КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-5154/09/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Сауляк Ю.В.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..
У Х В А Л А
Іменем України
"10" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Парінова А.Б.,
Петрика І.Й.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Барський машинобудівний завод»на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Барський машинобудівний завод»до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання нечинним рішення,
в с т а н о в и в:
Відкрите акціонерне товариство «Барський машинобудівний завод» звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України про визнання нечинним рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року, Відкрите акціонерне товариство «Барський машинобудівний завод»звернулося до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року у справі №2-а-4157/08 за позовом ВАТ «Барський машинобудівний завод»до ГУПФ України у Вінницькій області про визнання нечинним рішення та зобов’язання вчинити певні дії позовні вимоги ВАТ «Барський машинобудівний завод»були задоволені повністю, а саме визнано нечинним рішення ГУПФ України у Вінницькій області від 24.10.2007 року №1513/06-38/09 за результатами розгляду скарги № 2701 від 27.09.2007р. та зобов’язано відповідача протягом 20-ти денного строку, встановленого п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», розглянути та вирішити по суті скаргу Товариства № 2701 від 27.09.2007р.(а.с.17-19). Дана постанова набрала законної сили згідно із ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2009 року.
Враховуючи те, що відповідач участі у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не приймав, він отримав названу вище ухвалу лише 03 листопада 2009 року від позивача.
Отримавши ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду, ГУПФ України у Вінницькій області 20.11.2009 року виконало вимоги постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року та розглянуло відповідну скаргу позивача, шляхом винесення свого рішення за №2864/06-36/09.
Встановлено, що спір між сторонами фактично виник з приводу початку перебігу 20-денного терміну розгляду скарги ТОВ «Барський машинобудівний завод», встановленого п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Зокрема, позивач вважає, що ГУПФ України у Вінницькій області повинно було розглянути його скаргу в 20-денний строк з моменту набрання рішенням Вінницького окружного адміністративного суду законної сили. Натомість, на думку відповідача, ГУПФ України у Вінницькій області правомірно розглянуло скаргу Товариства у 20-денний строк, перебіг якого розпочався з моменту отримання рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі, коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що дійсно постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року набрала законної сили з моменту проголошення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року, однак ГУПФ України у Вінницькій області під час проголошення цього рішення присутнім не було.
Таким чином, очевидним є те, що відповідач не знав і не міг знати про рішення Київського апеляційного адміністративного суду 14 вересня 2009 року, а відтак і не міг знати про набрання законної сили постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року.
А як встановлено з пояснень відповідача, дана ухвала від 14 вересня 2009 року у справі №22а-26138/08 з Київського апеляційного адміністративного суду до нього не надходила.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що лише 3 листопада 2009 року дана ухвала надійшла на адресу ГУПФ України у Вінницькій області, як додаток до запиту ВАТ «Барський машинобудівний завод», що стверджується журналом вхідної кореспонденції відповідача (а.с.68).
Отже, відповідач, отримавши 03 листопада 2009 року копію ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року у справі №22-а-26138/08, з урахуванням постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року у справі №2-а-4157/08, на підставі п.п.5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»розглянув у 20-ти денний термін скаргу Голови правління ВАТ «Барський машинобудівний завод»на рішення начальника Управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області про результати розгляду скарги від 14 вересня 2009 року за №1547/06-25/03, чим виконав вимоги рішення суду першої інстанції та вимоги чинного законодавства.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку розгляд скарги позивача відбувся в термін, встановлений чинним законодавством, оскільки копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року у справі №22-а-26138/08 надійшла 03.11.2009 року, а рішення посадовою особою відповідача винесено 20.11.2009 року №2864/06-36/09.
Таким чином, судом встановлено, що рішення ГУПФ України у Вінницькій області винесено до закінчення 20-ти денного строку, встановленого Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Крім того, підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області 16 листопада 2009 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а-4157/08, виданого позивачеві 6 листопада 2009 року, про що винесено відповідну постанову. Зазначена постанова підрозділу примусового виконання рішень з супровідним листом від 16.11.2009 року №9339/03-15/8 надійшла на адресу відповідача 18.11.2009 року вхідний №2783/06-32 (а.с.70, 71).
У відповідності до вищевказаної постанови підрозділом примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Вінницькій області до 23.11.2009 року був наданий термін для добровільного виконання судового рішення.
Головне УПФ у Вінницькій області 20.11.2009 року листом №2865/06-36/09 повідомило підрозділ примусового виконання рішень про добровільне виконання рішення суду (а.с.72).
Отже, помилковим є твердження позивача, згідно із яким ГУПФ України повинно було виконати рішення суду першої інстанції з моменту набрання ним законної сили, оскільки, дізнатися про це у відповідача не було можливості. У рішенні суду, що мав виконати відповідач, зазначено: зобов'язати відповідача протягом 20-ти денного строку встановленого п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 року розглянути та вирішити по суті скаргу Товариства за № 2701 від 27.09.2007р. Тобто, судом вказано на те, що рішення має виконатися у термін, передбачений п.п. 5.2.2. п. 5.2. ст.5 зазначеного Закону, а сам же Закон початком перебігу цього строку зазначає момент отримання скарги контролюючим органом від скаржника.
Як свідчать матеріали адміністративної справи, рішення суду першої інстанції було виконано відповідачем добровільно, у 20-ти денний термін з часу отримання відповідного судового рішення суду апеляційної інстанції.
Таким чином, ГУПФ України у Вінницькій області діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і судове рішення виконало з дотриманням вимог п.п.5.2.2. п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суду не надано жодного належного доказу, який би свідчив про порушення відповідачем законодавства України.
Враховуючи встановлене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 20.11.2009 року №2864/06-36/09 відсутні.
Що стосується позовної вимоги відносно зобов'язання відповідача задовольнити скаргу №2701 від 27.09.2007 року, судова колегія також не вбачає для цього правових підстав.
Враховуючи встановлене, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В силу статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 195, 197, 200, 205 КАС України, суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Барський машинобудівний завод»залишити без задоволення.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Суддя: А.Б. Парінов
Суддя: І.Й. Петрик