КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-9730/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Власенкова О.О.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого –судді Лічевецького І.О., суддів –Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі –Погорілій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Державної податкової адміністрації України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2009 р. адміністративну справу за позовом Державної податкової адміністрації України до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вольфа Олександра Леонідовича, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ
Державна податкова адміністрація України (надалі за текстом –«ДПА України») звернулась до суду з позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вольфа О.Л. (надалі за текстом –«Перший відповідач»), Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі за текстом –«Департамент») про визнання неправомірними дій щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.07.2009 р. № 13928769, скасування цієї постанови та зобов’язання першого відповідача винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Позовні вимоги мотивовано тим, що виконавчий документ, за яким було відкрито виконавче провадження, не відповідає вимогам, встановленим статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV (надалі за текстом –«Закон № 606-XIV»). Зокрема, позивач посилався на відсутність у виконавчому листі індивідуального ідентифікаційного номера боржника.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2010 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позову суд дійшов висновку, що індивідуальний ідентифікаційний номер боржника не є обов’язковим реквізитом виконавчого документа.
В апеляційній скарзі ДПА України просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що на примусове виконання до Департаменту надійшов виконавчий лист № 18/53 від 17.07.2009 р., виданий Окружним адміністративним судом м. Києва щодо примусового виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2009 р. про поновлення ОСОБА_3 на посаді начальника головного відділу податкової міліції –першого заступника начальника державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва.
У виконавчому листі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер боржника –ДПА України.
Постановою першого відповідача від 27.07.2009 р. відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим документом.
Частина 1 статті 24 Закону № 606-XIV визначає обов’язок державного виконавця прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
Вимоги до виконавчого документа встановлені статтею 19 Закону № 606-XIV. Зокрема, згідно пункту 3 частини 1 цієї статті у виконавчому документі повинні бути зазначені, найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.
Таким чином, зазначені вище відомості зазначаються у виконавчому документі тільки у разі, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, тобто не є обов’язковими.
Згідно абзацу п’ятому пункту 1.8 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не може бути скасована лише з формальних підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 19 Закону, які не перешкоджають подальшому провадженню виконавчих дій.
З огляду на викладене колегія суддів визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду –без змін.
На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 вересня 2009 р. –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 23 листопада 2010 р.