АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 20 ” вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Костенка А.М.
при секретарі Вінярській А.А.
з участю: представника ОСОБА_1 та
представника Хмельницької райдержадміністрації
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 ц-3098 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 06 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Хмельницької райдержадміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третіх осіб – виконкому Хмельницької міської ради, управління земельних ресурсів у Хмельницькому районі про визнання недійсним та скасування Державних актів на право власності на земельну ділянку та усунення перешкод в її користуванні, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання незаконними розпоряджень Хмельницької райдержадміністрації та за об’єднаним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, виконкому Хмельницької міської ради, третіх осіб – відділу земельних ресурсів про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на землю, скасування рішень виконавчого комітету Хмельницької міської ради про надання у користування та передачу у власність земельної ділянки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
У травні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, виконавчого комітету Хмельницької міської ради, треті особи – Хмельницька РДА та Хмельницький районний відділ земельних ресурсів про скасування Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 09 вересня 1997 року. В обґрунтування своїх вимог вказувала, що 20.02.2006 року вона відповідно до договору купівлі-продажу придбала у ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1. 28 квітня 2006 року отримала Державний акт на право приватної власності на зазначену земельну ділянку. Однак їй стало відомо, що відповідачці також видано Державний акт серії НОМЕР_1 від 09 вересня 1997 року на цю ж земельну ділянку. Вважає, що остання отримала такий без законних підстав і просить визнати його недійсним.
В червні 2007 року ОСОБА_2 уточнила свої позовні вимоги і просила скасувати рішення виконкому Хмельницької міської ради: від 10.10.1996 року № 1181 в частині надання у користування ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1000 м .кв. по АДРЕСА_1 та від 27.02.1997 року № 1434 про надання у власність цієї земельної ділянки, а також скасувати Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 09.09.1997 року на ім”я ОСОБА_1 _______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Салоїд Н.М. Справа № 22ц- 3098
Доповідач – Переверзєва Н.І. Категорія № 57
22 травня 2007 року ОСОБА_1 пред”явила позов про визнання недійсним та скасування Державного акту на право власності на земельну ділянку від 28.04.2006 року виданий на ім”я ОСОБА_2, а також просила визнати її право на вказану земельну ділянку та відновити стан земельної ділянки, усунувши наслідки будівництва, а також не чинити перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що рішенням Хмельницького міськвиконкому № 1181 від 10.10.1996 року їй була виділена земельна ділянка під індивідуальну забудову по АДРЕСА_1 в житловому масиві „Обрій”. Рішенням Хмельницького міськвиконкому № 1434 від 27.02.1997 року вказана земельна ділянка була передана їй у приватну власність. На підставі цього рішення у вересні 1997 року вона отримала Державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 від 09.09.1997 року. Коли в квітні 2007 року невідомі особи почали землевпорядні роботи та самовільне будівництво на належній їй земельній ділянці, дізналася, що 28.04.2006 року ОСОБА_2 було видано Державний акт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 31 жовтня 2007 року позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 об’єднані в одне провадження.
В ході вирішення спору ОСОБА_1 заявила клопотання про залишення без розгляду її вимоги про відновлення попереднього стану земельної ділянки по АДРЕСА_1 і ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 15 березня 2010 року воно задоволено.
Останнім рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 06 травня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 01 листопада 2005 року № 969/05-р „Про надання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків” в частині надання земельної ділянки на праві власності ОСОБА_3 по АДРЕСА_1
Визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області № 1099/06-р від 31.10.2006 року „Про надання дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт під будівництво житлового будинку”.
Визнано недійсним та скасовано:
Державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий на ім»я ОСОБА_3 11.11.2005 року на земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1, площею 1000 кв. м.
Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1, виданий 28 квітня 2006 року на ім”я ОСОБА_2.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_1, укладений 20 лютого 2006 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Зобов’язано ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 72100грн.
В задоволенні позову заяви ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 10,9 грн.
Скасовано арешт та заборону на проведення будівельних робіт, накладений ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 21 травня 2007 року, на земельну ділянку, розташовану на території Грузевицької сільської радив АДРЕСА_1.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд належним чином не дослідив та не оцінив зібрані по справі докази щодо порядку передачі права користування земельною ділянкою. На думку апелянта, на час постановлення рішення земельна ділянка знаходилась у власності Хмельницького району і виконком Хмельницької міської ради не мав жодного права розпоряджатись нею. Натомість лише райдержадміністрація була вправі передати її у власність ОСОБА_3, що і було зроблено у чіткій відповідності до вимог земельного законодавства.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державний органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об”єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Ст. 163 ЗК України передбачено підстави набуття права на землю, зокрема згідно з п.5 цієї статті надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Підстави припинення права власності та користування земельними ділянками визначені ст.ст. 140, 141 ЗК України. Відповідно до ч.1 ст. 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що Постановою Верховної Ради України від 18 жовтня 1996 року №425/96-ВР Хмельницькій міській раді попередньо погоджено місце розташування індивідуальної житлової забудови на землях радгоспу ім. Щорса (65,0 га земель, в тому числі 57,0 га ріллі), а Постановою Верховної Ради України від і від 4 квітня 1997 року №180/97-ВР ці землі вилучені у акціонерного сільськогосподарського підприємства „Гречани” та надані у постійне користування Хмельницькій міській раді. З рішення п’ятої сесії Хмельницької районної ради ХХІІ скликання від 8 вересня 1995 року №8 вбачається, що сесія Хмельницької районної ради затвердила рішення Хмельницької районної ради народних депутатів від 17.08.1995 року №174 „Про відведення земельної ділянки міськвиконкому під індивідуальну забудову площею 70 га за рахунок земель радгоспу ім. Щорса”.
Матеріалами справи також підтверджується, що відведенню міській раді зазначених земель, на якій розташована виділена ОСОБА_1 земельна ділянка, передували акт відведення земельної ділянки в натурі та закріплення її границь межовими знаками встановленого зразка в травні 1997 року, висновки відповідних органів про погодження даного відведення землі, в тому числі висновки №19 від 15.07.1994 року Хмельницької міської та обласної СЕС від 05.04.1995 року, висновки відділу земельних ресурсів, управління архітектури, головного архітектора Хмельницького району, радгоспу ім.. Щорса, державної екологічної експертизи від 17.01.1996 року, погодження Хмельницької райдержадміністрації місця розташування і площі земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво від 23.01.1996 року , погодження радгоспу ім.. Щорса на відведення 70 га земельної ділянки та протокол №2 загальних зборів членів сільськогосподарського підприємства закритого типу „Гречани” від 22.01.1996 року про погодження проекту відведення земель у постійне користування Хмельницькій міській раді під індивідуальну забудову.
За наведених обставин, суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що виконавчий комітет Хмельницької міської ради при прийнятті оспорюваних рішень та видачі ОСОБА_1 Державного акта про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 діяв в межах своїх повноважень і відповідно до вимог ст.ст. 10, 17 Земельного кодексу України 1992 року.
Згідно ч.3 ст. 43 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” розпорядження голови державної адміністрації, що суперечить Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Як слідує з матеріалів справи, передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка, відповідно до вимог ч.5 ст. 116, ч.1 ст. 149 ЗК України не була вилучена у неї, однак розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 02 листопада 2005 року № 969/05-р „Про надання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків” надана ОСОБА_3 і останній 11 листопада того ж року отримав Державний акт про право власності на неї серії НОМЕР_2. 20 лютого 2006 року ОСОБА_3 провів її відчуження ОСОБА_2 за 72000 грн., згідно договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Хмельницької районної державної нотаріальної контори. На підставі цього договору ОСОБА_2 Хмельницькою районною державною адміністрацією 28 квітня 2006 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,10 га по АДРЕСА_1, а 31 жовтня того ж року ОСОБА_2 за розпорядженням Хмельницької райдержадміністрації отримала дозвіл на проведення проектно-вишукувальних робіт під будівництво житлового будинку на цій ділянці..
Вищенаведене дає підстави дійти висновку про відсутність законних підстав для прийняття Хмельницькою РДА розпорядження від 02.11.2005 року про передачу у власність ОСОБА_31000 кв. м. земельної ділянки по АДРЕСА_1 та видачі йому Державного акту на право власності на цю земельну ділянку без вилучення її у ОСОБА_1
Недійсність зазначених розпоряджень та Державного акта на землю на ім’я ОСОБА_3 тягне відповідно і недійсність договору купівлі-продажу від 20 лютого 2006 року, укладеного між ним та ОСОБА_2
Згідно з ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не впливають на законність рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.
Керуючись ст. ст.307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 06 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу: Суддя Н.І. Переверзєва