АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 - 8417 / 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко А.Г.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.,
суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.
при секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2010 року по справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі Банк) до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
ВСТАНОВИЛА :
У квітні 2010 року Банк звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави. 16 серпня 2010 року позовні вимоги уточнювалися. Банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 264 999 грн. 54 коп., борг по нарахованим процентам 87 527 грн. 12 коп., пеню в сумі 20 384 грн. 12 коп., а також 1 700 грн. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Зазначав, що згідно кредитного договору № 9-5064-1 17, який укладений 05 листопада 2007 року між Банком та ОСОБА_4, позичальник отримав кредит у розмірі 265 000 грн., з процентною ставкою 17 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов'язання по кредитному договору 05 листопада 2007 року були укладенні договори поруки № 9-5064-1 1711/1 з ОСОБА_5 та № 9-5064-1 1 7П/2 з ОСОБА_3
Додатковою угодою № 1 до кредитного договору процентну ставку було змінено на 18, 5 % річних з 16 травня 2008 року, а додатковою угодою № 2 від 27 жовтня 2008 року процентну ставку встановлено 25%.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору щодо строків погашення кредиту, станом на 31 березня 2010 року утворилась заборгованість по кредиту 264 999 грн. 54 коп., заборгованість по нарахованим відсоткам у розмірі 87 527, 12 грн., заборгованість по пені становить 20 384, 12 грн., що підтверджується довідкою розрахунку заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь Публічного Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість за кредитним договором у сумі 372 910 грн. 78 коп, державне мито у розмірі 1 700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника ОСОБА_3 та ОСОБА_5 – ОСОБА_7, заслухавши заперечення представника позивача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.
Судом з’ясовано, що на підставі кредитного договору № 9-5064-117К від 05 листопада 2007 року ОСОБА_4 отримав від ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» кредит в сумі 265 000 грн. під 17 процентів річних, кредит зобов’язався повернути до 05 листопада 2017 року. В забезпечення вказаного грошового зобов’язання 05 листопада 2007 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір поруки № 9-5064-117П/1, між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 9-5064-117П/2, відповідно до яких у разі невиконання Боржником зобов’язань за кредитним договором, Боржник та Поручителі відповідають перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник, у тому числі за основним боргом, за сплату відсотків та неустойки тощо ( пункти 2.1,2.2 договорів поруки ) ( а. с. 6-8,14-15 ).
16 травня 2008 року, 27 жовтня 2008 року між позивачем, Позичальником та Поручителями укладалися додаткові угоди № 1 та № 2 щодо підвищення відсотків річних до 18,5% та до 25% ( а. с. 9-13,16-23 ).
Оскільки ОСОБА_4 належним чином умови кредитного договору не виконував, своєчасно не вносив відповідні платежі, районний суд, на підставі статей 554,610-611,1056 ЦК України, умов укладених між сторонами кредитного договору та договорів поруки, обґрунтовано задовольнив вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» і стягнув солідарно з відповідачів 272 910 грн. 78 коп. та судові витрати.
Рішення відповідає наданим доказам, вимогам закону, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на ту обставину, що з моменту видачі 05 лютого 2009 року приватним нотаріусом нотаріального напису № 661 про звернення стягнення за кредитним договором на предмет застави – квартиру АДРЕСА_1, зобов’язання Поручителів перед Банком припинилися, суперечать нормам матеріального права.
Відповідно до вимог ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Особи, які дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
У разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Кредитор, який одержав виконання обов’язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.
Солідарні боржники залишаються зобов’язаними доти, доки їхній обов’язок не буде виконаний у повному обсязі ( частини 1,2 статті 543 ЦК України). Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання ( частина 1 статті 559 ЦК України ).
Тому наявність виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно не виключає можливості задоволення вимог кредитора до солідарних боржників.
Оскільки на день звернення кредитора до суду зобов’язання повністю не виконане, а опис заставленого майна не свідчить про повне виконання ОСОБА_4 свого обов’язку по погашенню заборгованості перед Банком, позивач має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором від поручителів як солідарних боржників.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 вересня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :