УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
26 листопада 2010 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі :
судді судової палати у кримінальних справах Фоміна Ю.В.,
за участю: секретаря Кашенко Л.М.,
прокурора Чуприни Л.В.,
представника Житомирської митниці Панчул А.Л.,
адвоката ОСОБА_3,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Житомирі справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 8 вересня 2010 року, -
в с т а н о в и в :
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, жителя АДРЕСА_1,-
визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених за ст.ст. 336, 348 Митного кодексу України та застосовано до нього стягнення у виді конфіскації автомобіля «ВМW Х-5», кузов № НОМЕР_1, що знаходиться на зберіганні на складі Житомирської митниці за адресою м. Житомир, вул. Металістів, 7.
Справа № 33-371/2010 Головуюча у суді 1 інстанції: Костенко С.М.
Головуючий у суді апеляційної інстанції: Фомін Ю.В.
Згідно постанови суду, 29.03.2010 року в с. Щорсівка, Коростенського району, Житомирської області працівниками Коростенського ДАІ УМВС України в Житомирській області затримано автомобіль марки "ВМW Х-5", кузов № НОМЕР_1, під керуванням гр. України ОСОБА_2
Перевіркою встановлено, що 12.01.2008 року гр. України ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через п/п «Ягодин» Ягодинської митниці вищевказаний автомобіль в режимі тимчасового ввезення під зобов’язання про зворотне вивезення і в подальшому передав даний автомобіль іншій особі. В термін, визначений митним законодавством України, даний автомобіль вивезено не було.
Таким чином, ОСОБА_1 розпорядився вищезазначеним транспортним засобом, який знаходився під митним контролем без дозволу митного органу та не вивіз його за митний кордон України у строк, встановлений чинним законодавством, чим порушив ст.ст.336, 348 МК України.
Неправомірні операції з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, зміна їх стану, користування та розпорядження ними або здійснення операцій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем, а саме зміна їх стану, користування та розпорядження ними без дозволу митного органу, є порушенням ст. 336 МК України.
Невивезення за митний кордон України, товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію України під зобов’язання про зворотне вивезення або невивезення на митну територію України товарів, які були тимчасово вивезені за митний кордон України під зобов’язання про зворотне вивезення таких товарів, є порушенням ст. 348 МК України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з’явився, просив розглядати справу без його участі.
Заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 336, 348 МК України.
В апеляційній скарзі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, ставиться питання про скасування вказаної постанови суду та прийняття нової постанови, якою замінити йому вид адміністративного стягнення на менш м'який, у вигляду штрафу, посилаючись на те, що вона не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи.
Апелянт вказує на те, що суд допустив істотні порушення його процесуальних прав, в порушення вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа була розглянута без його участі, що позбавило його можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП України. Твердження суду в оскаржуваній постанові, що він належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи не відповідає дійсності. Суд не взяв до уваги положення ст. 33 КУпАП України про те, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують відповідальність та застосував більш суворий вид адміністративного стягнення, як конфіскація. Він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, не працює, має на утриманні дружину та непрацездатних батьків, у вчиненому правопорушенні розкаявся.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його адвоката ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу, висновок прокурора Чуприни Л.В. та пояснення представника Житомирської митниці Панчул А.Л., які заперечували проти апеляційної скарги та вважали постанову суду законною та обґрунтованою, вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зі змісту протоколу про порушення митних правил № 0113/101000001/2010 від 26 травня 2010 року, складеного інспектором ВМВ СБК та ПМП Житомирської митниці вбачається, що саме ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через п/п "Ягодин" Ягодинської митниці вказаний в постанові суду автомобіль в режимі тимчасового ввезення під зобов'язання про зворотне вивезення і в подальшому передав даний автомобіль іншій особі. В термін, визначений митним законодавством України, даний автомобіль вивезено не було. Таким чином, ОСОБА_1 розпорядився вищезазначеним транспортним засобом, який знаходився під митним контролем без дозволу митного органу та не вивіз його за митний кордон України у строк, встановлений чинним законодавством, чим вчинив порушення, передбачені ст.ст. 336, 348 МК України. ОСОБА_1 були роз’яснені права особи, що притягується до відповідальності за порушення митних правил, в тому числі брати участь у судових засіданнях, він власноручно написав, що просить справу в суді розглядати без його участі (а.с. 1-3).
З пояснення ОСОБА_1 від 26.05.2010 року слідує, що він ознайомлен з митним законодавством України з питань ввезення та вивезення транспортних засобів на митну територію України. Його знайомі за матеріальну винагороду попросили його перевезти автомобіль "ВМW Х-5", кузов № НОМЕР_1 із м. Берліна, Німеччина у м. Ковель, Україна. На початку 2008 року він на вказаному автомобілі через п/п Ягодин Ягодинської митниці заїхав на митну територію України та дав зобов’язання про його зворотний вивіз. Він залишив цей автомобіль на стоянці у м. Ковелі, тобто він розпорядився ним без дозволу митного органу. Він знав, що автомобіль находиться на території України під митним контролем і він повинен був вивезти його з митної території України в строк встановлений чинним законодавством, але цього не зробив (а.с. 28-29).
Апеляційний перегляд справи відбувається за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, який в судовому засіданні дав пояснення про те, що він підтримує доводи своєї скарги, тим саме скориставшись своїм правом, яке передбачене ст. 268 КУпАП - дати пояснення.
Апеляційний суд відмічає, що із вище наведених та інших досліджених в судовому засіданні доказів слідує, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_1 ввіз на митну територію України вищевказаний автомобіль в режимі тимчасового ввезення під зобов'язання про зворотне вивезення і в подальшому передав даний автомобіль іншій особі і в термін, визначений митним законодавством України, даний автомобіль вивезено не було. Таким чином, ОСОБА_1 розпорядився вищезазначеним транспортним засобом, який знаходився під митним контролем, без дозволу митного органу та не вивіз його за митний кордон України у строк, встановлений чинним законодавством, та визнав його винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 336 та 348 МК України.
Таким чином, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, в засіданні суду апеляційної інстанції та доводи його апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень.
З матеріалів справи вбачається, що вище зазначений автомобіль в Україні не був зареєстрований в установленому порядку та на ньому були встановлені державні номерні знаки, які рахуються, як розшукуємі.
Що стосується посилання в апеляційній скарзі на те, що суд застосував більш суворий вид адміністративного стягнення, як конфіскація, не врахувавши дані про його особу, та те, що він у скоєні правопорушення розкаявся, то воно необґрунтоване, оскільки суд, прийняв до уваги міркування прокурора та представника митниці та, у відповідності до положень ч.ч. 1 та 3 ст. 328 МК України наклав на ОСОБА_1 такий єдино можливий вид стягнення, як конфіскацію автомобіля - безпосереднього предмету порушення митних правил.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а тому постанову суду щодо ОСОБА_1 слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляцію особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 8 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Житомирської області Ю.В. Фомін