КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

                                                                                             Справа № 2-а-707/

2010 р.  

П О С Т А Н О В А

іменем України

17 серпня 2010 року     Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого – судді Непши О.І.,

при секретарі – Піроженко А.О.,

за участю позивача – ОСОБА_1    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України у Миколаївській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

в с т а н о в и в :

14 травня 2010 року позивач звернувся із вказаним адміністративним позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що 28 квітня 2010 року він притягнутий до адміністративної відповідальності у виді штрафу у сумі 510, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП. Як зазначено у постанові, позивач у вказаний день близько 11 год. 05 хв., керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, по вул.Артема та пр.Жовтневому у м.Миколаєві не зупинив транспортний засіб перед світлофорним об’єктом та виїхав на перехрестя на заборонний сигнал світлофору, чим допустив порушення п.16.3 ПДР. У позові позивач зазначає, що постанова є необґрунтованою і безпідставною. Так, у вказаний день він рухався на автомобілі по вул.Артема з боку заводу «Океан» до пр.Жовтневого. При увімкненому зеленому сигналі світлофора позивач почав виконувати маневр повороту ліворуч. Перед ним рухалося ще два транспортні засоби. Завершуючи маневр повороту, позивач побачив жінку-пішохода, яка почала переходити проїзну частину проспекту. Позивач, перебуваючи на перехресті, зупинився, аби надати дорогу пішоходу, після чого продовжив рух. Навпроти Жовтневої ЦРЛ його автомобіль був зупинений інспектором ДАІ Павловим О.Г., який повідомив позивачу, що останній порушив правила проїзду перехрестя. Пояснення позивача про дійсні обставини справи не були взяті до уваги, інспектор також відмовився опитати пішохода, якого пропустив позивач. За таких обставин позивач вважає, що порушені його процесуальні права як особи, яка притягається до відповідальності, фактично єдиним доказом вини позивача є протокол про адміністративне правопорушення, складений працівниками ДАІ, через що оскаржувана постанова не відповідає фактичним обставинам справи, а тому притягнення його до адміністративної відповідальності та застосування стягнення є незаконним.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, обставини, викладені у позові, підтвердив.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, втім надіслав на адресу суду заяву, в якій просив слухати справу за відсутності представника, та письмові заперечення проти позову.

В своїх запереченнях відповідач вказує, що 28 квітня 2010 року нагляд за дорожнім рухом по пр.Жовтневому в районі вул.Артема в м.Миколаєві здійснювався державтоінспектором Павловим О.Г. Там же близько 11 год. 05 хв. після проїзду перехрестя був зупинений автомобіль позивача, який порушив вимоги дорожнього знаку 5.62 «Місце зупинки» та п.16.3 ПДР, а саме – не зупинився перед вказаним дорожнім знаком та проїхав перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофору. Тому державтоінспектором після виявлення проступку складений протокол про адміністративне правопорушення та прийнята постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 грн. Відтак, відповідач зазначає, що дії його працівника є законними, просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд з'ясував такі фактичні обставини.

28 квітня 2010 року об 11 год. 15 хв. інспектором Павловим О.Г. щодо позивача складений протокол серії ВЕ № 203237 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.2 КУпАП (заповнений нерозбірливо). В протоколі наявні власноруч викладені позивачем пояснення, зі змісту яких вбачається, що він не згоден з протоколом, тому що виїхав на перехрестя на зелене світло, а проїжджав – на жовте, п.8.7.3 (в) та п.8.11 ПДР (а.с.7).

В той же день постановою вказаної посадової особи серії ВЕ № 153916 по справі про адміністративне правопорушення позивач визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП України, та підданий штрафу в розмірі 510  грн. З описової частини постанови слідує, що позивач 28 квітня 2010 року близько 11 год. 05 хв., керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1, по вул.Артема та пр.Жовтневому не зупинив транспортний засіб перед світлофорним об’єктом та виїхав на перехрестя на заборонний сигнал світлофору, чим порушив п.16.3 ПДР. (а.с.6).

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами, встановленими ч.2 ст.71 КАС України в   адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як визначає ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових  доказів, висновків експертів.

В той же час ст.251 КУпАП визначає ще більше коло доказів у справі про адміністративне правопорушення, і, вказує, що, окрім протоколу про адміністративне про адміністративне правопорушення, доказами також можуть бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протокол про вилучення речей і документів, а також інші документи.

В судове засідання відповідач будь-яких доказів своїх заперечень проти позову, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, не надав. Втім, суд критично сприймає як доказ вказаний протокол, тому що він відображає лише суб’єктивну оцінку працівником ДАІ дорожньої обстановки. Будь-які інші докази, зазначені у ст.251 КУпАП, суду не представлені, разом з тим пояснення позивача, надані під час складання протоколу, не перевірені.

За викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не доведений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а через це не доведена і правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Відтак, суд находить адміністративний позов обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.  

Крім того, як визначає п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. В той же час за правилами п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення в разі незаконності чи необґрунтованості винесеної постанови скасовує постанову і закриває справу.

Керуючись ст.ст.158, 160-162 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 28 квітня 2010 року серії ВЕ № 153916 скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутності події адміністративного правопорушення.

Згідно зі ст.171-2 КАС України постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                         О.І.Непша