Справа № 2а-748/10/0408
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2010 року Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді Грищенко Н.М.
при секретарі Желдак О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Софіївського ВДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Турика Якова Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
В С Т А Н О В И В:
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом ОСОБА_1 посилається на ті обставини, що 23 жовтня 2010 року Постановою про адміністративне правопорушення, винесеною інспектором ДПС Софіївського ВДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Туриком Я.А. на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, за порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину.
Підтвердження порушення Правил дорожнього руху здійснено за допомогою технічного приладу – вимірювач швидкості "Іскра " № 30111.
Зазначену постанову позивач вважає такою, що винесена незаконно, з порушенням застосування норм діючого законодавства України, та підлягає скасуванню з наступних підстав.
По-перше, під час фіксації швидкості його автомобіля він рухався в транспортному потоці з відманю від попереднього автомобіля декілька метрів.
По-друге, підчас притягнення його до відповідальності інспектор не взяв до уваги його пояснення та обґрунтування.
По-третє, розгляд справи на місці так названого інспектором правопорушення позбавило його звернутися за юридичною допомогою.
Тому позивач вимушений звернутися до суду за захистом свої порушених прав, для визнання незаконними дії посадової особи інспектора ДПС Софіївського ВДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Турика Яківа Анатолійовича та скасувати Постанову від 23.10.2010 року винесену інспектором ДПС Софіївського ВДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Туриком Яківом Анатолійовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Позивач, до судового засідання не з»явився однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідач до судового засідання не з’явився. Належне його відповідача про день та час розгляду справи підтверджено копією судової повістки (а.с.15). Однак до судового засідання останній не з»явився. Причину своєї неявки суду не повідомив.
На підставі ч.4 ст. 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Згідно до вимог ст.. 18 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши та дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що відносно позивача, посадовою особою - інспектором ДПС Софіївського ВДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Туриком Яківом Анатолійовичем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КпАП України винесено 23жовтня 2010 року постанову по справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч.1 КУпАП, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн (а.с.12). Відповідачем при винесені постанови було встановлено, що ОСОБА_1, 23 жовтня 2010 року о 12 год.20 хв., під час керування автомобілем "Шкода” д.н. НОМЕР_1 (а.с.12) по автодорозі Дніпропетровськ Миколаїв в с. Вишневе, було здійснено порушення п. 12.4 ПДР України - в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше ніж 60 км/годину. В порушення зазначених вимог останній рухався в населеному пункті (п.5.45 ПДР) зі швидкістю 107 км/годину, чим перевищив встановлену швидкість в населеному пункті на 27 км/годину.
Зазначена постанова перевірялась судом на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення обов'язковим є врахування особи порушника.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі не з»явившись у судові засідання, на виконання вимог ст. 71 КАС України не надав суду доказів у підтвердження правомірності своїх дій.
Як вбачається із дослідженої судом постанови, позивачем вчинено правопорушення, передбачене частиною 1 статті 122 КУпАП у зв'язку з перевищенням останнім швидкості руху у населеному пункті всупереч вимогам п.12.4 ПДР України.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно до протоколу, фіксація вищевказаного правопорушення проводилась за допомогою вимірювача швидкості «Іскра № 30111»..Однак, суду не надано доказів на підтвердження правомірності застосування саме цього технічного засобу при фіксації вказаного у протоколі правопорушення.
Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Підтвердженням вчинення адміністративного Проступку є докази.
Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.
Таких документів до оспорюваної постанови відповідачем також не надано.
Отже, для винесення оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у відповідача не було підстав.
З огляду на обставини, викладені вище, суд визнає, що постанова від 23.10.2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена незаконно та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Матеріали, додані до позовної заяви свідчать про те, що дії Відповідача чинились поза межами наданих йому повноважень та з численними порушеннями діючого в Україні законодавства.
За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв"язку з недотриманням зазначених принципів правомірної адміністративної поведінки, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП суд –
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Софіївського ВДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Турика Якова Анатолійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати незаконними дії посадової особи – інспектора ДПС Софіївського ВДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Стужука Володимира Івановича.
Скасувати Постанову від 23 жовтня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену посадовою особою – інспектором ДПС Софіївського ВДПС УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області Туриком Яківом Анатолійовичем про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності.
Рішення загального суду, як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.М. Грищенко