Справа № 2 -1290/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

19 березня 2009 року

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді:                          Гулька Б.І.

при секретарі:                                   Єрмоловій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства СЕБ " Банк " про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила стягнути з Відкритого акціонерного товариства СЕБ " Банк " ( надалі -банк ) 396 022, 00 грн. - оплату вимушеного прогулу за затримку виконання рішення про поновлення на роботі та судові витрати. В послідуючому представник позивачки, уточнюючи позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу в сумі 455 866, 34 грн.; відшкодування за невикористану відпустку за період з 29.04.2005 року по 03.03.2008 року в сумі 38 417, 45 грн., судові витрати та у відшкодування моральної шкоди 100 000, 00 грн. Вимоги мотивовані тим, що рішенням суду ОСОБА_1 була поновлена на роботі з 21.11.2005 року, однак, з вини відповідача, тільки з 29.02.2008 року почалися вживатися заходи щодо дійсного поновлення її на роботі. За вказаний час їй не виплачена заробітна плата та компенсація за невикористану відпустку. Крім того, діями відповідача їй спричинені моральні страждання, які пов'язані: з неможливістю працевлаштування на керівні посади в банківську систему України; розповсюдження неправдивої інформації про неї; погіршення стану здоров'я.

Представник відповідача заперечуючи проти позову, посилався на те, що банк не затримував виконання рішення суду, натомість його виконання в значній мірі затягувалось внаслідок дій самої позивачки; вимоги про стягнення компенсації за невикористану відпустку є безпідставними, оскільки заявлені вимоги передбачають лише виплату середнього заробітку і не передбачають можливості виплати такої компенсації, крім того, розмір грошової компенсації за 2005 рік уже був предметом судового розгляду; працівниками банку не вчинено жодних неправомірних дій, які могли б спричинити настання моральної шкоди у позивачки.

Суд, вислухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Провіряючи обставини по справі судом встановлено, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 листопада 2005 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді головного бухгалтера, начальника управління бухгалтерського обліку, фінансової та податкової звітності Акціонерного банку " Ажіо " ( в послідуючому назву банку змінено на Відкрите акціонерне товариство СЕБ " Банк " ); стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 92165 грн. та у відшкодування моральної шкоди 5 000 грн.

Посилання представника відповідача на те, що банк не затримував виконання рішення суду, є безпідставними.

Законом визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (ч.5 ст.235 КЗпП України).

Незважаючи на це, ОСОБА_1 фактично була поновлена на роботі тільки 29.02.2008 року, про що свідчить наказ № 136 К та запис в трудовій книжці від 03.03.2008 року.

Відповідно до ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Виконання рішення суду від 25.11.2005 року про поновлення на роботі позивачки затримано до 29.02.2008 року, що складає 572 робочих. Середньоденний заробіток ОСОБА_1 за два повних відпрацьованих місяці, які передували звільненню, складає 790,81 грн., про що свідчить довідка банку від 15.12.2008 року. Відповідно середній заробіток за час затримки виконання рішення суду складає 452 343 грн. ( 790, 81 х 572 дні ). Із вказаної суми необхідно відняти нараховану та переведену на рахунок позивачці заробітну плату за період з 20.03.2006 року по 31.05.2006 року в сумі 30 770, 76 грн., про що свідчить виписка по договору № 030-0000001-K99-KRD за період з 01.05.1999 по 19.11.2008 року (сторінка 8-9 виписки).

Частковому задоволенню також підлягають вимоги про грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки.

Так, відповідно до ст.74 КЗпП України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні ( основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи ( посади) і заробітної плати.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ч.1 ст. 83 КЗпП України ).

Як зазначалось, судом встановлено, що з вини роботодавця, у зв'язку з невиконанням рішення суду, ОСОБА_1 фактично була поновлена на роботі тільки 29.02.2008 року. У цей період ( з 29.04.2005 року по 29.02.2008 року ) щорічна відпустка їй не надавалась, оскільки вона була звільнена з роботи, а в послідуючому рішення суду про поновлення на роботі не

виконувалось, тому вона має право на грошову компенсацію за всі не використані дні щорічної відпустки, що становить 38 417, 45 грн. ( 85 - календарних днів відпустки х 451, 97 грн. - середньоденна заробітна плата, відповідно до довідки про середню заробітну плату за 2008 рік ). Із вказаної суми необхідно вирахувати 2 454, 76 грн. нарахованої та переведеної на рахунок позивачки компенсації за відпустку в 2006 році ( період з 20.03.2006 року по 31.05.2006 року - наказ № 64 К від 20.03.06 про поновлення на роботі та № 127 К від 31.05.2006 про звільнення за прогул, які, відповідно до відомостей в трудовій книжці від 03.03.2008, та наказу № 136 К від 29.02.2008 року, визнані недійсними ).

Судом також встановлено, що внаслідок порушення банком законних прав позивачки, їй спричинені моральні страждання, а тому суд з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій відповідача, вимог розумності та справедливості, відповідно до ст.237-1 КЗпП України, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 9 000 грн.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

В підтвердження понесених витрат представником позивачки надано: квитанцію на суму 30 грн. з призначенням платежу - інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи та квитанцію до прибуткового касового ордеру про прийняття колегією адвокатів від неї 3000 грн. за ведення справи.

З відповідача на користь позивачки підлягають стягненню наступні суми понесених судових витрат: 956 грн. 00 коп. - у відшкодування витрат на правову допомогу, оскільки представник позивачки ( адвокат ) із проведених судових засідань приймала участь тільки у двох судових засіданнях; 07 грн. 50 коп. у відшкодування витрат на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи, так як спір між сторонами не є майновим, відповідно розмір таких витрат встановлено у вказаній сумі.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, з відповідача у дохід держави стягується судовий збір в сумі 1 708 грн. 50 коп.

Що стосується вимог про стягнення 3 523 грн. 02 коп. - не донарахованої суми заробітної плати за вимушений прогул по рішенню суду про поновлення на роботі, то ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки саме рішенням суду встановлено середній заробіток позивачки за час вимушеного прогулу, тобто з цього приводу ( вирахування заробітної плати за час вимушеного прогулу ) є судове рішення, яке набрало законної сили.

Таким чином, з банку на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню: 427 550, 34 грн. - середній заробіток за час затримки виконання рішення суду; 35 962, 69 грн. - компенсації за невикористані відпустки; 956, 00 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу; 07, 50 грн. у відшкодування витрат на інформаційне - технічне забезпечення розгляду справи; 9 000, 00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства СЕБ " Банк " про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, компенсації за невикористану відпустку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства СЕБ " Банк " на користь ОСОБА_1: 427 550 ( чотириста двадцять сім тисяч п'ятсот п'ятдесят ) гривень 34 копійки - середній заробіток за час затримки виконання рішення суду; 35 962 ( тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят дві ) гривни 69 копійок - компенсації за невикористані відпустки; 956 (дев'ятсот п'ятдесят шість ) гривень 00 копійок - у відшкодування витрат на правову допомогу, а всього - 464 469 ( чотириста шістдесят чотири тисячі чотириста шістдесят дев'ять ) гривень 03 копійки.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства СЕБ " Банк " на користь ОСОБА_1 9 000 ( дев'ять тисяч ) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства СЕБ " Банк " судовий збір в сумі 1 708 ( одну тисячу сімсот вісім ) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 ( сім ) гривень 50 копійок.

В іншій частині задоволення вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.