Справа № 2а-4139/2010 р.
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Чернобай А.О.,
при секретарі Плотніковій К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій відповідача незаконними щодо перерахунку розміру пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням вимог ст. 67 ч. 3 цього Закону з 01.03.2010 року про зобов’язання відповідача у відповідності до ст. 50 ч. 4 та ст. 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” провести перерахунок державної та додаткової пенсії з 01.03.2010 з проведенням доплати недоотриманих сум ,-
В С Т А Н О В И В:
11.10.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій відповідача незаконними щодо перерахунку розміру пенсії у відповідності до ст. ст. 50, 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням вимог ст. 67 ч. 3 цього Закону з 01.03.2010 року про зобов’язання відповідача у відповідності до ст. 50 ч. 4 та ст. 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” провести перерахунок державної та додаткової пенсії з 01.03.2010 з проведенням доплати недоотриманих сум.
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області позовні вимоги стосовно визнання дій відповідача незаконними щодо перерахунку розміру пенсії та зобов’язання відповідача провести перерахунок державної та додаткової пенсії з проведенням доплати недоотриманих сум з 01.03.2010 року по 10.04.2010 року залишені без розгляду.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду заяву з проханням справу слухати за його відсутності та про те, що позов підтримує.
Із позову вбачається, що позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалід II групи, отримує пенсію по інвалідності в Управлінні Пенсійного фонду України у м . Краматорську з 05.02.2007 року, по ІІІ групі інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, а з 26.02.2010 року – по ІІ групі інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідач - Управління ПФУ у м . Краматорську, проводить нарахування та виплату основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним до категорії 1, в розмірах значно менших ніж передбачено ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( далі - Закон №796).
02 березня 2010 року позивач звернувся з заявою про проведення перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст.50, ч.4 ст.54 Закону № 796, виходячи із встановленого рівня мінімальної пенсії за віком та з урахуванням вимог ст. 67 зазначеного Закону. Але відповідач рішенням від 09 березня 2010 року № 194 відмовив йому в проведенні перерахунку пенсії.
Позивач вважає, що дії відповідача суперечать законодавству України та порушують його Конституційні права на соціальний захист.
Відповідно до ст.46 Конституції України передбачено право на соціальний захист.
Основна частка його пенсії має відбуватися у обсязі не нижче від восьми мінімальних пенсій за віком, як це передбачено нормами ст.. 54 ч. 4 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у обсязі 75% мінімальної пенсії за віком у відповідності до норм ст.. 50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.
Підвищення пенсії у обсязі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по ІІ-й групі інвалідності у зв’язку з встановленням статусу інваліда війни у відповідності до ст.. 13 ч.4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Доплата до пенсії у розмірі 50 грн., передбачена ст.. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» від 16.03.2004 року № 1603-ІV.
Через це згідно вищенаведених норм, позивач, вважає, що нарахування як основної частки пенсії позивача, так і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, має відбуватися із законодавчо визначеного обсягу мінімальної пенсії за віком.
Відповідач при призначенні пенсії користувався підзаконними нормативними актами, а саме, Постановами КМУ від 30.05.1997 року № 523« Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16.07.2008 № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», при цьому ігноруючи вимоги та положення спеціального Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.ст.17, 19 Закону України від 05.10.2000 року № 2017 - III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» до основних державних мінімальних гарантій включаються - мінімальна пенсія за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно законами України, а не грошовими сумами невизначеного характеру, на які посилається відповідач.
Позивач просить суд ухвалити рішення яким визнати дії відповідача незаконними щодо перерахунку розміру пенсії у відповідності до ст. ст. 50 ч. 4 та ст. 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи ” з урахуванням вимог ст. 67 ч. 3 цього Закону та зобов’язати відповідача у відповідності до ст. 50 ч. 4 та ст. 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи ” провести перерахунок державної та додаткової пенсії з проведенням доплати недоотриманих сум.
Представник Управління Пенсійного фонду України м. Краматорська Донецької області у судове засідання не з’явився, хоча був повідомлений належним чином, але надав суду письмові заперечення проти позову, з яких вбачається, що вимоги позивача безпідставні і не ґрунтуються на законі, просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки пенсію позивачу нараховують відповідно до діючого законодавства .
