Справа № 2-3937/10                                                                                                                                                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 року  Залізничний районний суд м.Львова у складі :

головуючого-судді:         Палюх Н.М.

при секретарі:                   Обертас Н.М.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

    Сторони уклали шлюб 14.02.2004 року у Відділі РАЦСу Залізничного РУЮ м.Львова, актовий запис №34 і від спільного подружнього життя мають доньку Олену, 31.05.2004р. народження.

 Позивачка звернулася з позовом у суд про розірвання шлюбу між нею та відповідачем,  покликаючись, що спільне життя у них не склалось, так як між ними не було взаєморозуміння, відповідач зловживав спиртними напоями, постійно вчиняв сварки під час яких наносив їй побої, ображав і принижував її та що вони вже два роки проживають окремо один від одного, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, чому їх сім’я розпалась і примирення між ними неможливе.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала покликаючись на мотиви такого та зазначила, що з лютого 2008 року вони проживають окремо один від одного, не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть та що вона втратила до нього хороші почуття. Просить позов задоволити.

Відповідач позов визнав та зазначив, що дійсно з лютого 2008р. вони проживають окремо один від одного, подружніх відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, переконаний, що їхня сім’я розпалася остаточно, просить шлюб розірвати.

Відповідно до ст.112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, їхніх дітей, що мають істотне значення.

          Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що шлюб між сторонами слід розірвати, оскільки між ними вже тривалий час немає взаєморозуміння, виникали сварки та скандали, і з лютого 2008р. вони проживають окремо один від одного, не підтримують подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, що свідчить про стійкість і тривалість конфлікту між ними.

Суд вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер, оскільки вони не проживають разом і не підтримують сімейних відносин вже довгий час, втратили один до одного хороші почуття і помиритись не бажають, чому такий шлюб слід розірвати.

На утриманні сторін залишається неповнолітня донька.

На підставі ст.ст.  10, 60, 212, 215 ЦПК України, керуючись ст.ст. 109-112 СК України, суд –

вирішив:

     Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, укладений у Відділі РАЦС Залізничного РУЮ м.Львова, актовий запис №34.

 При оформленні розлучення в органах РАЦСу стягнути в дохід держави із ОСОБА_2 – 17 грн. мита, звільнивши ОСОБА_1 від сплати такого.

      Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

      Суддя:

Оригінал рішення.