Справа № 2-а-1374/2010/1231
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2010р. Стахановський міський суд Луганської області у складі: головуючого судді Бондаренко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Стаханові про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень неправомірною, зобов’язання здійснення перерахунку підвищення до пенсії за віком, -
ВСТАНОВИВ:
02.11.10р. позивач звернувся з позовом до суду, зазначивши, що має статус дитини війни, оскільки народилась у 1941 р. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.06р. пенсія їй має бути підвищена на суму, що становить 30% мінімального розміру пенсії за віком. Однак УПФ України у м. Стаханові таке підвищення не призначає і не виплачує. Позивач заявив вимогу про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії за період з 01.01.2010р. і довічно / безстроково/ в розмірі 30% мінімального розміру пенсії з урахуванням раніше сплачених сум, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом в місяці, за який нараховується підвищення до пенсії.
Відповідачем надано письмові заперечення за позовом, у яких зазначено, що ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.06р. передбачає підвищення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) на 30% мінімальної пенсії за віком за рахунок Державного бюджету України. Статтею 7 того ж Закону визначено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України будь-які видатки Держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків визначаються виключно Законом України про Державний бюджет. Законом України „Про Державний бюджет України на 2007” (аналогічно у Законах України «Про державний бюджет на 2008 (2009) рік») дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено та визначено, що підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” особам, які є інвалідами (крім тих, на кого поширюється дія Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) проводиться у розмірі 50 % надбавки, встановленої для учасників війни. Разом з цим рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2006” яким зупинено дію ст.6 Закону. Тобто вимоги позивача до УПФУ щодо стягнення підвищення до пенсії як дитині війни є безпідставними з причини того, що кошти, які він вимагає, не надані ПФУ для цих цілей, тому і не виплачуються йому у встановленому законом розмірі. У Законі України «Про державний бюджет на 2009 рік, 2010 рік» жодних змін стосовно цього питання не було встановлено. Також відповідач зазначив що позивач пропустив строк звернення до суду і що суд не може ухвалити рішення, яке визначатиме обов’язок відповідача у майбутньому сплачувати позивачеві підвищення до пенсії в тому розмірі, який передбачено на теперішній час, захисту підлягають лише порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.
Посвідченням пенсіонера та паспортом (а.с.4-5) підтверджено, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають статус «дитина війни». Позивач зверталась до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області з заявою про перерахунок доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни (а.с. 7) і їй було у цьому відмовлено.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004р., що набрав чинності 01.01.06р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 р. № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України. Статтею 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» були внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», текст статті було викладено в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни — на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 положення статті 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», яким була змінена стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратило чинність, як таке, що є неконституційним. Статтею 152 Конституції України визначено, що закони та інші правові акти визнаються неконституційними повністю або в окремій частині за рішенням Конституційного Суду України. Закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Законами України про державні бюджети України на 2009 та 2010 роки будь-яких змін до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не вносилось, питання щодо зупинення їх дій не приймалось. Законом України „Про державний бюджет України на 2009рік” №835-УІ від 26.12.08р. (статтею 54 Закону) встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, Законом „Про державний бюджет України на 2009р.” та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тотожні положення містить ст.52 Закону України „Про державний бюджет України на 2010рік” №2154-УІ від 27.04.10р. Отже розмір підвищення до пенсії особі, яка має статус „Дитина війни” у 2009р. та 2010р. має визначатися відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а саме, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду, на що суд не бере до уваги положення частини третьої статті 28 Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, вимоги позивача щодо виплати йому відповідачем надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком цілком правомірні.
Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду 02.11.2010 року. Відповідач регулярно здійснював виплату позивачеві його пенсії. Отримуючи пенсію щомісяця, позивач мав можливість дізнатися про порушення відповідачем його права та звернутися до суду з позовом у встановлений законом строк.
Згідно ст. 94 Конституції України усі закони підлягають офіційному оприлюдненню, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування, а тому позивач мав змогу дізнатися про порушення його прав раніше. А відповідно до ч. 2 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Згідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку про що постановляється ухвала.
Позивач надав суду клопотання щодо застосування строку давності звернення до суду з позовом /в тому числі і про поновлення пропущеного з поважних причин строку давності звернення до суду з позовом/, в якому посилався на те, що до його вимог позовна давність не застосовується на підставі ст.. 46 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003 року, „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ч. 5 ст. 268 Цивільного Кодексу України.
Згідно ст. 46 ЗУ № 1058-IV від 09.07.2003 року нараховані суми пенсії не отриманні з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Разом з тим, це стосується тієї ситуації, коли пенсійний орган нарахував певну суму пенсії, але не здійснив її повну виплату застрахованій особі з будь-яких причин. Проте, в даному випадку предметом спору є дії відповідача щодо не донарахування певної суми до розміру пенсії, а тому ця норма не може застосовуватися до вимог позивача.
Згідно ч.5 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника /застрахованої особи/ до страховика про здійснення страхової виплати /страхове відшкодування/. Щодо вимоги застрахованої особи до страховика, то право позивача на збільшення розміру пенсії відноситься до державних соціальних гарантій, фінансове забезпечення яких, відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальній захист дітей війни”, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Проте, відповідно до ЗУ „Про страхування” страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій, визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особам та юридичним особами страхових платежів. За таких обставин, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем щодо його права на пільги з соціального забезпечення, як дитині війни, не можуть бути віднесені до страхових правовідносин, а тому на них не поширюється дія ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Таким чином адміністративний позов до 02.05.2010 року залишається без розгляду, оскільки підстав для поновлення строку не вбачається.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов’язання УПФУ в м. Стаханові Луганської області у подальшому сплачувати підвищення до пенсії з наступним перерахунком, виходячи з розмірів, встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, то в задоволенні цієї вимоги позивачу необхідно відмовити, оскільки, згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, головним завданням суду є захист законних прав і свобод людини і громадянина , прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави від будь-яких неправомірних посягань. Тому, оскільки з боку УПФУ в м. Стаханові немає ніяких неправомірних посягань на право позивач отримувати в майбутньому підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому законом, у суду немає необхідності зобов’язати державний орган робити те , що він і так має робити відповідно до діючого законодавства. Такий спосіб захисту порушеного права, як зобов’язання вчиняти певні юридичні дії у майбутньому не передбачений чинним законодавством. Враховуючи, що позивач звернувся до суду 02.11.2010 року, то суд розглядає неправомірність дій відповідача за період до цього терміну, починаючи з 02.05.2010 року.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 99,100,122,158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду у м. Стаханові Луганської області щодо не донарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 02.05.2010р. по 02.11.2010 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області здійснити перерахунок підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни на користь ОСОБА_1 за період з 02.05.2010р. по 02.11.2010 року, з урахуванням раніше сплачених сум, виходячи з того, що розмір мінімальної пенсії за віком складає не менше розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом в місяці, за який нараховується підвищення до пенсії.
Адміністративний позов ОСОБА_1 про зобов’язання Управління Пенсійного Фонду України здійснити перерахунок підвищення до пенсії за період з 01.01.2010 року по 02.05.2010 року залишити без розгляду.
Постанова може бути оскаржена в Донецький апеляційний адміністративний суд через Стахановський міський суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня отримання її копії апеляційної скарги.
Головуючий: