АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
______________________________________________________________Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 27 ” вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Кізюн О.Ю., Переверзєвої Н.І.
при секретарі Кричківській А.Ю.
з участю: сторін
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц – 3070 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Волочиського районного суду від 05 травня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Федірківської сільської ради про встановлення меж присадибної земельної ділянки та внесення змін до Державного акта на право приватної власності на землю.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
в с т а н о в и л а:
В липня 2009 року ОСОБА_1 звернулася в суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Федірківської сільської ради про встановлення меж присадибної земельної ділянки та внесення змін до Державного акта на право приватної власності на землю, виданого на ім’я ОСОБА_2 В обґрунтування своїх вимог вказувала, що в с. Федірки їй передано у власність земельну ділянку площею 0,46 га., а відповідачі є суміжними землекористувачами. Виготовити акт на означену земельну ділянку вона не може, оскільки відповідачі не погоджують меж. Згідно висновку судової земельно - технічної експертизи, складеної 24.04.2008 року судовим експертом Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, існуючі межі суміжних земельних ділянок її та відповідачів не відповідають правовстановлюючим документам. Згідно висновку експерта ОСОБА_2 порушив межові знаки і захопив частину її земельної ділянки, у зв’язку з чим межі з відповідачем ОСОБА_3 також не відповідають правовстановлюючим документам. Федірківська сільська рада на її звернення з даного питання склала акт 28.04.2009 року, де зазначила, що межі між земельними ділянками зазначених сторін не встановлювалися та рішення сільською радою не приймалося. Іншим шляхом вирішити спір між ними неможливо і тому просила задовольнити позов.
Справа судами розглядалася двічі.
Останнім рішенням Волочиського районного суду від 05 травня 2010 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Федірківської сільської ради про встановлення меж присадибної земельної ділянки та внесення змін до Державного акта на право приватної власності на землю відмовлено.
________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Ніколова С.В. Справа №22ц- 3070
Доповідач –Кізюн О.Ю. Категорія № 45
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалите нове рішення, яким задоволити її позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що суд першої інстанції усупереч вимогам ст.212 ЦПК України не провів повного і всебічного дослідження доказів у справі, зібраним доказам дав однобічну оцінку.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що сторони є суміжними землекористувачами і між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує спір щодо встановлення межі між їхніми земельними ділянками.
Як видно з матеріалів справи, згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 01.08.2001 року ОСОБА_2 в порядку спадкування став власником земельної ділянки площею 0,59 га в АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцеві ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого Федірківською сільською радою 03.09.2000 року. Відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, розмір цієї ділянки становить – 52,70 х 103,20 х 53,90 х 117,20 (а.с. 54,56).
Рішенням Федерківської сільської ради від 22.10.2004 року у власність ОСОБА_1 передано земельну ділянку площею 0,46 га в АДРЕСА_2, в зв’язку із успадкуванням неюІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті матері ОСОБА_6 житлового будинку з надвірними будівлями за цією адресою (а.с. 18, 55).
Протягом 2003-2007 років з метою урегулювання спору між сторонами узгоджувальною комісією Федірківської сільської ради Волочиського району неодноразово встановлювалися межові знаки між земельними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, і з межовими знаками, які були встановлені комісією 04.07.2006 року, ОСОБА_1 погодилася (а.с. 47, 48, 71).
Згідно висновку судової земельно-технічної експертизи від 28.04.2008 року фактичний розмір земельної ділянки ОСОБА_1 становить 0,4581 га замість 0,46 га, фактичний розмір земельної ділянки ОСОБА_2 становить 0,5738 га замість 0,59 га. Зазначено, що межові знаки земельної ділянки ОСОБА_1 порушені з боку суміжного землекористувача ОСОБА_2 по стороні БЖ на 1 м., по стороні КЗ – на 3 м.
З цього ж висновку видно, що належна ОСОБА_2 земельна ділянка по периметру з трьох сторін зменшилася у порівнянні з планом зовнішніх меж, зазначених в Державному акті, а саме: по лінії БЖ – 53,70 м. замість 5,90 м, по лінії ЖЗ – 116,28 м. замість 117,20 м, по лінії КБ, де проходить межа з земельною ділянкою ОСОБА_1 – 101,63 м. замість 103,20 м.
З’ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, давши належну оцінку зібраним доказам, в тому числі й висновку судової земельно-технічної експертизи від 28.04.2008 року та висновку спеціаліста Хмельницького бюро технічної інвентаризації, суд першої інстанції підставно зазначив, що висновки є суперечливими, не узгоджуються з іншими доказами, тому обґрунтовано визнав вимоги позивачки щодо порушення межових знаків відповідачами недоведеними.
За таких обставин та з огляду на положення ст.ст.125,126 Земельного кодексу України, ст.41 Конституції України у суду не було підстав для визнання частково недійсним Державного акта на право приватної власності на землю, виданого на ім’я ОСОБА_2
Доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази чи закон, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Волочиського районного суду від 05 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: підпис.
Судді: підписи.
Копія вірна: суддя О.Ю.Кізюн