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
З висновку Територіальної державної інспекції праці у Луганській області, яка долучена до матеріалів справи, вбачається, що посада, яку займав відповідач не входить у перелік професій на які можуть бути покладені відповідні обов»язки, отже, укладення договору з відповідачем про повну матеріальну відповільність протиречить положенням ст. 135-1 КЗпП, даний перелік міститься у постанові Державного комітету Ради Міністрів СРСР з праці та соціальних питань …від 28.12.1977 р. за № 447\24, що є діючої на території України.
Більше того, 12.05.2010 р. було складено інвентаризаційний опис за № 1, який підписано матеріально-відповідальними особами: завідуючої кафе ОСОБА_4 та офіціантом ОСОБА_5
12.05.2010 р. з кафе «Мандарин» (літня площадка кінотеатру «Ювілейний» було викрадено 2 комплекту меблі під час чергування відповідача, що вбачається з доповідної записки на ім»я керівника ТОВ ЛДЦ «Здоров»я».
З табелю робочого часу за травень місяць 2010 р. вбачається, що 12.05.2010 р. відповідач був на робочому місці.
В зв»язку з чим було винесено інший наказ за № 25-5 від 17.05.2010 р. відповідно до якого з заробітної плати відповідача було утримано частину суми нестачі - 343.30 грн. Однак, суд вважає, що дані утримання носять протиправний характер, оскільки не доведені, підтвердження провини відповідача немає.
З наданої копії трудової книжки також вбачається, що 01.06.2010 р. відповідача було звільнено за прогул без поважних причин на підставі наказу за № 93-к від 01.06.2010 р., хоча виходячи з табелю обліку робочого часу кафе «Мандарин» вбачається, що він 30.05.2010 р. працював, тобто 01.06.2010 р. його звільнено безмотивовано.
Підприємство ТОВ ЛДЦ «Здоров»я» було перевірено щодо дотримання вимог законодавства про працю, були виявлені числені порушення, зокрема, що стосуються відповідача, на адресу керівництва було винесено припис щодо усунення порушень, що вбачається з листа зазначеного вище Територіальної державної інспекції праці у Луганській області.
Стосовно стягнення судових витрат, які позивач просить також стягнути з відповідача на його користь, суд зазначає наступне: відповідно до ст.. 88 ЦПК України витрати підлягають стягненню на користь сторони, якої задоволено рішення, що документально нею підтверджені, оскільки в задоволені позову відмовлено, відповідно не підлягають стягненню і судові витрати.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, та з огляду на те, що позивачем не надано обґрунтованих доказів того, що на відповідача покладені обов»язки матеріально-відповідальної особи, в ніч на його чергування він не приймав ніяких цінностей та не зобов»язувався їх охороняти, надані позивачем документи носять спотворений зміст та характер, оскільки в судовому засіданні посилання позивача не знайшли свого підтвердження, тож суд вважає за необхідне відмовити позивачу по справі у задоволенні позову про відшкодування шкоди за необґрунтованістю вимог.
Керуючись ст. 5-15, 60,88, 209, 212-215,292 ЦПК України, на підставі ст.ст. 135-1, 138, 130 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного суду України за № 14 від 29.12.92 р. «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками», суд,-
в и р і ш и в:
Відмовити позивачу ТОВ ЛДЦ «Здоров»я» до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, спричиненої робітником при виконання своїх трудових обов»язків за необґрунтованістю вимог.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання копії цього рішення в апеляційний суд Луганської області через Краснодонський міськрайонний суд Луганської області.
Головуючий: