Справа № 2-а-135/2010р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 серпня 2010 року                            Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Кутового Ю.С.,

      при секретарі - Лашко Л.І.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корюківка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Чернігівській області, інспектора ДПС Менського взводу ДПС Кужима Сергія Анатолійовича про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду в порядку адміністративного судочинства України, посилаючись на те, що постановою серії СВ № 107938 від 03.07.2010 року інспектора ДПС Менського взводу лейтенанта міліції Кужима С.А. він був визнаним  винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу про адміністративні правопорушення. Позивач провину свою не визнає, вважає, що ПДР він не порушував. Не надав на його прохання ніяких доказів, тобто фактичних даних, скоєння ним правопорушення, крім свого бачення. Позивач вважає, що через неправомірність дій інспектора ДПС, він не міг скористатися послугами адвоката, не міг надати докази по справі, не були з’ясовані обставини, що пом’якшують та обтяжують його провину. Позивач просить визнати  протиправними дії інспектора ДПС Менського взводу лейтенанта міліції Кужима С.А. про притягнення  його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, скасувати постанову про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  

              У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, просить визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення  його до адміністративної відповідальності.

Представник УДАІ УМВС в Чернігівській області в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки в суд не повідомив, своєчасно, в установленому законом порядку повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідач Кужим С.А. в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки в суд не повідомив, своєчасно, в установленому законом порядку повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Допитана в якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що перебувала в автомобілі яким керував позивач ОСОБА_1. Після зупинки транспортного засобу на вимогу працівника ДАІ, ОСОБА_1 вийшов зі свого автомобіля та надав відповідні документи останньому. Стверджувала, що працівник ДАІ не представившись відразу почав складати протокол про адміністративне правопорушення не беручи до уваги пояснення ОСОБА_1, який заперечував щодо порушення ним вимог правил дорожнього руху. Також працівник ДАІ не взяв до уваги прохання позивача щодо занесення до протоколу про адміністративне правопорушення показань свідка, а також відмовився надати дані щодо проходження приладом РАДІС 2035 повірки та показати місце опломбування з занесенням до протоколу даних повірки та номеру пломби. Зазначила, що позивач не скоював правопорушення.

    Суд, вислухавши позивача, свідка, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити, за наступних підстав. По справі встановлено, що постановою серії СВ № 107938 від 03.07.2010 року інспектора ДПС Менського взводу лейтенанта міліції Кужима С.А., позивач був визнаним  винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Згідно протоколу 03.07.2010 року о 11 годині 37 хвилин в м. Мена по вул. Леніна, ОСОБА_1 керував автомобілем марки Форд, д.н.з. НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 84 км/годину, та перевищив швидкість на 24 км/годину, чим порушив п.12.4 ПДР України. Дане правопорушення було зафіксовано приладом «РАДІС-2035» з проведенням відео зйомки.

Чинним Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено, що справи за адміністративні правопорушення, в тому числі й порушення правил дорожнього руху, передбачені частинами 1 і 2 ст.122 КУпАП, мають право розглядати працівники ДАІ МВС України, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач та представник відповідача у судові засідання не з'явився.

Статтею 141 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими у автоматичному режимі спеціальними засобами, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягуються власники (співвласники) транспортних засобів.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВН1 №051637 від 03 липня 2010 року відеозйомка  проводилась, однак до протоколу не були додані дані технічного приладу яким робилась відеозйомка, за таких умов суд приходить до висновку про неналежність доказу та здобутого не у визначеному законом порядку, тобто такого , що не має доказової сили.

Встановлено, що постанова повинна відповідати вимогам  ст.283 та 284 КУпАП, а саме в ній треба навести докази, на яких зроблено висновок про скоєння особою правопорушення, а також мотиви відкидання інших доказів на які посилається правопорушник. З пояснень в протоколі вбачається, що особою відносно якої складено протокол, зазначено, що він категорично не згоден, що скоїв вказане правопорушення. Позивач послався на пасажира його автомобіля в якості свідка, яка в суді повідомила, що водій не скоював правопорушення, але працівник ДАІ проігнорував даний факт. В постанові в справі про адміністративне правопорушення серії СВ №107938 від 03 липня 2010 року  не зазначено, чому саме дані обставини не взяті до уваги.

Матеріали справи не містять даних про інші докази на підставі яких було прийнято рішення по справі. Відповідачем не надано доказів правомірності винесеної постанови.

Судом враховано, що на даний час відсутня будь-яка можливість здобути інші докази по справі, тому вважає що повернення справи на доопрацювання не доцільне.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відношенні позивача не були зібрані всі необхідні матеріали; не роз'яснено права позивачу, в тому числі право користуватися юридичною допомогою адвоката та інших фахівців в галузі права; права на захист; не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, що є порушенням вимог ст.ст. 268, 278 - 280 КУпАП.

Стаття 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно ч.3 ст.62 Конституції України – усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд, дослідивши всі надані позивачем матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВН1 №051637 та постанову серії СВ № 107938 від 03 липня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, вислухавши пояснення позивача, свідка прийшов до висновку, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення та постанова по справі про адміністративне правопорушення винесені в межах компетенції, але з порушенням вимог ст. ст. 141, 33, 254 - 255, 258, 268, 278 - 280 КУпАП і відповідно до ч.3 ст.2, ст.162 КАС України є протиправними та підлягають скасуванню, як такі, що винесені не на підставі і не у порядку, що передбачені законом, а також необґрунтовано, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

 Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства, витрати віднести на рахунок держави.    

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.ст.141, 33, 122 ч.2, 247, 251, 268, 278 - 280, 289, 293 КУпАП, ст.ст.3, 6, 18 ч.2, 87, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                       П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до УДАІ УМВС в Чернігівській області інспектора ДПС Менського взводу ДПС Кужима Сергія Анатолійовича про визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

    Визнати дії протиправними та скасувати постанову серії СВ № 107938 від 03 липня 2010 року лейтенанта  міліції Кужима Сергія Анатолійовича   про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 300 (триста) гривень відносно ОСОБА_1 та закрити дану адміністративну справу за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.  

    Звільнити сторони від сплати державного мита відповідно законодавства, витрати віднести на рахунок держави.  Копію постанови направити сторонам до відому.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                               Кутовий Ю.С.