АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ______________________________________________________________Копія

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          “ 11  ”  жовтня  2010 року                                           м. Хмельницький

                               Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                      Апеляційного суду Хмельницької області

           в складі : головуючого – судді Харчука В.М.

    суддів:  Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

    при секретарі  Вінярській А.А.

                                  з участю:  представника позивача, ОСОБА_1

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22 ц- 4714  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду від 10 червня 2010 року по справі за позовом виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа Старокостянтинівське комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства „Водоканал”

        Заслухавши доповідача,  пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

                                                           в с т а н о в и л а:  

В березні 2010 року виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради звернувся до суду і просив постановити рішення про знесення самочинної забудови ОСОБА_1  та зобов”язати її повернути до Старокостянтинівської міської ради самовільно зайняту земельну ділянку під хлівом, очистити її від самочинно побудованого об”єкту  протягом 10 днів після набрання чинності рішенням Старокостянтинівського районного суду.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 10 червня 2010 року позов задоволено.

Зобов”язано ОСОБА_1 знести самочинно побудований хлів за адресою АДРЕСА_1 та повернути Старокостянтинівській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку під хлівом протягом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Уповноважено виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради власними силами очистити земельну ділянку від самочинно побудованого хліва в разі не звільнення ОСОБА_1 земельної ділянки у добровільному порядку протягом десяти днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 8 грн.50 коп. судового збору на користь держави.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, як при проголошенні вступної і резолютивної частини рішення, так і при врученні їй позовної заяви

_______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –  Сагайдак І.М.                Справа № 22ц- 4714

Доповідач – Переверзєва Н.І.                                            Категорія № 57

та прийнятті її до розгляду. Вважає позов щодо розташування земельної ділянки під водогоном  недоведеним,  просить зважити  на те,  що  будинок,  в  якому  вони  з  чоловіком

отримали квартиру та допоміжна споруда у вигляді хліва побудовані в кінці 19 століття, останній був призначений для зберігання твердого палива до часу, коли будинок був газифікований. Оскільки вона у встановленому Законом порядку приватизувала квартиру, то в свідоцтво про право власності саме з вини районного БТІ не внесено відповідні відомості про приватизацію допоміжного приміщення, яке вона ніколи не купувала, однак суд на це не зважив і невірно виклавши обставини, прийняв рішення, яке дискримінує її права. Крім того, звертає увагу на пропуск позивачем строку позовної даності і не вирішення судом питання про поновлення цього строку.

    Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду  - скасуванню  з наступних підстав.

    Відповідно до вимог п. 4  ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.

    Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

    Задовольняючи позов виконкому Старокостянтинівської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, суд першої інстанції керувався положеннями ст.ст.152 та 212 Земельного кодексу, що визначають права власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю і виходив з того, що самовільно зайнята ОСОБА_1 земельна ділянка підлягає поверненню власникові із знесенням самочинно побудованого хліва. Однак, поза увагою суду залишилась та обставина, що позов заявлено неналежним позивачем, який не є власником спірної земельної ділянки.  

Згідно вимог ст.ст. 8-12 Земельного кодексу України до компетенції сільської, селищної, міської ради віднесено вирішення питань щодо розпорядження землями відповідних територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб  і надання їх у користування.

Ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виконавчі органи рад – органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Відповідно до вимог ст. 31 цього Закону визначено перелік власних і делегованих повноважень виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад і серед них відсутні повноваження щодо вирішення  питань про надання дозволу на будівництво об”єктів містобудування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об”єктів містобудування та упорядкування територій, які відповідно до ст. 12 Закону України „Про планування і забудову територій” віднесені до компетенції міської ( в даному випадку Старокостянтинівської) ради . З огляду на ці нормативні положення слідує, що з негаторним позовом мала право звернутись тільки Старокостянтинівська міська рада, а не її виконком. Дана обставина залишилась поза увагою суду і він вирішив позов, пред”явлений неналежним позивачем.

      Виходячи з наведеного та враховуючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права і допущені порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, апеляційний суд постановляє своє рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.ст. 8-12, 152, 212 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 31 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, колегія суддів

                    р  і  ш  и  л  а  :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 задоволити частково.

    Рішення Старокостянтинівського районного суду від 10 червня 2010 року  скасувати.

    В задоволенні позову виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.                

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: підпис

Судді:  підписи

Копія відповідає оригіналу:   Суддя                                                     Н.І. Переверзєва