Справа №2-14 2007 року

ЗАОЧНЕ     РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 березня 2007 року                                                                                                           смт Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.

при секретарі судового засідання Пригінській О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1.,

розглянувши у приміщенні Розівського районного суду Запорізькій області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява до Розівського районного суду Запорізької області надійшла 12 лютого 2007 року.

Позивач ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, в якому вказала, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 29 грудня 1986 року. Від шлюбу мають повнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час сім'я розпалася з причин того, що відповідач ОСОБА_2. не піклувався про створення нормальних сімейних стосунків, на тривалий час зникав, не пояснюючи причину своєї відсутності. З березня 2004 року шлюбні відносини фактично припинилися - з означеного часу відповідач поїхав працевлаштовуватися на роботу в м. Маріуполь Донецької області, з'явився вдома лише в січні 2005 року та знову поїхав. За таких обставин позивач ОСОБА_1. вважає подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливим та просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2., зареєстрований 29 грудня 1986 року Розівською селищною радою Куйбишевського району Запорізької області, актовий запис № 52, а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. підтримала повністю свої позовні вимоги по тих підставах, які викладені в позовній заяві та додатково пояснила, що повнолітня донька проживає окремо у м Маріуполь Донецької області. В березні 2004 року відповідач ОСОБА_2. залишив сім'ю та виїхав до м. Маріуполь Донецької області. З'явився вдома лише в січні 2005 року та проживав у своєї матері ОСОБА_4. за адресою: АДРЕСА_1, після чого знову виїхав до м. Маріуполь Донецької області. З цього часу шлюбні відносини припинилися, нині місце проживання відповідача невідоме, зі слів його матері стало відомо, що відповідач фактично створив нову сім'ю. Позивач ОСОБА_1. заперечує проти надання судом строку для примирення.

Відповідач ОСОБА_2., місце перебування якого невідоме, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розміщене у газеті „Запорізька правда" оголошення про виклик до суду, в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із свідоцтва про укладення шлюбу встановлено, що сторони уклали шлюб 29 грудня 1986 року, який зареєстровано Розівською селищною радою Куйбишевського району Запорізької області, про що зроблений актовий запис №52.

Від даного шлюбу мають повнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про її народження.

З пояснень позивача ОСОБА_1. та довідки про склад сім'ї встановлено, що між нею та її чоловіком ОСОБА_2. одруження виявилося невдалим, фактично сім'я розпалася, з березня 2004 року відповідач ОСОБА_1. з позивачем не проживає.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. не виявила бажання зберегти подружні відносини, заперечувала проти надання строку для примирення.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач ОСОБА_2. заперечені проти позову з посиланням на відповідні докази не надав.

За таких обставин у сукупності суд дійшов висновку, що причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу, є обгрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними є неможливим, воно суперечить інтересам кожного з подружжя.

Відповідно до ст.24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якого ухвалено рішення, суді присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позивач ОСОБА_1. при подачі позову про розірвання шлюбу сплатила судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп., рішення ухвалено на її користь, тому суд має підстави для стягнення з відповідачг ОСОБА_2. на її користь понесені судові витрати.

Крім того, позивач ОСОБА_1. при зверненні з позовом до суду понесла витрати в сумі 50 грн. у зв'язку із наданням їй правової допомоги фахівцем в галузі права, що підтверджується матеріалами справи. Оскільки рішення ухвалено на користь позивача ОСОБА_1., то суд має підстави стягнути з відповідача ОСОБА_2. на її користь понесені витрати на правов> допомогу.

Керуючись ст.ст.24,110,112 СК України, ст.ст. 10,11,60,209,212-215,224-226 ЦПК Україна суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2 задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 29 грудня 1986 року Розівською селищною радою Куйбишевськогс району Запорізької області, актовий запис №52, які не мають неповнолітніх дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати в сумі 16 (шістнадцяти) гривень, де 8 (вісім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок - сума сплаченого судового збору, 7 (сім) гривень 50 (п'ятдесят) копійок - сума сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 50 (п'ятдесяти) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито у дохід держави в сумі 8 (восьми) гривень 50 (п'ятдесяти) копійок з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, і подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявок відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.