КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-3364/09 Головуючий у 1-й інстанції: Карапут Л.В.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..
У Х В А Л А
Іменем України
"27" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Петрика І.Й.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради про визнання неправомірною дію в частині прийняття рішення від 23 січня 2006 року №4,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 (далі –ОСОБА_3, позивач) звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до виконавчого комітету Чернігівської міської ради, (далі – ВК Чернігівської міської ради, відповідач) про визнання неправомірною дію в частині прийняття рішення від 23 січня 2006 року №4.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 листопада 2009 року закрито провадження у справі.
Не погоджуючись з ухвалою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 листопада 2009 року, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
В силу статті 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
ОСОБА_3, звертаючись до суду, у позовній заяві просить визнати неправомірною дію відповідача в частині прийняття рішення від 23 січня 2006 року №4 «Про виділення житла підприємствам, громадянам міста, видачу ордерів, затвердження списків громадян, поставлених на квартирний обік».
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір має розглядатися в порядку цивільного судочинства.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. (ч.1 ст.2 КАС України).
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В ст.17 КАС України чітко визначена компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Беручи до уваги положення КАС України та інших процесуальних законів, усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, не належать до адміністративної юрисдикції.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з незабезпеченням позивача житлом як військовослужбовця, звільненого в запас, у передбачений законодавством строк. Дані правовідносини регулюються актами цивільного та житлового законодавства.
Враховуючи ці обставини, є підстави вважати, що предметом спору у даній справі є право приватне, а спірні правовідносини не мають публічно-правового характеру, оскільки спір про захист права конкретної фізичної особи на одержання житла є не публічним, а приватно-правовим.
При цьому, з метою однакового застосування судами загальної юрисдикції положень Конституції та законів України, судом враховується позиція Верховного Суду України, а саме постанова ВСУ від 13.05.2008 року у справі №21-2172во07 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління внутрішніх військ МВС України, третя особа –Військова частина №2260 ВВ МВС, про зобов'язання прийняти рішення та про відшкодування моральної шкоди.
Отже, даний спір, враховуючи суб’єктний склад, має вирішуватися судами в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, судова колегія визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 листопада 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: В.С. Заяць
Суддя: І.Й. Петрик