Справа № 2-235/10    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 року         Сихівський районний суд м. Львова

в складі : головуючої – Волоско І.Р.,

при секретарі – Слободі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ТзОВ “Львівські автобусні заводи”  про стягнення заборгованої заробітної плати у зв”язку з простоєм не з вини працівника, виплату середньомісячної заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні, виплату компенсації за невикористану відпустку,-

ВСТАНОВИВ:

    Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути на свою користь заборговану заробітну плату у зв”язку з простоєм не з вини працівника у розмірі 5293,80 грн.; виплату середньомісячної заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 9134,40 грн., компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 1992,96 грн. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що перебував у трудових відносинах із ТзОВ “Львівські автобусні заводи”, працюючи на посаді провідного інженера-технолога, 23 квітня 2009 року був звільнений у відповідності до ст.38 КЗпП України наказ № 28-кс від 23.04.2009 р., згідно чинного законодавства роботодавець йому повинен був здійснити виплату вихідної допомоги у розмірі не меншому середньомісячного заробітку, проте останнім так і не було здійснено вказаної виплати, а саме : не було виплачено заборгованість із заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку за 24 дні.  За час його роботи на підприємстві, починаючи з 12.12.2008 р. по 05.05.2009 р. роботодавець незаконно на підставі наказів директора ТзОВ „ЛАЗи” „Про зміни в графіку роботи підприємства” № 147 від 23.10.2008 р., № 148 від 27.10.2008 р., № 161 від 11.12.2008 р., № 162 від 11.12.2008 р., № 163 від 11.12.2008 р., № 2 від 22.01.2009 р., № 4 від 06.02.2009 р. та ін., в односторонньому порядку, без його згоди та згоди профспілки, до якої він належав, змінив умови праці та встановив графік роботи, за яким припинився п”ятиденний робочий тиждень і внаслідок чого припинилась і виплата належної йому заробітної плати. Через незаконні дії роботодавця у нього з 12.12.2008 р. по теперішній час розпочався вимушений простій.        

    В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд  справи, у зв”язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

           Представник відповідача Станкевич Х.З. у судове засідання не з”явилася, хоча належним чином була повідомлена про розгляд  справи, у зв”язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу у її відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

      Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

    Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно, в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов»язань щодо оплати праці.

         Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов”язаний провести розрахунок із звільненим працівником у строк, встановлений ст.116 КЗпП України. Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

          Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ТзОВ «Львівські автобусні заводи». Згідно розрахунку, наданого позивачем, підприємство заборгувало останньому 1992,96 грн. компенсації за невикористану відпустку та середньомісячну заробітну плату за весь час до дня фактичного розрахунку у розмірі 9134,40 грн., які і підлягають стягненню з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» в користь ОСОБА_1

            Щодо вимоги позивача про виплату на його користь заборгованої заробітної плати за час простою не з вини працівника, то така задоволенню не підлягає, оскільки протягом  2008-2009 рр. на  ТзОВ “ЛАЗи “ вносились зміни у графіки  роботи підприємства,  які були мотивовані виробничою необхідністю, відсутністю комплектації, обігових коштів, спричинених  фінансовою кризою,  відключенням  електроенергії, відсутністю укладених замовлень на виготовлення продукції; зокрема, це  накази директора ТзОВ „ЛАЗи” „Про зміни в графіку роботи підприємства” № 147 від 23.10.2008 р., № 148 від 27.10.2008 р., № 161 від 11.12.2008 р., № 162 від 11.12.2008 р., № 163 від 11.12.2008 р., № 2 від 22.01.2009 р., № 4 від 06.02.2009 р. та ін. Вищевказані накази директора ТзОВ „ЛАЗи” „Про зміни в графіку роботи підприємства” № 147 від 23.10.2008 р., № 148 від 27.10.2008 р., № 161 від 11.12.2008 р.,  № 162 від 11.12.2008 р., № 163 від 11.12.2008 р., № 2 від 22.01.2009 р., № 4 від 06.02.2009 р. та ін. станом на сьогоднішній день є чинними ; у заявлених позовних вимогах означені накази позивачем ОСОБА_1 не оспорюються, відтак, правових підстав вважати вказані накази незаконними та стягувати середній заробіток за час простою суд не має.

            Із відповідача слід стягнути судові витрати, оскільки згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. “Про державне мито” позивачі за позовами про стягнення заборгованості по заробітній платі звільнені від сплати державного мита.

На підставі ст.ст.   34, 97, 115 КЗпП України  та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

            Позов ОСОБА_1 до ТзОВ “Львівські автобусні заводи”  про стягнення заборгованої заробітної плати у зв”язку з простоєм не з вини працівника, виплату середньомісячної заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні, виплату компенсації за невикористану відпустку – задоволити частково.

           Стягнути з ТзОВ “Львівські автобусні заводи”  на користь ОСОБА_1 1992 /одну тисячу дев”ятсот дев”яносто дві/ грн. 96 коп. компенсації за невикористану відпустку та середньомісячну заробітну плату за весь час до дня фактичного розрахунку у розмірі 9134 /дев”ять тисяч сто тридцять чотири/ грн.40 коп.

             Стягнути з ТзОВ “Львівські автобусні заводи”  в користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. користь ДП “Судово інформаційний центр”.

    Термін оскарження рішення суду - 10 днів з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова.

ГОЛОВУЮЧА:

Рішення є оригіналом і зберігається у цив. справі № 2-1897/09 р.