Суд, дослідивши вимоги позивача та заперечення представника відповідача, матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини по данному позову регулюються Конституцією України, Бюджетним кодексом України, законом України: «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.3 Конституції України «Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2,3 ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1-ї категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом другої групи, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв’язку з цим йому призначена державна пенсія відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 50 цього Закону. Позивач отримує пенсію за ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір якої обчислюється у відповідності до постанов КМУ.
02 березня 2010 року позивач звертався з заявою про проведення перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст.50, ч.4 ст.54 Закону № 796, виходячи із встановленого рівня мінімальної пенсії за віком та з урахуванням вимог ст. 67 зазначеного Закону. Але відповідач рішенням від 09 березня 2010 року № 194 відмовив йому в проведенні перерахунку пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Мінімальний розмір пенсії за віком визначається у відповідності зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Частиною 1 цієї статті встановлено, що при наявності в чоловіків - 25, а в жінок - 20 років страхового стажу розмір пенсії встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Також частиною цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується винятково для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього Закону.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Розділ 8 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідних розмірах, зокрема інвалідам 2 групи - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата зазначеної пенсії відповідно до статті 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Частина 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Частина 4 ст. 54 Закону викладена із змінами згідно із Законами України № 2532-12 від 1.07.1992р. та № 3285-12 від 17.06.1993р. (в редакції Закону № 2.30/96 від 6.06.1996 р.), тоді як частина третя, яка визначає обчислення і призначення пенсії по інвалідності змінена Законом № 3108-15 від 17.11.2005р. (набрала чинності 13.12.2005р.) і регулює безпосередньо правила обчислення пенсій за нормами ст. 54 спеціального закону.
Суд зазначає, що даною нормою визначений для даної категорії нижній розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст.49 спеціального Закону передбачений максимальний розмір, то ч. 4 ст. 54 даного Закону нижній розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до першої категорії, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зі статей 50 та 54 закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності з 31 жовтня 2006 року, зазначено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, у тому числі віднесеним до першої категорії. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999р. № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5.10.2000р. № 2017-ПІ, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005р., що діє з 31.03.2005р.) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Відповідно до частини першої ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, визначено законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Залежно від зміни розміру прожиткового мінімуму Законами про державний бюджет встановлено мінімальний розмір пенсії за віком.
Враховуючи наведене, основна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, підлягає перерахунку позивачу як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, інваліду 2 групи, з 11 квітня 2010 року, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму.
З огляду на викладене, суд приходить до думки, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України, відповідають положенням Конституції України Конституції України й підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» за № 7-93 від 21.01.1993 р., громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору
Керуючись ст. 3, 19, 22 Конституції України, ст. ст. 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6, 8, 11, 14, 94, 99-100, 158-163 КАС України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій відповідача незаконними щодо перерахунку розміру пенсії у відповідності до ст. ст. 50 ч. 4 та ст. 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням вимог ст. 67 ч. 3 цього Закону з 11.04.2010 року про зобов’язання відповідача у відповідності до ст. 50 ч. 4 та ст. 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” провести перерахунок державної та додаткової пенсії з 11.04.2010 з проведенням доплати недоотриманих сум – задовольнити у повному обсязі.
Визнати дій відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, незаконними щодо перерахунку позивачу ОСОБА_1 розміру його пенсії у відповідності до ст. 50 ч. 4 та 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” з урахуванням вимог ст. 67 ч. 3 цього Закону за період з 11.04.2010 року – противоправними.
Зобов’язання відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, у відповідності до ст. 50 ч. 4 та ст. 54 закону України „Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” провести перерахунок позивачу ОСОБА_1 йому державної пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність і додаткової пенсії - 75 % мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб які втрати працездатність за період з 11.04.2010 року з проведенням доплати недоотриманих сум.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Краматорський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя:
Постанова ухвалена в нарадчій кімнаті та надрукована в єдиному екземплярі.
Суддя: