Справа № 11-772/2010                                           Головуючий у  1 інстанції – Котік В.П.

Категорія: ст. 203 ч.1 КК України                                                     Доповідач у 2 інстанції - Мельничук Н.М.

Ухвала

Іменем України

30 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої – судді         Мельничук Н.М.

суддів:                Ткача С.О.  та Широкопояса Ю.В.

    з участю прокурора                 Селюченко І.І.

          адвоката                                    

          потерпілої                                

          засудженого                            

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2010 року.

                Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,  не судима,

засуджена за ч.1ст. 203 КК до покарання у виді  850 гривень штрафу з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю пов’язаною з виробництвом та реалізацією алкогольних напоїв строком на 1 рік.

        Згідно вироку суду в липні 2010 року всупереч вимогам закону України ’’Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ’’, засуджена з метою продажу, у невстановленої особи на ім’я Ольга придбала спиртовмісний напій кустарного виробництва – самогон в кількості 1,5 літра, який в подальшому зберігала за місцем свого проживання.

         Після цього, 09.07.2010 р. близько 18 години ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 за 6.00 гривень 0,25 літра самогона, а 10.07.2010 р. близько 12 години в такій же кількості за 6 гривень – ОСОБА_4

         В апеляції прокурор, який приймав участь у суді 1 інстанції просить вирок суду змінити, виключивши з нього вказівку про застосування додаткової міри покарання у виді позбавлення права займатися видами підприємницької діяльності щодо яких є спеціальна заборона на строк 1 рік, бо засуджена вказаною підприємницькою діяльністю не займається.

          Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши вирок суду в межах апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція  підлягає задоволенню з наступних  підстав.

          Як вбачається з вироку суд, призначаючи покарання ОСОБА_2, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини справи, що пом’якшують та обтяжують покарання.

          Разом з тим, суд допустився помилки, призначивши ОСОБА_2 поряд з основним покаранням додаткове у виді позбавлення права займатися видами підприємницької діяльності щодо яких є спеціальна заборона строком на 1 рік.

         Згідно ст. 55 КК України позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю застосовується як додаткове покарання лише в тих випадках, коли вчинення злочину було пов’язане з посадою  засудженого або заняттям ним певною діяльністю.

         Згідно матеріалів справи ОСОБА_2 відповідно до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців на обліку як приватний підприємець не перебуває, відповідно підприємницькою діяльністю не займається і тому до неї не може бути застосоване зазначене додаткове покарання.

         За таких обставин колегія суддів виключає з вироку застосування додаткового покарання передбаченого санкцією ч.1 ст. 203 КК України.

         Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах,

у х в а л и л а:

апеляцію прокурора, який приймав участь у суді 1 інстанції задовольнити, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 28 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 змінити.

         Вважати її засудженою до 850 гривень штрафу без додаткового покарання.

Судді: