АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________Копія
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 22 ” листопада 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.
при секретарі Жищинській І.М.
з участю: сторін, третьої особи, адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 ц- 5188 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду від 16 серпня 2010 року по справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
В березні 2010 року позивачка звернулась до суду і просила звільнити з-під арешту описане актом опису і арешту від 03 березня 2010 року, належне їй майно у вигляді Ѕ частини обладнання перукарні, а саме: двох столів перукарських з дзеркалами, двох стільців на коліщатах і одного на ніжці шкіряних, сушки для волосся, стільця для стрижки дітей, мийки для голови, шафи-стерилізатора для інструментів, бойлера, лампи денного освітлення, куточка шкіряного зі столом, Ѕ частини приміщення магазину, що розташовані за адресою АДРЕСА_1
Рішенням Городоцького районного суду від 16 серпня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати, посилаючись на невідповідність вимогам закону акту опису і арешту майна, на якому відсутній підпис державного виконавця Кайданської Г.А. і який складено без її участі та участі понятих. До того ж, на думку апелянта, невірно проведена оцінка описаного майна і ця обставина, як і подані нею докази про його придбання у ОСОБА_5, з яким на той час не вела спільного господарства, залишились поза увагою суду. Звертає увагу на те, що описане майно використовується нею при здійсненні підприємницької діяльності, не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя , а тому підлягає негайному звільненню з-під арешту. Вважає, що вона, як приватний підприємець і бувша дружина ОСОБА_3 не повинна нести відповідальності за його борги.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з постановленням нового рішення з наступних підстав.
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Мельник В.М. Справа № 22ц- 5188
Доповідач – Переверзєва Н.І. Категорія № 57
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що описане державним виконавцем майно придбано за спільні кошти подружжя і в той час, коли ОСОБА_2 ще не була зареєстрована приватним підприємцем та перебувала у шлюбі з ОСОБА_2, отже воно не може вважатись лише майном позивачки.
Однак, такі висновки суду суперечать обставинам справи і не відповідають нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, до того ж у рішенні суду відсутні посилання на такі норми.
З матеріалів справи вбачається, що з 13 серпня 1993 року по 21 грудня 2007 року позивачка ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі. 14 грудня 2006 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про державну реєстрацію як приватного підприємця, 28 грудня того ж року їй виконавчим комітетом Городоцької районного ради надано дозвіл на розміщення перукарні та магазину по торгівлі промисловими і продовольчими товарами у власному приміщенні по вул. Щорса 5. В грудні 2006 року її чоловік позичив у ОСОБА_7 гроші в сумі 6500 грн., за які придбав меблі для перукарні і означена сума була стягнута із нього в примусовому порядку за рішенням Городоцького районного суду від 15 квітня 2007 року. Як слідує із розписки ОСОБА_3 на а .с. 47 ці кошти були йому повернуті дружиною 27 вересня 2007 року
Вироком цього ж суду від 14 серпня 2008 року ОСОБА_3 визнано винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України та стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_4 10100 грн. матеріальних збитків, 3000 грн. моральної шкоди та 600 грн. витрат за надання юридичної допомоги. На виконання означеного вироку, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Городоцького районного управління юстиції 03 березня 2010 року описано і накладено арешт на наступне майно: два столи перукарських з дзеркалами, два стільці на коліщатах і один на ніжці шкіряних, сушки для волосся, стілець для стрижки дітей, мийку для голови, шафу-стерилізатор для інструментів, бойлер, лампи денного освітлення, куточок шкіряний зі столом, Ѕ частину приміщення магазину, що розташовані за адресою АДРЕСА_2 яке оцінено в 25000 грн. Означене майно використовується позивачкою для зайняття підприємницькою діяльністю, що визнається всіма учасниками процесу.
Відповідно до положень ст.ст. 57,61 Сімейного кодексу України, роз’яснень, що містяться в п.29 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя” майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший з подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.
Виходячи із наведених норм права, встановлених судом обставин, описане майно є майном фізичної особи – підприємця ОСОБА_5 не являється спільною сумісною власністю подружжя, тому воно підлягає звільненню з-під арешту.
Керуючись ст. ст.51, 61 Сімейного кодексу України, 52 Цивільного кодексу України, ст.ст. 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити.
Рішення Городоцького районного суду від 16 серпня 2010 року скасувати.
Позов задоволити.
Звільнити з-під арешту майно у вигляді Ѕ частини обладнання перукарні, а саме: двох столів перукарських з дзеркалами, двох стільців на коліщатах і одного на ніжці шкіряних, сушки для волосся, стільця для стрижки дітей, мийки для голови, шафи-стерилізатора для інструментів, бойлера, лампи денного освітлення, куточка шкіряного зі столом, Ѕ частини приміщення магазину, що розташовані за адресою АДРЕСА_1
Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу: Суддя Н.І. Переверзєва