АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________________Копія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“ 15 ” вересня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючого – судді Харчука В.М.
суддів: Переверзєвої Н.І., Шершуна В.В.
при секретарі Вінярській А.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22 ц- 3065 за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 28 квітня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про перерахунок пенсії інваліду 3-ї групи Чорнобильської катастрофи
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а:
В лютому 2010 року позивач звернувся до суду і просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому провести перерахунок пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, виходячи із мінімального розміру 498 грн. і в послідуючому нараховувати йому та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, з урахуванням мінімальної пенсії за віком, встановленої на кожен рік Законом України „ Про Державний бюджет”.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 28 квітня 2010 року позов задоволено.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1, передбаченої ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов”язано Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому провести перерахунок пенсії за період з 01 січня по 31 грудня 2009 року включно, виходячи із мінімального розміру пенсії за 2009 рік – 498 грн.
Зобов”язано управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому призначити ОСОБА_1 пенсію у відповідності до ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, 67 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі не нижче державної пенсії – не менше шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю – 50 % мінімальної пенсії за віком
В своїй апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому означену постанову вважає незаконною, просить її скасувати, посилаючись на те, що Закон України „Про Державний бюджет на 2008 рік” та постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року визначали розмір додаткової пенсії в оспорюваний позивачем період. До того ж, фінансування таких витрат, здійснюється не за
рахунок коштів Пенсійного фонду, а із Державного бюджету України, тому в діях управління Пенсійного фонду України немає жодних порушень. Не визначено законодавчо з _______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Сарбей В.Л.. Справа № 22ц- 3065
Доповідач – Переверзєва Н.І. Категорія № 57
якого саме мінімального розміру пенсії слід обчислювати додаткову пенсію.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний
захист , що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у
старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров”я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення , умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. визнаний інвалідом Ш групи і належить до 1 категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч.1 ст. 50 , ч. 4 ст. 54 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами Ш групи, призначається щомісячна державна пенсія у розмірі не менше 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того це право йому гарантується ч.2 ст. 46 Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, тому посилання апелянта на відповідність його дій Положенню „Про пенсійний фонд України” та Закону України „ Про загальнообов”язкове пенсійне страхування” не можна визнати правомірним, оскільки це істотно звужує обсяг прав позивача, встановлених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1. відповідачеві слід було застосовувати ч.1 ст.50 та ч.4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не постанову Кабінету Міністрів України „ Про підвищення розмірів пенсій і інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове пенсійне страхування”, і відсутність іншого мінімального розміру за віком, не є підставою для відмови у реалізації позивачем конституційної гарантії на право на отримання державної і додаткової пенсії.
За наведених обставин апеляційна не підлягає задоволенню і викладені у ній доводи не впливають на законність рішення.
Керуючись ст. ст. 304-1, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому відхилити.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 28 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: підпис Судді: підписи
Копія відповідає оригіналу: Суддя Н.І. Переверзєва