Справа № 11-765/2010 Головуючий 1 інстанції: Лихошерст В.В.
Категорія – ст. 185 ч.3 КК України Доповідач: Мельниченко Ю.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого : Навозенко Л.С.
суддів: Мельниченка Ю.В., Козака В.І.
за участю прокурора: Артеменко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року.
Цим вироком:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець АДРЕСА_2 українець, громадянин України, освіта професійно-технічна, неодружений, непрацюючий, не військовозобов’язаний, житель АДРЕСА_1 раніше судимий:
- 24.05.2006 року Корюківським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 309 ч.1, 263 ч.1, 70, 75 КК України до 2-х років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 02.04.2007 року іспитовий строк скасовано та направлено в місця позбавлення волі строком на 2 роки;
- 12.06.2007 року Щорським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 263 ч.1, 71 КК України до 2-х років 1 місяця позбавлення волі;
- 28.07.2010 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ст.ст. 263 ч.1, 309 ч.2, 70, 75 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки.
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; за ст. 263 ч.1 КК України до 2 років позбавлення волі; за ст. 263 ч.2 КК України до 3 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, остаточно призначено покарання, шляхом часткового приєднання покарань за кожен із злочинів, у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України частково приєднано невідбуте покарання, призначене вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28.07.2010 року і остаточно до відбування призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області судові витрати за проведення досліджень та експертиз по справі в сумі 976 грн. 56 коп.
Вироком суду засуджений визнаний винним в тому, що 03.05.2010 року, близько 8 години, ОСОБА_1, з метою скоєння крадіжки, прийшов до будинку ОСОБА_2, розташованого в АДРЕСА_3 де, принесеним з собою металевим прутом, зірвав навісний замок та проник всередину житла, звідки викрав електричний обігрівач, вартістю 50 грн., електроплитку, вартістю 150 грн., емальоване відро, ємкістю 10 л., вартістю 35 грн., чим потерпілій було заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 235 грн.
21.05.2010 року, близько 9 години, ОСОБА_1, збираючи металобрухт на міському звалищі „Горбаха”, розташованому на околиці м. Щорс Чернігівської області, знайшов пакет, в якому знаходилися 28 набоїв калібру 7,62 мм., 31 набій калібру 5,45 мм., та штик до гвинтівки. Близько 10 години того ж дня ОСОБА_1 був затриманий співробітниками Щорського РВ УМВС в м. Щорс біля АДРЕСА_4 у якого були виявлені та вилучені вищевказані набої, які згідно балістичної експертизи є боєприпасами, придбання, зберігання і носіння яких заборонено законом, а також штик, який згідно криміналістичної експертизи являється клинковою холодною зброєю, носіння якої заборонено згідно закону.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить застосувати до нього ст. 69 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на менший строк. Зазначає, що він – людина похилого віку, характеризується посередньо, сприяв розкриттю злочинів. Вказує, що за ст.ст. 185 ч.3, 263 ч.1 КК України вину він визнав повністю, але за ст. 263 ч.2 КК України він не визнає вини, оскільки штика у нього не було. Вказує, що при закінченні досудового слідства він не читав матеріалів справи, а підписував документи, довіряючи слідчому.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає вирок суду таким, що підлягає зміні в частині призначеного судом покарання, перевіривши матеріали справи в повному обсязі та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність винності засудженого ОСОБА_1 у вчиненні зазначених у вироку діянь за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних у справі та перевірених в судовому засіданні доказів і є обґрунтованим.
Доводи засудженого ОСОБА_1 про відсутність у нього штика при затриманні є безпідставними та спростовуються матеріалами кримінальної справи, перевіреними у судовому засіданні.
Так відповідно до протоколу огляду місця події від 21.05.2010 року та фото таблиці до нього при зупинці працівниками міліції ОСОБА_1 та його особистому огляді в нього було виявлено та вилучено металеві предмети схожі на набої в кількості 59 штук, а також металічний предмет, схожий на багнет (а.с. 40, 42).
Допитані як свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили про наявність у ОСОБА_1 при особистому огляді 21.05.2010 року предметів, схожих на набої, а також предмету, схожого на багнет до рушниці (а.с.61, 62).
Сам засуджений ОСОБА_1 при допиті його як підозрюваного та обвинуваченого (а.с.65, 89) визнавав, що ним на міському звалищі був знайдений багнет до рушниці, який він хотів разом з іншим металобрухтом продати.
Відповідно до висновку експерта №247 від 07.06.2010 року штик, вилучений у ОСОБА_1 – є бойовою, клинковою холодною зброєю колючої дії. Штик виготовлений заводським способом та є штиком до трьохлінійної (7,62 мм) магазинної гвинтівки зразка 1891 року системи Мосіна.
Разом з тим при призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 суд першої інстанції допустивсь помилки, призначивши покарання за правилами ч.4 ст.70 КК України.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 „ Про практику призначення судами кримінального покарання” у п. 23 зазначено: коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від покарання на підставі ст.75 КК України, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Як вбачається з матеріалів справи за вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2010 року ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 263 ч.1 та 309 ч.2 КК України і йому призначено покарання за ч.1 ст.263 КК України – два роки позбавлення волі; за ч.2 ст.309 КК України чотири роки позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 покарання – чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку три роки.
На засудженого ОСОБА_1 покладено такі обов’язки: 1) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи; 2) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи.
Оскаржуваним вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 03.05.2010 року скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, а 21.05.2010 року скоїв злочини, передбачені ч.1 ст.263 та ч.2 ст.263 КК України.
Зазначеним вироком ОСОБА_1 призначено покарання за ст.185 ч.3 КК України три роки позбавлення волі; за ст.263 ч.1 КК України – два роки позбавлення волі; за ст. 263 ч.2 КК України – три місяці арешту.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено покарання шляхом часткового приєднання покарань за кожен із злочинів у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.
На підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано не відбуте покарання, призначене вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28.07.2010 року і остаточно до відбування призначено покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки і шість місяців.
Колегія суддів вважає незаконним застосування у даному вироку суду ч.4 ст.70 КК України та вважає за необхідне змінити вирок суду першої інстанції в цій частині, відповідно до роз’яснення вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України.
На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає за необхідне вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
За ст.263 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
За ст.263 ч.2 КК України до покарання у виді арешту строком на три місяці.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання шляхом часткового приєднання покарань за кожен із злочинів у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.
Керуючись ст.ст. 365 , 366 КПК України судова колегія ,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Щорського районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2010 року в частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
За ст.263 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.
За ст.263 ч.2 КК України до покарання у виді арешту строком на три місяці.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання шляхом часткового приєднання покарань за кожен із злочинів у виді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 виконувати самостійно.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
СУДДІ:
Мельниченко Ю.В. Навозенко Л.С. Козак В.І.