Справа № 2а-742/10/0408
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 листопада 2010 року
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Грищенко Н.М.
при секретарі Желдак О.В.
за участі позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора БДПС ДАІ старшини Носевича Олександра Андрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1, 27 жовтня 2010 року звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора БДПС ДАІ старшини Носевича Олександра Андрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог він посилається на те, що 24 жовтня 2010 року Постановою про адміністративне правопорушення, винесеною посадової особи – інспектором БДПС ДАІ старшиною Носевич Олександром Андрійовичем на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень, за порушення Правил дорожнього руху України. Відповідно до якої 24 жовтня 2010 року о 16 год. 55 хв. по пр. Миру м. Кривого Рогу він керуючи автомобілем «Нісан» д/н НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 101 км/год, перевищивши обмеження швидкості у населеному пункті на 41 км/год., швидкість зафіксована за допомогою технічного приладу «Іскра №8754В», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Він не згоден з доказами своєї провини у вчиненні адміністративного правопорушення, вважає їх незаконними з наступних правових підстав та пояснив:
По-перше, вимірювальний прилад «Іскра» не був зафіксований у тативі, а його тримав інспектор в руках, що могло зробити похибку у вимірюванні швидкості.
По-друге, разом з ним йшов поток автомобілів, тому він не впевнений що саме його автомобіль зафіксував інспектор.
По-третє, прилад Іскра 8754В по документах, які надав йому старшина Носевич О.А., теж має похибку +- 2-3 км/год.
По-четверте, в інспектора при складанні постанови були відсутні будь-які докази , які б були підставою притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач, який був присутній у судовому засіданні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
У судове засідання відповідач не з’явився, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином, що підтверджено письмовими матеріалами справи: судова повістка про одержання копії адміністративного позову та ухвалу про відкриття провадження.
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до вимог ст.. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням пояснень, які були надані позивачем в ході попереднього розгляду справи, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою - інспектором БДПС ДАІ старшиною Носевич Олександром Андрійовичем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесено 24.10.2010 року постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн (а.с.5). Відповідачем при винесені постанови було встановлено, що ОСОБА_1, 24 жовтня 2010 року о 16 год.55 хв., під час керування автомобіля «Нісан» державний номерний знак НОМЕР_1 по пр. Миру в м. Кривому Розі, було здійснено порушення п. 12.4 ПДР України - в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину. В порушення зазначених вимог останній рухався в населеному пункті (п.5.45 ПДР) зі швидкістю 101 км/годину, чим перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 41 км/годину.
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов'язковим є врахування особи порушника.
ОСОБА_1 , є власником зазначеного у постанові від 24.10.2010 року транспортного засобу, що підтверджено письмовими матеріалами справи. Тому, суд вважає саме позивача по справі належною особою, що притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, як вбачається із письмових доказів (протоколу та постанови) 24 жовтня 2010 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДД, а саме - перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 41 км/годину, за що на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн.
Зазначена постанова була отримана позивачем особисто 24.10.2010 року, що підтверджено його підписом в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не з»явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій. Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв'язку з перевищенням останнім швидкості руху у населеному пункті всупереч вимогам п.12.4 ПДР України.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог державних стандартів України відео-та фотозйомку працівники ДАІ здійснюють приладами, які сертифіковані в Україні, зокрема: «Іскра 8754В».
Згідно до протоколу, фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою вимірювача швидкості «Іскра 8754В». Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у протоколі правопорушення.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
У відповідності до ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про перевірку даного примірника засобу вимірювальної техніки.
Таких документів до оспорюваної постанови відповідачем також не надано.
Ця обставина не спростована в судовому засіданні, що свідчить про безпідставність винесеної Відповідачем Постанови від 24.10.2010 року.
Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 24.10.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 289 Кодексу про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає оскарженню протягом 10 днів з моменту її винесення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв"язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора БДПС ДАІ старшини Носевича Олександра Андрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати незаконними дії посадової особи – інспектора БДПС ДАІ старшини Носевича Олександра Андрійовича .
Скасувати Постанову від 24 жовтня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою - інспектором БДПС ДАІ старшиною Носевичем Олександром Андрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Рішення загального суду, як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.М.Грищенко