№ 2-а-800\2010р.
П О С Т А Н О В А
Іменем України
26 листопада 2010 року Бершадський районний суд Вінницької області
В складі головуючого судді Полотнянка Ю.П.
при секретарі Дончик О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС роти ДПС м. Немирів Чудай Олександра Івановича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ІДПС роти ДПС м. Немирів Чудай О.І. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В заяві стверджує, що 8 листопада 2010 року на автодорозі М-12 Е 50 429 км. він, керуючи транспортним засобом був зупинений працівником ДПС, який стверджуючи, що автомобілем було перевищено встановлену швидкість на 23 кмгод., склав протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП, та на його підставі одразу ж виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення № 219900 .
Вважає постанову про накладення на нього адміністративного стягнення неправомірною і просить її скасувати із наступних підстав:
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами. Однак в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які із вказаних доказів, які б свідчили про вчинення ним адміністративного правопорушення.
Разом з тим, положення даної статті вказує на те, що належними доказами можуть бути також показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами, але в постанові про адміністративне правопорушення не зазначено, яким саме технічним приладом вимірювалась швидкість руху, не відомо чи має даний прилад функції фото-, кінозйомки чи відеозапису, а також чи є на ньому дата останньої метрологічної повірки та відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за необхідне, справу розглянути без його участі, про що не заперечує позивач.
Дослідивши докази і давши їм належну юридичну оцінку, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення із наступних підстав:
Постанова в справі про адміністративне правопорушення АВ № 142464 не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, так як у ній не вказано, що фіксація порушення ПДР України відбувалась за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису. Але якщо допустити, що фіксація порушень у дійсності відбувалась за допомогою таких засобів, то їх дата останньої метрологічної повірки та відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань у постанові не зазначенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань.
Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але , оскільки відповідач в судове засідання не з’явився та не довів правомірності свого рішення щодо винесеної постанови , суд вважає, що постанова підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 17, 94, 118, 158 - 163 КАС України, на підставі ст.ст. 122, 287-289, 293 КУпАП,
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Скасувати постанову АВ № 219900 від 8.11. 2010 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 і закрити справу.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
С у д д я