Справа №_ 2-4762/10___

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

     24 листопада 2010 року.                                                                                                                  м. Овруч                                                                                        

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого – судді        Гришковець А.Л.

із секретарем                    Каленською Н.В.,  

з участю позивача            ОСОБА_1,

відповідача                        ОСОБА_2,  

     розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду і просить розірвати шлюб з відповідачем, мотивуючи тим, що подружнє життя з відповідачем не склалося, оскільки в сім’ї було відсутнє взаєморозуміння. Відповідач ніколи не підтримував сім’ю матеріально. Порушував подружню вірність. В грудні 2009 року вони припинили спільне проживання. Вона на даний час проживає з іншим чоловіком, від якого чекає дитину.  Дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 просить залишити на проживання з нею.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечує.  

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

     Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 23.02.1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб 23.02.1996 року (актовий запис №13).

      Від спільного шлюбу сторони мають дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 09.04.2002 року.  

      Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 СК України.

     Зі змісту ч.3 ст. 110 СК України слідує, що чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнано іншою особою.

     Стаття 112 СК України передбачає, що суд  з`ясовує фактичні взаємини подружжя , дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя  подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

     В судовому засіданні встановлено, що відносини між сторонами не склалися. Вони з грудня 2009 року проживають окремо. Позивач чекає дитину від ОСОБА_4, який в судовому засіданні визнав своє батьківство щодо зачатої дитини. Тобто фактично шлюб не існує, збереження сім`ї стало неможливим.

     Відповідно до ч.3 ст. 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

     Оскільки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг чотирнадцятирічного віку, то відповідно він має право сам визначати місце свого проживання, а тому вимога щодо визначення місця проживання дитини задоволенню не підлягає.  

Питання про поділ майна подружжям не ставиться.

Позивачем сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн..

     Від сплати судового збору та державного мита  при розірванні шлюбу в органах РАЦСу сторони звільнені на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

     Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 196, 212-215, 218, 226  ЦПК України, суд, -

РІШИВ:

    Позов задовольнити частково.

         Розірвати шлюб зареєстрований 23 лютого 1996 року відділом РАЦС Овруцького РУЮ  між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3,  (актовий запис №13).

          В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.  

          Від сплати судового збору та державного мита  при розірванні шлюбу в органах РАЦСу сторони звільнені.  

     На рішення суду до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення.

   Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів   з дня отримання копії цього рішення.      

СУДДЯ :